Розділ VI!

Конституційно-правові аспекти діяльності

судових І правоохоронних органів

із забезпечення прав, свобод і обов'язків

людини та громадянина¹

§ І о Поняття та структура діяльності судових

і правоохоронних органів Із забезпечення прав,

свобод і обов'язків людини та громадянина

Діяльність судових і правоохоронних органів із забезпечення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина закріплюєть­ся на конституційному рівні та чинним законодавством. Кон­ституція України закріплює основні права, свободи та обов'яз­ки людини і громадянина. Більшість їх передбачено міжнарод­ними документами з прав людини. Вихідним принципом при цьому є те, що права і свободи людини та громадянина, що пе­редбачені Конституцією України, не є вичерпними. При прий­нятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускаєть­ся звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Конституції України знайшла відображення і система органів, що покликані забезпечувати реалізацію прав людини. Основою цієї системи є положення, що людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за

У розділі використано матеріали А. І. Хальоти і В. О. Демиденка -викладачів кафедри конституційного права НАВСУ.

свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави¹. Конституційна система органів захисту прав людини відображена у ст. 6, де закріплюється принцип поділу влад, що характеризує організацію і діяльність органів державної влади. Конституція України (ст. 6) закріплює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Законодавчий та виконавчі органи здійснюють заходи із захисту прав людини в межах і відповідно до повноважень, встановлених Конституцією, законами України та іншими нор­мативно-правовими актами. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім органів, що відносяться до структур загальної компе­тенції та мають серед своїх обов'язків забезпечення прав лю­дини, існують органи спеціальної компетенції. До них відно­сяться судові та правоохоронні органи. Правоохоронними ор­ганами за законом² є такі, що беруть безпосередню участь від­повідно в: а) розгляді судових справ у всіх інстанціях; б) провадженні та розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуко-вій діяльності; г) охороні громадського порядку та громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства та прокуро­рів; є) контролі за переміщенням людей, транспортних засо­бів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України; є) нагляді та контролі за виконанням законів.

Серед правоохоронних закон виділяє органи: а) прокурату­ри; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митної служби; д) охорони державного кордону; є) державної податкової служби; є) виконання покарань; ж) державної контрольно-ре-

Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим: 36. нормат. актів. — К., 1999. — С 5.

² Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. -№11.-Ст. 50.

-246-

-247-

візійної служби; з) рибоохорони; і) державної лісової охорони; к) інші, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції.

Значну роль у захисті прав людини відіграють органи проку­ратури, адже саме на неї покладено нагляд за додержанням за­конів органами, що проводять оперативно-розшукову діяль­ність, дізнання, досудове слідство, нагляд при виконанні судо­вих рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян.

Конституцією України закріплено право особи на відшкоду­вання за рахунок держави чи органів місцевого самоврядуван­ня матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56).

Після використання всіх національних засобів правового за­хисту особа має можливість звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи між­народних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Отже, систему засобів захисту прав і свобод людини скла­дають: а) нормативно-правові акти матеріального і процесу­ального характеру; б) органи державної влади і місцевого са­моврядування в межах своїх повноважень; в) спеціалізовані державні та громадські органи, організації, що мають своїм завданням захист прав і свобод людини і громадянина (суди, прокуратура., адвокатура, но'таріат та ін.); г) підприємства, установи і організації незалежно від форм власності в межах своїх прав і обов'язків; д) засоби масової інформації; є) полі­тичні партії і громадські організації та ін.

Про порядок організації діяльності із забезпечення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина таких органів, як парламент, Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, йшлося у попередньому розділі. У цьому розділі ми розглянемо організацію діяльності судових та правоохоронних органів із забезпечення прав людини.

Отже, до судових органів, що забезпечують реалізацію прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, відносяться:

- 248 -

а) Конституційний Суд України; б) суди загальної юрисдикції. Правоохоронними органами в реалізації забезпечувальної функції є органи: а) прокуратури; б) служби безпеки; в) внут­рішніх справ; г) інші, що здійснюють правозастосовчі або пра­воохоронні функції.