Запитання для самоперевірки

1. Що таке організаційна структура?

2. Що являє собою загальна організаційна структура?

3. Що становить основу загальної структури ?

4. Як визначається ефективність організаційних структур?

5. Які умови необхідні для ефективного функціонування організаційних структур?

Література

1. Мошек Г.Є., Поканєвич Ю.В., Соломко А.С., Семенчук А. В. Менеджмент. Навчальний посібник /Загальна редакція кандидата економічних наук, професора Мошека Г.Є. – К.: Кондор, 2009. С 103.

2. Стадник В.В. Менеджмент : підручник /В.В. Стадник М.А. Йохна. – 2-ге вид., вип., доп. – К.: Академвидав, 2010. –С232, 233.

3. Шегда А.В. Менеджмент: Навч.посіб. – К.: Т – во «Знання», ККО, 2002. С 97, 98, 99

Питання 6. Основні принципи структурування.

При побудові організаційних структур управління потрібно дотримуватись таких основних принципів.

Кількісний. Підрозділи в організаціях створюються виходячи з кількості працівників, необхідних для виконання тієї чи іншої задачі.

Часовий. Вахтові бригади.

Технологічний. Основна закінчена технологія (виділення дільниць у рамках цехів).

Професійний. Об’єднує спільна професія (кафедри в навчальних закладах).

За стратегічними цілями. Переважно в інноваційній сфері.

Функціональний. Підрозділи будують відповідно до функцій підприємства (виробництво, фінанси, збут, маркетинг тощо). Для більшості середніх і великих підприємств чи організацій основним принципом департаменталізації являється функціональний. Він передбачає, що групування підрозділів у них відбувається у відповідності з функціями, що відображають основні напрямки і сфери їх діяльності. До таких функцій прийнято, наприклад відносити виробництво, фінанси, збут, маркетинг тощо.

Подальше структурування відбувається уже по одному з перерахованих вище принципах або по декількох одночасно. Наприклад, виділення окремих цехів в складі виробництва може здійснюватися у відповідності з продукцією що випускається ними, а участків у них – виходячи із технології яка застосовується.

Функціональний принцип побудови підприємств та організацій передбачає, що вони можуть бути представлені як сукупність декількох блоків підрозділів, наприклад виробничих управлінських та соціальних.

Фірмовий. Об’єднано десятки і сотні підприємств глобальним принципом їх побудови: територіальний, ринковий, продуктивний, інноваційний.

Запитання для самоперевірки

1. Яких принципів потрібно дотримуватись при побудові організаційних структур?

2. У чому полягає суть технологічного принципу?

3. В яких випадках застосовують професійний принцип побудови організаційних структур?

Література

1. Мошек Г.Є., Поканєвич Ю.В., Соломко А.С., Семенчук А. В. Менеджмент. Навчальний посібник /Загальна редакція кандидата економічних наук, професора Мошека Г.Є. – К.:

Кондор, 2009. С 109

Самостійна робота

Тема: Загальна характеристика процесу та функцій менеджменту

Методичні рекомендації:

Під час вивчення даної теми слід ознайомитися з характеристикою процесу менеджменту, змістом функцій менеджменту, їх класифікацією, зв’язком функцій менеджменту між собою та з функціями організації.

План:

1. Характеристика процесу менеджменту.

2. Сутність поняття «функції менеджменту».

3. Класифікація функцій менеджменту.

Питання 1. Характеристика процесу менеджменту.

Процес менеджменту охоплює керуючу та керовану системи організації, функції, методи менеджменту, управлінські рішення, комунікації, керівництво тощо.

Процес менеджменту – послідовність певних завершених етапів управлінської діяльності, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації.

Процес менеджменту здійснюється керуючою системою організації шляхом цілеспрямованого впливу на його керовану підсистему.

Засобом впливу на керовану підсистему є методи: економічні, організаційно - розпорядчі та соціально – психологічні.

Послідовно реалізований та завершений процес менеджменту утворює управлінський цикл. При цьому організацію змодельовано як відкриту систему, що має входи і виходи та складається з керуючої і керованої систем, які тісно взаємодіють, оскільки є взаємопов’язаними. Керуючу систему утворюють елементи, які забезпечують процес управління, керовану – елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.

Процес управління організацією охоплює кілька послідовних етапів. Рис.1.

Вхід(матеріальні, фінансові, трудові, енергетичні, інформаційні, та інші ресурси)

Рис. 1. Принципова схема процесу менеджменту організацій

1. Реалізація функцій менеджменту, до яких належать усі види управлінської діяльності (планування виробництва і реалізації продукції, управління розробкою технологій, конструювання виробів, обліком, підрозділами організації). Йдеться про управлінську діяльність на всіх рівнях керуючої системи організації: керівників організацій та їх заступників, начальників цехів, відділів, управлінь, груп, дільниць, фахівців усіх напрямів (економістів, технологів, конструкторів ). Це означає, що зосереджений у керуючій системі апарат управління в процесі управлінської діяльності має виконати своє основне завдання: створити систему методів менеджменту – сукупність способів впливу керую керуючої системи на керовану з метою забезпечення виробничо – господарської діяльності організації та отримання конкретних результатів.

2.Формування методів менеджменту як результатів реалізації функцій менеджменту. До них належать план виробництва, план прискорення науково – технічного розвитку, матеріальні стимули до праці, технологічна документація на виготовлення виробу.

3. Формалізація методів менеджменту в управлінські рішення. Особливості цього етапу полягає в створенні механізмів трансформації методів менеджменту в накази, розпорядження, вказівки. Після цього управлінські рішення(формалізовані методи менеджменту) каналами прямого зв’язку надходять із керуючої системи в керовану, здійснюючи необхідний управлінський вплив, який забезпечує виконання виробничо господарських операцій, виготовлення виробів, надання послуг, досягнення виробничих, фінансових, економічних та ін. результатів.

Якщо управлінські рішення в керованій системі спрацьовують недостатньо, то інформація про всі неточності, недоліки, відхилення каналами зворотнього зв’язку надходить в керуючу систему, в якій апарат управління розробляє необхідні заходи. Відповідно, нові управлінські рішення, що спрямовані на усунення недоліків, надходять каналами прямого зв’язку в керовану систему. В такий спосіб формується циклічний механізм, внаслідок роботи якого усуваються всі недоліки, тобто під впливом керуючої системи відбувається ліквідація проблем у керованій системі.