3.2.6. Англіцизми в термінології живопис

Англійський живопис, на відміну від італійського, німецького, французького, фламандського, відносно пізно отримує світові масштаби, коли основна термінологія живопису вже в цілому склалася. Тому важко знайти англіцизми для назви певних видів живописної техніки з часів середньовіччя до дев’ятнадцятого століття. Натомість XX століття, особливо його друга половина, свідчить про бурхливе проникнення англіцизмів та американізмів у сферу термінології.

Крім назви напряму англійського мистецтва прерафаеліти [48, c. 141] та американського мистецтва регіоналізм [48, c. 159] (останній навіть не передає особливостей вимови (правильніше – “реджиналізм”)), більшість термінів англомовного походження – це назви течій абстрактного мистецтва, що властиве вже ХХ століттю. Наприклад, “екшн пейнтінг” [53, c. 296] – це “живопис дією”, коли глядачі спостерігають процес народження картини, причому результат не такий важливий, як процес.

“Екшн пейнтінг” як структурний рівень входить в більш широке мистецьке явище “екшн арт” [53, c. 295], тому в першому слові присутнє поняття “малювання”, а в другому означуване слово має значення “мистецтво”. Для термінів-американізмів з царини абстрактного живопису властивим є в кількох випадках абревіація компонентів-означень у складних словах. Наприклад, “оп-арт” [44, c. 122] означає “оптичне мистецтво” (optical art), “поп-арт” [48, c. 108] – “популярне мистецтво”, “соц-арт” [48, c. 189] (social art) – “соціальне мистецтво”.

Як і “екшн арт”, такі напрями “мистецтва дії”, як хепенінг [48, c. 361] (буквально – “випадковість”) та перформанс [48, c. 361] (буквально – “дія з постановою елементів), крім власне малювання, включають елементи театралізованої постановки, різниця в тому, що “хепенінг” має на меті участь глядачів у процесі, а перформанс, як і екшн пейнтінг, базується на активності виключно живописця. Ще одним терміном, що вживається лише частково у живописі, торкаючись усього неофіційного (буквально – “підвального”) мистецтва, є андерграунд.

Як добре видно, англіцизми мають достатньо типову будову, наприклад, в кількох термінах можемо відзначити суфікс “-інг/-инг” або терміноелемент “-арт”. Англіцизмом є також термін дизайн [44, c. 57], що взаємодіє з словосполученням-аналогом “художнє конструювання”, та похідне від нього слово дизайнер. Останнє слово є показником потужного проникнення техніки живопису в промислове виробництво.

Таким чином, англіцизми та слова, запозичені з американського варіанту англійської мови, свідчать про внесок Великобританії та США в розвиток мистецтва, перш за все модерного, де терміни англійського походження стосуються переважним чином абстрактних напрямів живопису.

3.2.7. Терміни, запозичені зі східних мов

Східна традиція мистецтва різноманітно відобразилася в західноєвропейському та світовому мистецтві, але в плані термінології має досить низький відсоток запозичень. Цьому є ряд причин, перш за все достатньо помітна культурна ізоляція країн Сходу аж до часів колонізації його Європою чи проникнення європейців у закриті для них культури, наприклад, японську. Значну роль тут відіграє також заборона малювати людей та тварин, що існує, наприклад, у ісламі.

Тому більшість запозичень у сфері живопису торкаються матеріалів для нього та так званого ужиткового мистецтва. Крім того, цілий ряд слів східного походження пройшов, перед тим, як потрапити в українську мову, ряд етапів посередництва. Термін лак [44, c. 97], наприклад, остаточно оформлений у французькій мові, але походить з санскриту (“лакта”) через арабське посередництво (“лак”).

Назва фарби “кармін” має арабські корені, але прийшла в українську мову через латинську та французьку мови. З огляду на поширеність на Сході певного виду ткацького мистецтва, поняття “килим” [44, c. 84] та “палас” [48, c. 14] – двосторонній килим без ворсу – походять з тюркської та перської мов. Арабізмом є назва пера для письма і малювання калам [44, c. 77], що є мотивуючою основою українського застарілого запозичення “каламар”. Структурно арабським та тюркським запозиченням властивий так званий сингармонізм, тобто подібність голосних в основі: в слові “килим” два “и”, “палас” та “калам” – два “а”, навіть “кармін” історично звучав як “кірміз”, тобто й тут бачимо сингармонізм.

Крім “ближніх” до Європи Персії та Аравії, у термінології живопису можуть відзначатися слова більш екзотичного походження. Так, техніка розпису тканин “батік” [44, c. 34] називається малайським запозиченням. Цілий ряд шкіл японського живопису – укійо-йо, кано, суйбокуга [48, c. 314] має, відповідно, японське походження.

На відміну від ряду тюркізмів та арабізмів побутового плану (тютюн, байдак, кармазин, лелека, харчі, кинджал), безпосереднього запозичення зі східних мов українською мовою майже не спостерігаємо, не дивлячись на достатньо близьке розташування Туреччини та Персії, середньовічного Криму та Туркестану від України.

Отже, в цілому вплив мов Сходу на термінологію живопису можна визнати мінімальним через культурну ізоляцію Азії від Європи та переважання вжиткового мистецтва над образотворчим.

РОЗДІЛ 4

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ МАЛЯРСТВА