27. Розкрити основні ідеї в. О. Сухомлинського, що стосуються виховної роботи з важковиховуваними учнями.

Недопустимо робити предметом обговорення в колективі: відставання учня в навчанні в тому випадку, коли він має аномалії в розумовому розвитку, чи коли він виявляє старанність, але той чи інший навчальний матеріал для нього просто непосильний; поганий, неправильний вчинок, пояснення якого вимагає розповіді про глибоко особисті, дружні стосунки учня зі своїм ровесником чи із старшим або молодшим другом; поганий вчинок, мотиви якого пов’язані з особливими стосунками в сім’ї, про які дітям рано знати і які не можна їм роз’яснювати. Такі вчинки треба вміти тактовно і непомітно згладити, нейтралізувати.

Порада . Як планувати виховну роботу.

Планування виховної роботи - це насамперед уявлення про ідеал виховання. Вихователь повинен уявляти, що має вийти з доставленої в його майстерню “брили мармуру”. Від того, на скільки ясне це уявлення залежить розуміння суті і необхідності планування виховної роботи. Складіть насамперед список книжок із скарбниці світової культури, що їх ваші вихованці повинні прочитати за 10 років шкільного навчання. Далі продумайте і напишіть, що повинен зробити ваш вихованець своїми руками з першого дня навчання до вступу в пору зрілості - для матері, батька, для людей, щоб бути справжньою людиною, знати що таке праця, честь, гідність, турбота про людину. Написати назви книжок про видатних людей, які мають стати ідеалом для підлітка, юнака і дівчини. 9-10, 13-14 річні повинні побачити те, що вони зробили своїми руками, вони мають знати, що таке трудові мозолі, трудовий заробіток, трудовий відпочинок.

План виховної роботи на невеликий строк є ніби постійним, повсякденним зверненням того, що робиться щодня для досягнення ідеалу. План визначається насамперед життям. План виховання охоплює всю багатогранність діяльності учнів, а також роботу з батьками. План принесе безперечну користь вихователеві в тому разі, якщо буде глибоко продумано моральний зміст, мету кожного виду діяльності. Необхідною рисою і планування і практичної роботи є в зв’язку з цим наступність і розвиток того, що вже досягнуто. Можна сказати, що одна з таємниць виховання полягає в тому, щоб постійно робити одне й те саме, але щоб вихованці цього не помічали.

Як виховати справжню людину ? “Виховати справжню людину, навчити її жити - це значить виховати в неї почуття громадянського обов’язку, навчити служити обов’язку.”

28. Розкрити основні ідеї в. О. Сухомлинського, які стосуються виховання гуманізму у дітей та обгрунтувати їх актуальність в роботі із сучасними школярами.

Дуже важливо, щоб з дитинства в людини було духовне життя в світі моральних цінностей - святинь нашої ідеології, нашої Батьківщини, нашої історії, нашого народу. Суть духовного життя маленького громадянина повинна бути в захопленні, одухотворенні красою людини й красою ідеї, у прагненні стати справжнім патріотом, справжнім борцем. Той, хто живе в світі моральних цінностей з малих років почуває себе сином Батьківщини.

Велику роль у етичному вихованні відіграє усвідомлення і переживання вдячності інших людей. Презирство до невдячності - благородне почуття, яке треба виховувати з малих років.

Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе. Повага до старших тим сильніша, чим глибше осмислюється і переживається недопустимість вчинків, невихованість почуттів.

Додержання 10 заповідей вважається в колективі справою честі й гідності, порушення - ганьбою й моральним невіглаством.

Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху, й питимеш до останньої миті свого життя.

“Суть виховання я вбачаю в тому, щоб кожен вихованець загартовував свою волю і силу духу, виявляв себе в активному прагненні до добра, в рішучості досягти ідеалу добра, щоб то не було.”

“Виховання моральної свободи нерозривно пов’язано з культурою бажань, на основі яких формуються високоморальні потреби.”

29. Показати спвівзвучність ідеї Г. Ващенка про мету виховання із завданнями української національної школи на сучасному етапі розвитку нашого суспільства.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є:

1. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури, мови,

2. Формування на їх основі особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну свідомість, розвинуту духовність, моральну, естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру,

3. Розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

З розуміння мети життя випливає таке поняття як ідеал. Дане поняття відіграє суттєву роль у процесі виховання. Найбільш широко поняття ідеалу національного виховання розкриває Г. Ващенко у своїх творах “Виховний ідеал”, “Виховна роль мистецтва” та ін. В основу розуміння ідеалу він кладе людські та загально-національні цінності, що є духовним надбанням народу, - добро, боротьба зі злом, пошук правди та справедливості, любов і краса. Носієм цих цінностей виступає християнство.

Людина живе і народжується в конкретному національному середовищі, що вирізняється серед інших мовою, культурою, звичаями. Саме звідси для людини починається поняття свого народу, нації, етносу. Ідеал національного виховання грунтується на двох цілях: - служіння Богові і своїй нації. Бог - абсолютна правда, любов, краса. Нація - це реальна земна спільнота, в житті якої повинні реалізуватись абсолютні загально-людські вартості.

Ідеал - людина, яка служить Богові й Україні. Г. Ващенко протиставляє українське національне виховання більшовицькій моделі, яка грунтується на матереалізмі, атеїзмі, фашизмі.

Національне виховання в українській школі повинно грунтуватись на потребах нації, зокрема, головною серед яких є потреба державотворення. Основною ідеєю національного виховання залишається прилучення молодого покоління до творчої участі в рідній культурі, а через неї - до культури загальнолюдської. Співзвучність ідей Ващенка й української національної школи полягає в наступному: виховання Людини, свідомого громадянина, високих моральних якостей, які базуються на християнських засадах. Такі люди складатимуть національно-зрілий народ. Також повага до надбань національної культури, звичаїв традицій, і на цій основі підготовка особистості до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, товариша.

1. Громадянин: формування людини з яскраво вираженою активною громадянською позицією, з почуттям обов’язку і відповідальності перед суспільством. (національне виховання - історія України, героїчне минуле її народу).

2. Трудівник: вміння і бажання активно працювати, створювати нові матеріальні та духовні цінності (національне виховання - споконвічно складені норми і культура праці до землі, повага до праці).

3. Громадський діяч: активна участь особистості в громадському житті (національне виховання - історія України, героїчне минуле її народу, бажання покращити життя народу, країни).

4. Сім’янин: майбутній чоловік, батько, мати, дружина (сформовані поколіннями нашого народу норми поведінки у сім’ї, родині, на вулиці, в громадських місцях; повага до старших, обов’язки, які накладаються на кожного члена родини).

5. Товариш: володіння вміннями розуміти іншу людину, співчувати жалітись, поступатись, поділитись...(християнські засади - 10 Заповідей Божих, 6 Правд Віри та ін.).

Виховання забезпечує у сім’ї всебічний розвиток особистості: розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання. У зміст національного виховання входить утвердження рис національного характеру, усунення чи запобігання негативних рис.

29.Показати співзвучність ідеї Г. Ващенка про мету виховання із завданнями української нац. Школи на сучасному етапі розвитку нашого суспільства.

Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкритий у працях Ващенка. В основу свого розуміння ідеалу національного виховання автор кладе загальнолюдські і національні вартості, що є духовним надбанням народу. До загальнолюдських вартостей належить моральний закон твореня добра та боротьби зі злом , пошук правди, справедливості, визнання ідеалів любові і краси. Носієм усіх цих вартостей є християнська релігія. Вона орієнтує людину на служіння вищому ідеалу. Водночас людина народжується і живе в конкретному національному середовищі, що вирізняється серед інших своєю мовою, культурою, звичаями. Саме звідси, з походження людини, починається для неї поняття свого народу, своєї нації, свого етносу.

Таким чином , ідеал національного виховання ґрунтується на двох головних цілях : служіння Богові і своїй нації . Бог - це абсолютна правда , любов , справедливість , краса ...Нація - реальна земна спільнота , у житті якої повинні реалізуватися абсолютні загальнолюдські вартості . Впедагогічному сенсі виховний ідеал - людина яка служить Богові і Україні.Така орієнтація приводить Ващенка до категоричного протиставлення укр. Нац вих , з одного боку , більшовицькій моделі , яка ґрунтується на матеріалізмі і атеїзмі;а з другого- націонал соціалістичній ідеології фашизму з її проповіддю культу сили і зневаги до людини .

Нац вих в укр. школі повинно орієнтуватися на історичні потреби нації , головною серед яких є державотворення .Проте, сформульована ще в довоєнні роки , загальна ціль виховання - прилучати молоде покоління до творчої участі у рідній культурі , а через неї також до культури загальнолюдської- залишається основоположною. Народ тільки тоді розвине нац зрілість , коли , не втрачаючи свою нац самозосередженність , спиратиметься на загальнолюдські духовні цінності (О.Вишневський).