2.4. Вимоги до структури та змісту роботи

1. Титульна сторінка оформлюється відповідно до форми, затвердженої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, згідно ДСТУ 3008-95.

Титульна сторінка дипломної (Додаток Д 1) та магістерської (Додаток Д 2, Д 3) робіт містить:

• найменування міністерства, навчального закладу, кафедри, де виконана робота;

• назву роботи;

• курс, факультет, шифр і найменування спеціальності, прізвище, ім’я, по батькові студента;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

• місто і рік.

2. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (Додаток Ж 1, Ж 2, Ж 3).

3. Вступ розкриває суть і стан наукової проблеми, її значущість, підстави та вихідні дані для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Таким чином, у вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність; формулюється проблема (як усвідомлення суперечності) та коло питань, необхідних для її розв’язання; окреслюються об’єкт і предмет дослідження, визначається мета роботи з її розчленуванням на взаємопов’язаний комплекс конкретних завдань, які підлягають розв’язанню; визначається гіпотеза дослідження, методи дослідження; його наукова новизна; теоретична і практична значущість одержаних результатів; описується структура дипломної або магістерської роботи (Додаток М).

Актуальність теми. Обґрунтування актуальності обраної теми здійснюється шляхом визначення рівня дослідження цієї проблеми в науково-психологічній літературі, окреслення кола наукових праць та авторів, що висвітлюють певні аспекти проблеми, яка цікавить студента; визначення доцільності аналізу цієї проблеми для розвитку відповідної галузі науки, виробництва або суспільства. Обґрунтування актуальності проблеми передбачає посилання на сучасні (останні) наукові публікації, статистичні дані, документи, в яких зумовлюється важливість розв’язання аналізованої психологічної проблеми; визначення практичних потреб діагностичної, корекційної або консультативної діяльності психолога; характеристику недостатності наукових знань, на збагачення і доповнення яких спрямоване певне дослідження.

Висвітлення актуальності не повинне бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – суть проблеми або наукового завдання.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності (частина психічної реальності, конкретні психічні явища: процеси, стани, властивості і т.ін.), яка перебуває в полі зору дослідника і на яку спрямований процес пізнання; це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта, це найбільш важлива з практичного та теоретичного погляду якість, сторона, особливість об’єкта, яка підлягає безпосередньому вивченню.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове, тобто між ними існують родо-видові відношення. Об’єкт дослідження виступає загальною сферою наукового пошуку, а предмет – те конкретне, що вивчається. Один і той самий об’єкт може досліджуватися під різними кутами зору (мати різні предмети). Тому, визначаючи предмет, ми окреслюємо межі наукового пошуку. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки власне предмет дослідження визначає тему роботи, яка відображена у назві роботи (теми). За предмет психологічного дослідження можуть бути взяті: окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності та спілкування, просторові, часові та інтенсивні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними та ін.

Предмет дослідження за своїм формулюванням є близьким до теми роботи, а об'єкт має бути ширшим поняттям. Поняття предмета і об'єкта психологічного дослідження є відносними і характеризуються лише у взаємному зв'язку.

Наприклад:

Тема: «Особливості суб’єктивного відчуття самотності у незаміжніх жінок»

Об’єкт дослідження: переживання почуття самотності жінками.

Предмет дослідження: особливості переживання почуття самотності у незаміжніх жінок у віці 30 - 45 років з різним сімейним станом.

Гіпотеза дослідження – це науково обґрунтоване припущення, що потребує подальшої емпіричної перевірки; це припущення про можливі способи розв’язання проблеми, істинність або хибність якого невідома, але може бути встановлена в результаті проведення дослідження. Гіпотеза формулюється таким чином, щоб дати нове пояснення тим явищам, які вивчаються.

Не всі висловлені припущення є науковими гіпотезами та можуть бути емпірично перевірені. Твердження, справедливість яких очевидна без доказів, або судження, які неможливо довести або спростувати на певному етапі розвитку науки, не можуть бути науковими гіпотезами. Гіпотеза є принципово новим твердженням, новою думкою і вважається нетривіальною, якщо протилежне їй судження настільки ж легко підлягає емпіричній перевірці, як сама гіпотеза.

Наприклад:

Тема: «Особливості суб’єктивного відчуття самотності у незаміжніх жінок»

Гіпотеза дослідження: незаміжні жінки у віці 30 - 45 років гостріше переживають проблему самотності у зв'язку з відсутністю сім'ї, чим заміжні жінки того самого віку.

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження – це формулювання бажаного кінцевого результату дослідження; те, чого прагне досягти або що прагне з’ясувати дослідник у результаті проведення дослідження. Причому в меті розкривається і те, що саме (яке явище психічної реальності) досліджується, і те, яким чином буде відбуватися дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Наприклад:

Тема: «Особливості суб’єктивного відчуття самотності у незаміжніх жінок»

Мета дослідження: визначити особливості переживання самотності у жінок 30 - 45 років залежно від соціального статусу.

Мета дослідження конкретизується у відповідних завданнях дослідження.

Завдання дослідження – це послідовні кроки, етапи досягнення мети. Визначення завдань – це вибір шляхів та засобів для досягнення мети дослідження. Формулювання завдань передбачає розкриття послідовності дій та логіки дослідження.

Наприклад:

Тема: «Особливості суб’єктивного відчуття самотності у незаміжніх жінок»

Завдання емпіричного дослідження:

1. Проаналізувати основні наявні філософськи та соціально-психологічні підходи до проблеми жіночої самотності.

2. Теоретично визначити причини, форми, види, типи самотності та побудувати модель, що дозволяє цілісно відобразити феномен жіночої самотності.

3. Організувати та провести емпіричне дослідження щодо визначення типології жіночої самотності та особливостей суб’єктивного відчуття самотності.

4. Сформулювати висновки та рекомендації.

Отже, в меті визначається результат дослідження, а завдання дають уявлення про конкретні шляхи та етапи досягнення мети.

Теоретико-методологічні основи дослідження. У цій частині наводять основні теоретичні підходи, концепції та напрямки психологічного знання (з урахуванням основних теоретичних положень та їх авторів), що були покладені в основу власного дослідження.

Методи дослідження. Автор має подати перелік методів дослідження використаних для досягнення поставленої в роботі мети. Слід послідовно вказати всі методи, використанні в дослідженні, їх можна розподілити на окремі групи. Пропонуємо студентам використовувати класифікацію методів за Б.Г. Ананьєвим (Табл. 2).

Перераховувати методи потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно обґрунтовуючи доцільність вибору певного методу або методики. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Таблиця 2