- •Предмет і метод цивільного права.
- •Поняття цивільного права та система цивільного права.
- •Цивільне законодавство. Аналогія права і закону в цивільному праві.
- •Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Правоздатність громадян як суб’єктів цивільного права. (ст. 25 цку)
- •Цивільна дієздатність та її види.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання особи обмежено дієздатною.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недієздатною.
- •Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок виникнення юридичних осіб.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
- •Види юридичних осіб.
- •Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •Речі та класифікація речей
- •Глава 13 цку.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права. Поняття. Види.
- •Загальна характеристика особистих немайнових прав.
- •Види юридичних фактів.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів та наслідки її недотримання.
- •Недійсність правочину та її правові наслідки.
- •Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •Принципи виконання цивільного обов’язку.
- •Поняття представництва та його види.
- •Поняття, форма та зміст довіреності.
- •Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •Поняття правового захисту, його форми.
- •Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.
- •Характеристика позовної давності.
- •Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.
- •Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.
- •Коло спадкоємців за законом та за заповітом.
- •Загальна характеристика спадкування за законом.
- •Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •Особливі заповідальні розпорядження заповідача.
- •Недійсність заповіту.
- •Здійснення спадкових прав.
- •Загальна характеристика речового права.
- •Власність та право власності. Зміст права власності.
- •Способи набуття та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Характеристика права приватної власності фізичної особи. Об’єкти та суб’єкти.
- •Характеристика права приватної власності юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти.
- •Право державної та комунальної власності. Поняття, суб’єкти та об’єкти. Підстави виникнення.
- •Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння.
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
Правоздатність юридичної особи. Поняття цивільної правоздатності юридичної особи визначається ст. 91 ЦК. Частина 1 названої статті зазначає, що юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов´язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині. В науці цивільного права, крім загальної (універсальної),розрізняють і спеціальну правоздатність.
Під спеціальною правоздатністю слід розуміти можливість компетентних адміністративних органів контролювати діяльність юридичної особи, щоб вона не виходила за межі, передбачені її установчими документами. Ця спеціальна правоздатність юридичної особи заснована на принципі обмеження правоздатності.
Водночас під спеціальною правоздатністю юридичної особи можна розуміти можливість меншості відстоювати інтереси юридичної особи у разі, якщо більшість прийме рішення, яке на їх думку буде суперечити меті створення юридичної особи, закріпленій в її установчих документах, і явно буде спрямоване не на користь юридичної особи.
Саме в такому розумінні визначає спеціальну правоздатність юридичної особи ЦК України, закріпивши в ч. 5 ст. 98 правило про те, що рішення загальних зборів може бути оскаржене до суду учасником товариства. Про спеціальну правоздатність у такому розумінні йдеться щодо юридичних осіб приватного права. Що ж до юридичних осіб публічного права, то вони мають обмежену (спеціальну) цивільну правоздатність.
Слід також звернути увагу на певні особливості правоздатності юридичних осіб у порівнянні з фізичними.
Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає одночасно. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється в момент внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації. Така реєстрація здійснюється у виконкомах районних (міських) рад чи держадміністраціях.
Правоздатність приватної юридичної особи суттєво відрізняється від цивільної правоздатності юридичної особи, що створена в галузі публічного права.
Крім того, правоздатність юридичної особи за своїм змістом відрізняється від правоздатності фізичної особи. Так, деякі юридичні особи можуть володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке виключене з цивільного обігу. Фізичні особи такого права не мають.
Зміст цивільної правоздатності можуть складати не тільки майнові, а й особисті немайнові права. Юридичній особі можуть належати права на недоторканість її ділової репутації, таємницю кореспонденції, інформацію тощо. Як і громадянин, юридична особа може бути обмежена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження прав може бути оскаржене юридичною особою до суду.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом, юридична особа може займатися тільки після одержання спеціального дозволу (ліцензії), який видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Цивільну дієздатність юридичної особи здійснюють її органи. Ці органи можуть бути одноосібними (директор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори). Можливі випадки поєднання одноосібних і колегіальних засад управління. Здебільшого це притаманно товариствам. Вищим органом управління товариством є загальні збори його учасників. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію та склад.
Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи.