Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне право. Загальна частина. Іспит.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
118.35 Кб
Скачать
  1. Способи набуття та припинення права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом (презумпція правомірності володіння).

Способи набуття права власності:

  1. Набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва (момент набуття: з моменту завершення, прийняття до експлуатації, державної реєстрації).

  2. Набуття права власності на перероблену річ.

  3. Привласнення загальнодоступних дарів природи.

  4. Набуття права власності за договором (момент набуття: передання майна – вручення набувачеві, перевізникові, організації зв’язку, вручення коносамента, нотаріального посвідчення, набуття законної сили рішення суду, державної реєстрації).

  5. Набуття права власності на безхазяйну річ (через рік за рішенням суду у комунальну в-ть, за набувальною давністю).

  6. Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (з моменту заволодіння).

  7. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину (через 6 (2) місяці).

  8. Набуття права власності на знахідку (через 6 місяців з моменту заявлення).

  9. Набуття права власності на скарб.

  10. Набувальна давність (реєстрація, рішення суду).

  11. Приватизація.

Способи припинення права власності:

  1. Відчуження власником свого майна;

  2. Відмова від права власності;

  3. Припинення права власності особи на майно, яке їй не може належати;

  4. Припинення права власності внаслідок знищення майна;

  5. Викуп пам’яток культурної спадщини;

  6. Примусове відчуження земельних ділянок приватної власності та інших розташованих на них об’єктів з мотивів суспільної необхідності, відповідно до закону;

  7. Звернення стягнення на майно за зобов’язанням власника;

  8. Конфіскація;

  9. Реквізиція;

  10. Припинення юридичної особи чи смерті власника.

  1. Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник якщо інше не встановлено договором або законом.

Випадковою загибеллю або псуванням речей визнається така загибель або псування, яке сталося не з вини учасників цивільних правовідносин, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку). Відповідальність за загибель або псування речі в силу випадкових обставин, за загальним правилом, ні на кого покласти не можна. Власник несе ризик випадкової загибелі або випадкового псування речі у випадку, якщо тільки він не переклав цей ризик повністю або частково на страхувальника, застрахувавши річ, що належить йому. У силу того, що за загальним правилом право власності переходить до набувача в момент передання речі, то й ризик випадкової загибелі або псування також переходить у момент передання речі, якщо інше не обумовлено договором або законом.

Але існують випадки, коли ризик випадкової загибелі речі може покладатися не на власника. Так сторони можуть встановити, що ризик випадкової загибелі проданої речі перейде до покупця вже з моменту укладання договору купівлі-продажу, до передання речі покупцеві, тобто до перенесення на останнього права власності.