- •Предмет і метод цивільного права.
- •Поняття цивільного права та система цивільного права.
- •Цивільне законодавство. Аналогія права і закону в цивільному праві.
- •Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Правоздатність громадян як суб’єктів цивільного права. (ст. 25 цку)
- •Цивільна дієздатність та її види.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання особи обмежено дієздатною.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недієздатною.
- •Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок виникнення юридичних осіб.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
- •Види юридичних осіб.
- •Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •Речі та класифікація речей
- •Глава 13 цку.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права. Поняття. Види.
- •Загальна характеристика особистих немайнових прав.
- •Види юридичних фактів.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів та наслідки її недотримання.
- •Недійсність правочину та її правові наслідки.
- •Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •Принципи виконання цивільного обов’язку.
- •Поняття представництва та його види.
- •Поняття, форма та зміст довіреності.
- •Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •Поняття правового захисту, його форми.
- •Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.
- •Характеристика позовної давності.
- •Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.
- •Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.
- •Коло спадкоємців за законом та за заповітом.
- •Загальна характеристика спадкування за законом.
- •Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •Особливі заповідальні розпорядження заповідача.
- •Недійсність заповіту.
- •Здійснення спадкових прав.
- •Загальна характеристика речового права.
- •Власність та право власності. Зміст права власності.
- •Способи набуття та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Характеристика права приватної власності фізичної особи. Об’єкти та суб’єкти.
- •Характеристика права приватної власності юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти.
- •Право державної та комунальної власності. Поняття, суб’єкти та об’єкти. Підстави виникнення.
- •Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння.
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Поняття представництва та його види.
Представництво – правовідношення в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів стосовно можливих майбутніх правочинів. Представництво виникає на підстав договору, закону, акту юридичної особи.
Представництво за законом – особа-представник, коло її повноважень і випадки такого представництва визначаються певними нормативними актами (в.ч. статутне представництво) – батьки, усиновлювачі, опікуни).
Представництво за договором – це таке представництво, яке виникає в результаті укладання правочину між представником та особою, яку він представляє (доручення).
Комерційне представництво – комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладені ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
Поняття, форма та зміст довіреності.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину може бути видана особою, яку представляють (довірителем) безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Передоручення посвідчується нотаріально.
Довіреність юридичної особи видається її органом або іншою уповноваженою особою, та скріплюється печаткою.
Строк довіреності встановлюється у довіреності, або до припинення її дії. Строк довіреності, виданої у порядку передоручення не може перевищувати строку основної довіреності. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення є нікчемно.
За обсягом повноважень розрізняють такі види довіреностей: разова - на виконання однієї конкретної дії (наприклад, продати чи купити будинок);спеціальна - на виконання яких-небудь однорідних дій (наприклад, довіреність на отримання авторського гонорару протягом року); генеральна (або загальна) - на загальне управління майном довірителя.
Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
Способами захисту цивільних та інтересів можуть бути:
Визнання права;
Визнання правочину недійсним;
Припинення дії, яка порушує право;
Відновлення становища, яке існувало до порушення (реституція);
Примусове виконання обов’язку в натурі;
Зміна правовідношення;
Припинення правовідношення;
Відшкодування збитків;
Відшкодування моральної шкоди;
Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності орану державної влади;
Самозахист.
Поняття правового захисту, його форми.
Правовий захист охоплює всю систему правових засобів, спрямованих на забезпечення та здійснення відповідних цивільних прав. Правовий захист включає в себе: видання норм, які встановлюють права та обов'язки, визначають порядок їх здійснення та захисту і загрожують застосуванням санкцій; діяльність суб'єктів зі здійснення своїх прав та захисту суб'єктивних прав; попереджувальну діяльність державних та громадських організацій та діяльність з реалізації правових санкцій. Представники цивільного процесуального права з цілком зрозумілих міркувань обмежують правовий захист діяльністю суду чи інших юрисдикційних органів із попередження та відновлення порушеного права.