- •Предмет і метод цивільного права.
- •Поняття цивільного права та система цивільного права.
- •Цивільне законодавство. Аналогія права і закону в цивільному праві.
- •Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Правоздатність громадян як суб’єктів цивільного права. (ст. 25 цку)
- •Цивільна дієздатність та її види.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання особи обмежено дієздатною.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недієздатною.
- •Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок виникнення юридичних осіб.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
- •Види юридичних осіб.
- •Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •Речі та класифікація речей
- •Глава 13 цку.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права. Поняття. Види.
- •Загальна характеристика особистих немайнових прав.
- •Види юридичних фактів.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів та наслідки її недотримання.
- •Недійсність правочину та її правові наслідки.
- •Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •Принципи виконання цивільного обов’язку.
- •Поняття представництва та його види.
- •Поняття, форма та зміст довіреності.
- •Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •Поняття правового захисту, його форми.
- •Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.
- •Характеристика позовної давності.
- •Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.
- •Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.
- •Коло спадкоємців за законом та за заповітом.
- •Загальна характеристика спадкування за законом.
- •Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •Особливі заповідальні розпорядження заповідача.
- •Недійсність заповіту.
- •Здійснення спадкових прав.
- •Загальна характеристика речового права.
- •Власність та право власності. Зміст права власності.
- •Способи набуття та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Характеристика права приватної власності фізичної особи. Об’єкти та суб’єкти.
- •Характеристика права приватної власності юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти.
- •Право державної та комунальної власності. Поняття, суб’єкти та об’єкти. Підстави виникнення.
- •Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння.
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена померлою у судовому порядку. При цьому не вимагається, щоб попередньо її було визнано безвісно відсутньою.
Підставами оголошення фізичної особи померлою є:
1) відсутність особи в місці постійного проживання протягом трьох років з дня отримання останніх відомостей про неї;
2) відсутність протягом вказаних строків відомостей про місце перебування відсутньої особи;
3) неможливість встановити місце перебування даної особи, незважаючи на всі вжиті заходи щодо розшуку;
4) визнання юридично поважними причин, через які заявник просить визнати громадянина померлим.
Закон встановлює скорочений шестимісячний строк для оголошення фізичної особи померлою, якщо вона безвісно пропала за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка безвісно пропала у зв´язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, що заслуговують на увагу, суд може оголосити фізичну особу померлою до спливу цього строку.
На підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, органи РАЦСу видають заінтересованим особам свідоцтво про її смерть. Днем смерті особи, яка оголошена померлою, вважається день набрання чинності судового рішення. Фізична особа, яка пропала безвісно за обставин, які загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, може бути оголошена померлою від дня її припустимої смерті (наприклад, день катастрофи пасажирського літака, день повені або іншого стихійного лиха).
Щодо юридичних наслідків такого судового рішення, то вони співпадають з наслідками, передбаченими у випадку смерті особи:
1) до спадкоємців переходять усі права та обов´язки, що належали особі, яка оголошена померлою. Водночас ч. 2 ст. 47 ЦК України зазначає, що спадкоємці не мають права відчужувати протягом п´яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв´язку з відкриттям спадщини.
2) припиняється шлюб;
3) припиняються зобов´язання, пов´язані з особою, яка оголошена померлою;
4) певні особи набувають право на отримання пенсій (як і в разі визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
Поняття та ознаки юридичної особи.
Згідно зі ст. 80 ЦК України юридичною особою визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Ознаки юридичної особи:
1. Організаційна єдність. Організаційна єдність знаходить свій прояв у різних ознаках. Зокрема однією з індивідуальних ознак юридичної особи є найменування. Про організаційну єдність свідчить також наявність місця знаходження юридичної особи, яке визначається місцем знаходження органу юридичної особи.
2. Майнова відокремленість. Кожна юридична особа має своє майно, яке може належати їй на праві власності або законного володіння. Майнова відокремленість потрібна юридичній особі не задля формальності, а для досягнення певної мети (вироблення продукції, культурно-освітня діяльність, діяльність, спрямована на досягнення творчих результатів тощо).
3. Участь у цивільному обороті від власного імені. Кожна юридична особа, маючи індивідуальне найменування, може діяти лише від свого імені, а саме: набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов´язки, вступати в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими суб´єктами цивільного права.
4. Здатність нести майнову відповідальність. Юридична особа несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов´язаннями, відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання службових обов´язків, хоча в передбачених законом випадках не виключається і майнова відповідальність її окремих членів..
5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді. Порядок розгляду цивільно-правових спорів за участю юридичних осіб регулюється Цивільним процесуальним кодексом України або Господарським процесуальним кодексом України.
Здійснюючи функції суб´єкта цивільних правовідносин, юридична особа повинна мати й такі властивості, як правоздатність і дієздатність.