34. Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.

Під строком у цивільному праві розуміють певний період у часі, зі спливом якого пов´язана дія чи подія, яка має юридичне значення. За своєю правовою природою строки належать до юридич­них фактів, найчастіше - до подій, оскільки перебіг чи настання строку має об’єктивний характер і, як правило, не залежить від волі суб’єктів цивільних правовідносин.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов´язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін може визначатися або вказівкою на час, або подією, яка має від­бутися.

Види строків:

• За правовими наслідками:

• Правовстановлюючі;

• Правоприпиняючі;

• Правозмінюючі.

• За підставами встановлення:

• законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним актом);

• судові (тривалість визначається судом чи господарським судом;

• договірні.

• За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:

• імперативні строки, тобто такі, що не можна змінити за домо­вленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки);

• диспозитивні строки, тобто такі, які хоч і передбачені за­коном, але можуть бути змінені за погодженням сторін.

• За призначенням:

• строки здійснення цивільних прав, тобто строк, протягом якого володар суб’єктивного права може реалізувати можли­вості, закладені в суб´єктивному праві.

• строки виконання зобов’язань (строки поставки, здачі робіт за договором підряду);

• строки захисту цивільних прав (строки позовної давності).

• За способами визначення, тобто строки, які визнача­ються:

• календарною датою (строк повернення боргу);

• певним періодом часу (поставка продукції - поквартальна, щомісячна);

• вказівкою на подію, яка неодмінно має настати.

• За ступенем визначеності:

• визначені строки, якщо відомо, коли саме строк настане;

• невизначені строки, якщо це пов’язано з певною подією, яка обов´язково настане, або бажання кредитора (наприклад, строк повернення боргу «за першою вимогою»).

35. Характеристика позовної давності.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав та інтересів.

Загальна позовна давність – 3 роки.

Спеціальна позовна давність (скорочена порівняно із загальною) в один рік встановлюється до вимог:

• Про стягнення неустойки;

• Про спростування недостовірної інформації, поміщеної у ЗМІ (від дня розміщення, або з дня коли особа довідалась, або могла довідатись про таке розміщення);

• Про переведення прав покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

• У зв’язку з недоліками проданого товару;

• Про розірвання договору дарування;

• У зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

• Про оскарження дій виконавця заповіту.

Позовна давність не поширюється:

• На вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав;

• На вимогу вкладника до банку про видачу вкладу;

• На вимогу про відшкодування шкоди, завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару що є рухомим майном;

• На вимогу страхувальника до страховика про виплату страхової суми;

• На вимогу ЦОВВ, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв».