36. Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

Принципи спадкового права:

1) свобода волевиявлення спадкодавця і спадкоємців. 

2)універсальність спадкового правонаступництва.

3) черговість закликання до спадщини при спадкуванні за за­коном. 

4) рівність спадкових часток при спадкування за законом. 

5) державно-правовий захист непрацездатних родичів і членів сім´ї заповідача.

Склад спадщини – усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відкриття спадщини – настання тих юридичних фактів, якими обумовлюється виникнення спадкових правовідносин.

Місце відкриття спадщини – останнє місце проживання спадкодавця (якщо місце проживання невідоме – місце знаходження нерухомого майна або основної його частини (або рухомого майна).

Спадкоємці – фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця, і народилися живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідальний відказ – надання відказоодержувачу права на одержання певних благ від спадкоємців.

Секретний заповіт – заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

37. Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.

Відкриття спадщини – настання тих юридичних фактів, якими обумовлюється виникнення спадкових правовідносин. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної померли одночасно, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання не відоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

38. Коло спадкоємців за законом та за заповітом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи а також інші учасники цивільних відносин.

39. Загальна характеристика спадкування за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Черги спадкування за законом:

• Перша черга спадкоємців за законом – діти, той з подружжя, хто пережив, батьки;

• Друга черга спадкоємців за законом – рідні брати, сестри, баба, дід;

• Третя черга спадкоємців за законом – рідні тітка та дядько;

• Четверта черга спадкоємців за законом – особи, які не менше 5-ти років до часу відкриття спадщини проживали зі спадкодавцем однією сім’єю;

• П’ята черга спадкоємців за законом – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Ступень споріднення – число народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не менше 5ти років отримувала від спадкодавця матеріальну допомогу).

Спадкування за правом представлення:

• Внуки, правнуки – ту частку спадщини, яка б належала їхнім батькам, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;

• Прабаба, прадід – їхнім дітям (дідові, бабі спадкодавця);

• Племінники – їхнім батькам (сестрі, братові спадкодавця);

• Двоюрідні брати, сестри – їхнім батькам (тітці, дядькові спадкодавця).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.