3. Правові форми фінансової діяльності

Фінансові правовідносини - це юридична форма закріплення економічних відносин. Сукупність норм, які регламентують державні фінанси, являє собою фінансове право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини у галузі фін-ї діяльності — відносини в галузі мобілізації, розподілу і витрачання де/централізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Основні джерела фінансового права в Україні - Конституція України, БКУ, акти Верховної Ради, Президента, КМУ, Міністерства фінансів, Національного банку, органів місцевого самоврядування.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності з приводу формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави.

Правовою формою фінансової діяльності є фінансові акти, які видаються відповідними державними органами. Форма акта визначається його матеріальним змістом, тобто змістом відносин, що регулюються цими актами.

Найвищим органом державної влади вони приймаються у формі законів і постанов. Главою виконавчої влади - Президентом - у формі указів і розпоряджень. Урядом України - КМУ, який є центральним колегіальним органом державної виконавчої влади - у формі постанов, розпоряджень. Фінансовими органами та НБУ - у межах своєї компетенції методичні вказівки, накази, інструкції, листи нормативного і інформативного змісту; фінансові акти з питань фінансів і кредиту міністерствами і керівниками міністерств видаються у формі наказів та інструкцій; керівниками підприємств, організацій

- у формі наказів у межах належних їм прав. Місцевими радами, органами державної виконавчої влади на місцях - у формі рішень і розпоряджень.

Особливу роль у скеруванні і здійсненні фінансової діяльності відіграють органи законодавчої влади, вони вирішують найбільш важливі питання фінансової діяльності: затверджують бюджет, приймають акти про податки, розмежовують доходи і видатки між бюджетами.

Фінансова діяльність держави здійснюється специфічними методами у певних правових формах.

4. Фінансово-правові норми, їх види, особливості та зміст

Фінансові ресурси — г\е не тільки майно держави, а також і спеціальний інструмент, яким розпоряджаються державні органи.

Фінансово-правові норми - це загальнообов 'язкові приписи компетентних державних органів з приводу мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів, які виражені у категоричній формі і забезпечені силою держави.

Норми фінансового права мають спеціфічні ознаки, які виділяють їх з інших соціальних правил. Норми права всіх галузей - це обов'язкові правила поведінки загального характеру. Приписи, що містяться у нормі і вводяться у дію офіційно, повинні виконуватися кожним суб'єктом в умовах, що передбачені правилами. Кожна правова норма формулюється державою, містить чітко визначені юридичні права і обов'язки. Якщо правило не виконується добровільно, держава застосовує заходи, передбачені санкціями.

Види фінансово-правових норм - зобов'язуючі, забороняючі і уповноважуюча

Зобов'язуючі фінансово-правові норми приписують здійснити певні дії, скеровані на мобілізацію або витрачання коштів державою. Вони регулюють відносини у галузі фінансового планування (бюджетного, кредитного, касового і т.д.), встановлюють обов'язковий порядок дотримання ставок заробітної плати тощо. Зобов'язуючі фінансово-правові норми містяться у всіх фінансових законах і нормативних актах.

Забороняючі фінансово-правові норми приписують не чинити дй, які порушують або підривають фінансову дисципліну. Зобов'язуючі і забороняючі норми схожі визначеністю, категоричністю форми, точністю приписів.

В уповноважуючих фінансово-правових нормах держава надає учасникам фінансових правовідносин повноваження на проведення певних позитивних дій

Змістом усіх фінансово-правових норм є діяльність держави щодо регулювання фінансових відносин методом офіційного їх закріплення у формі прав і обов'язків суб'єктів цих відносин.

Гіпотеза фінансово-правових норм визначає умови, за яких можуть виникнути у громадян і організацій передбачені нормою юридичні права і обов'язки у галузі фінансової діяльності.

Основою норми є диспозиція, яка вказує, якою повинна бути поведінка сторін фін-х відносин при наявності передбачених гіпотезою фіктичних обставин.

За порушення фін-го законодавства застосовуються дисциплінарні, адміністративні і кримінальні заходи. Але до порушників фінансової дисципліни застосовуються і специфічні заходи - фінансові.

Фінансові санкції:

- штрафи, які застосовуються до юр-х, фіз-х і посадових осіб за недотримання фін-ї дисципліни;

- повне або часткове закриття бюджетного фінанс-ня, яке застосовується до бюджетних установ;

- примусове стягнення не внесених у строк платежів.