7.3. Приклади рішення задач

Приклад 1

Визначити економічну вартість підприємства. Що вигідніше: ліквідація чи реорганізація?

Вихідні дані:

Ліквідаційна вартість підприємства становить 53 млн. грн. Прогнозований середньорічний чистий грошовий потік у випадку реорганізації – 6500 тис. грн. Середньозважена вартість капіталу становить 12 %.

Розв’язок

Знайдемо економічну вартість підприємства за формулою:

Економічна вартість підприємства = [Середньорічний чистий грошовий потік у випадку реорганізації] ÷ [Середньозважена вартість капіталу]

6500000 ÷ 0,12 = 54166667 (грн.).

Звідси видно, що економічна вартість підприємства > ліквідаційна вартість підприємства (54166667 грн. > 53000000 грн.)

Отже, вигідніша реорганізація.

Приклад 2

Визначити чисті активи акціонерного товариства та на підставі цього зробити висновки а) щодо необхідності зменшення статутного капіталу; б) щодо необхідності його ліквідації.

Вихідні дані:

Тис. грн.

Актив		Пасив
1. Основні засоби 2. Запаси 3. Готова продукція 4. Поточна дебіторська заборгованість 5. Грошові кошти	600 130 170 180 200	1. Статутний капітал 2. Додатковий вкладений капітал 3. Резервний капітал 4. Короткострокові кредити 5. Кредиторська заборгованість	900 60 90 150 80
Баланс	1280	Баланс	1280

Розв’язок

1. Визначаємо чисті активи підприємства як різницю між активами та зобов’язаннями:

1280 - 150 - 80 = 1050 (тис. грн.).

Існує умова, якщо чисті активи менші за статутний капітал, то необхідно зменшити статутний капітал та внести необхідні зміни до установчих документів. Оскільки в нашому випадку чисті активи (1050 тис. грн.) більші за статутний капітал (900 тис. грн.), то статутний капітал зменшувати не потрібно.

Існує й інша умова, згідно якої, якщо чисті активи менші мінімального розміру статутного капіталу підприємства, то необхідна ліквідація. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат, тобто на даний час 787500 грн. (1250 × 630 грн.). Оскільки в даному випадку чисті активи акціонерного товариства (1050 тис. грн.) більші за мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства (787,5 тис. грн.), то ліквідувати підприємство не потрібно.

Приклад 3

Визначити пропорції обміну корпоративних прав ВАТ «А» та ВАТ «Б» на корпоративні права новоствореного ЗАТ «В», якщо базою визначення пропорцій обміну є величина чистих активів підприємств, що реорганізуються.

Вихідні дані:

Прийнято рішення про злиття двох відкритих акціонерних товариств «А» та «Б» із заснуванням нового ЗАТ «В». Номінальна вартість акції ВАТ «А» становить 40 грн., ВАТ «Б» – 50 грн. Баланси обох підприємств наведені нижче.

Баланс ВАТ «А» до реорганізації, тис. грн.:

Актив		Пасив
1. Основні засоби 2. Запаси 3. Поточна дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти	860 250 450 94	1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Нерозподілений прибуток 5. Довгострокові зобов’язання 6. Короткострокові зобов’язання	700 157 200 29 242 326
Баланс	1654	Баланс	1654

Баланс ВАТ «Б» до реорганізації, тис. грн.:

Актив		Пасив
1. Основні засоби 2. Запаси 3. Поточна дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти	698 202 165 105	1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал 4. Нерозподілений прибуток 5. Короткострокові зобов’язання	590 20 160 80 320
Баланс	1170	Баланс	1170

Новостворене ЗАТ «В» випускає акції номінальною вартістю 25 грн. для формування статутного капіталу загальною вартістю 2 млн. грн.

Розв’язок

1. Визначаємо величину чистих активів підприємств як різницю між активами та зобов’язаннями:

ВАТ «А»: 1654 - 242 - 326 = 1086 (тис. грн.);

ВАТ «Б»: 1170 - 320 = 850 (тис. грн.).

2. Розраховуємо співвідношення за яким буде здійснюватись обмін корпоративних прав новоствореного підприємства та підприємств правопопередників:

850 співвідноситься до 1086 як 1 до 1,278.

3. Складемо рівняння, позначивши через «х» частку підприємства «Б» у загальній кількості акцій ЗАТ «В», %; тоді 1,278х буде частка підприємства А у загальній кількості акцій ЗАТ «В», %. Рівняння матиме вигляд:

х + 1,278х = 100 %. Звідси х становить 43,9 %, тоді частка підприємства А у загальній кількості акцій ЗАТ «В» дорівнює 56,1 % (43,9 % × 1,278).

4. Знаходимо кількість акцій, які випускає ЗАТ «В»:

2000000 ÷ 25 = 80000 (штук). Із них ВАТ «А» належатиме 44880 штук (56,1 %), а ВАТ «Б» 35120 штук (43,9 %).

5. Визначаємо кількість акцій ВАТ «А» та ВАТ «Б» до реорганізації:

ВАТ «А»: 700000 ÷ 40 = 17500 (штук);

ВАТ «Б»: 590000 ÷ 50 = 11800 (штук).

6. Знаходимо пропорції обміну акцій підприємств-правопопередників:

ВАТ «А»: 44880 ÷ 17500 = 2,565 (акції);

ВАТ «Б»: 35120 ÷ 11800 = 2,976 (акції).

Отже, на кожну стару акцію ВАТ «А» отримає 2,565 акції новоствореного ЗАТ «В», а на кожну стару акцію ВАТ «Б» отримає 2,976 акції новоствореного ЗАТ «В».