Спеціалізація і типізація торговельної мережі Переваги і недоліки спеціалізації

Спеціалізація - це форма поділу праці між торговими підприємствами, яка заснована на обмеженні кількості товарних груп, представлених у магазині для продажу, з

одночасним розширенням, їх асортименту. Необхідність спеціалі­зації роздрібних торговельних підприємств - наслідок постійного розши­рення асортименту товарів, збільшення їх різновидів, що потребує поділу всієї товарної маси на групи, підгрупи тощо. Основні переваги спеціаліза­ції: краще використовуються торгові площі; створюються додаткові зруч­ності для покупців під час вибору товарів; є можливість впроваджувати прогресивні методи продажу товарів; більш глибоко вивчається попит на­селення на товари, значно розширюється асортимент товарів у межах од­нієї чи декількох товарних груп; асортимент товарів рівномірно розподі­ляється між різними магазинами; є можливість зосередити торгівлю в об­меженій кількості підприємств торгівлі.

До недоліків спеціалізації слід віднести скорочення числа пунктів продажу окремих товарів і збільшення радіусу їх дії; територіальне відда" ления їх від покупців; зниження можливостей для покупців зробити ком­плексну купівлю; збільшення витрат часу на придбання товарів.

Загалом спеціалізація магазинів сприяє полегшенню праці продавців мага­зину, зростанню її продуктивності, більш ефективному використанню ма­теріально-технічної бази торгівлі, позитивно впливає на рівень торговель-

ного обслуговування населення.

Напрями спеціалізації

Спеціалізація магазинів може здійснюватися за товарним профілем (ознакою), формами торговельного обслуговування, функціональною роллю.

Провідним напрямом спеціалізації роздрібних торговельних під­приємств є спеціалізація за товарним профілем, яка передбачає обмежен­ня їх асортименту товарами окремих груп або видів з одночасним розши­ренням внутрішньогрупового асортименту.

Товарно-галузева спеціалізація склалася історично і внаслідок постійного розширення і оновлення асортименту товарів, що реалізують­ся, весь час ускладнюється.

Групування магазинів за асортиментними ознаками було покладе­но в основу поділу магазинів на вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, ком­біновані, універсальні і змішані.

Вузькоспеціалізовані магазини - реалізують товари, асортимент яких складається з частини якоїсь товарної групи, підгрупи або виду (шов­кові тканини, чоловічий одяг, жіноче взуття). У великих містах виправда­на спеціалізація і за окремими видами товарів - магазини "Краватки", "Хліб", "Ковбаси", "Сири".

Спеціалізованими вважаються підприємства роздрібної торгівлі, які мають у своєму асортименті товари однієї товарної групи - взуття, тка­нини, одяг, м'ясо і м'ясні продукти, хліб і хлібобулочні вироби і т.п.

Комбіновані магазини здійснюють торгівлю товарами декількох груп споріднених за спільністю попиту, які задовольняють певне коло споживачів, наприклад, магазини «Галантерея-парфумерія», «Овочі-фрукти», «Хутра і головні убори» і т.п. Продаж в них товарів окремих груп здійснюється у спеціалізованих відділах, секціях, або на спеціалізованих робочих місцях.

Універсальні магазини (універмаги, універсами) продають товари Дуже широкої (універсальної) номенклатури товарних груп у спеціалізова­них секціях або на спеціалізованих робочих місцях.

Змішані магазини поєднують продаж різноманітних груп продово­льчих і непродовольчих товарів, але не утворюють спеціалізовані секції або робочі місця (наприклад, магазин з торгівлі товарами повсякденного помиту).

Спеціалізація магазинів за товарною ознакою поширена у містах, де І: досить високий рівень концентрації підприємств роздрібної торгівлі.

У сільській місцевості спеціалізовані магазини створюються, як правило, в райцентрах на основі використання чи реконструкції діючих підприємств. Подальше збільшення їх чисельності стримується розосередженістю магазинів у невеликих населених пунктах, де переважно здійс­нюють торгівлю магазини зі змішаними товарами, а також комбіновані Підприємства типу: магазин-заготпункт, магазин-міні-бар тощо.

Спеціалізація за формами торговельного обслуговування (споживчими комплексами) являє собою об'єднання у споживчі комплек­си товарів із різноманітних груп, призначених для задоволення схожих потреб покупців. Вони створюються за ознакою обслуговування визначеного контингенту покупців (наприклад, жінок, дітей), за ознакою добору «сортиментних позицій, виходячи з особливостей організації побут}' (наприклад, магазини «Все для домашнього господарства», «Будинок - сад-город» і ін.), за особливостями організації дозвілля («Все для відпочинку», «Турист» і т.п.). Споживчі комплекси створюють основу для організації магазинів або відділів (секцій) комплексного попиту.

Основними перевагами магазинів комплексного попиту є:

• скорочення витрат часу на придбання товарів за рахунок концентрації їх в одному місці;

• розширення продажу дрібних і супутніх товарів, на які звичайно не звертається увага;

• поліпшення обслуговування покупців, більш повне задоволення

Організація продажу товарів у магазинах комплексного попиту перспективна у великих містах. У сільській місцевості магазини комплексної спеціалізації можуть відкриватися здебільшого в районних центрах (магазини «Техніка», «Товари для присадибного господарства», «Сучасне домашнє: господарство», «Зроби сам»).

У міській торгівлі спеціалізація проводилася у двох напрямах: в міських районах сформованої забудови, де торгова мережа представлена переважно невеликими магазинами, відкривалися спеціалізовані й вузькоспеціалізовані магазини поглибленої спеціалізації, в мікрорайонах, районних новобудовах - великі торгові підприємства універсального асортимен­ту і комплексного попиту.

Таким чином спеціалізація здійснюється як у масштабах торгової мережі регіону (спеціалізація магазинів мікрорайону, міста, адміністрати­вного району, споживспілки), так і всередині окремих великих магазинів у вигляді спеціалізованих відділів, секцій. Різновидом спеціалізованої торгової мережі є: фірмові магазини товаровиробничих галузей. Широкого розвитку набула мережа фірмових магазинів, що реалізують продукцію хлібзаводів, м'ясокомбінатів, пивоварень і молокозаводів, швейних і взуттєвих фабрик, інших підприємств легкої і харчової промисловості.

На рівень спеціалізації торгової мережі значно впливають характер і розмір платоспроможного попиту населення, кількість покупців, що об­слуговуються, ступінь складності асортименту товарів, які реалізуються, розміри торгових підприємств (товарооборот, площа), місцеві умови роз­витку товарообороту.

Так, необхідність у максимальному наближенні до покупців товарів повсякденного попиту і першої необхідності обмежує можливості в органі­зації спеціалізованої торгової мережі. Проте при продажу товарів нечасто­го і періодичного попиту, що потребують наявності в магазинах широкого асортименту, добору в межах товарної групи різноманітних видів, сортів, розмірів, моделей і т.п., створюються умови для більш глибокої спеціалі­зації. З іншого боку, в невеликих за площею і розміром товарообороту ма­газинах неможливо розмістити широкий асортимент товарів декількох товарних груп, що потребує скорочення кількості запропонованих до реа­лізації товарів і веде до більш вузької спеціалізації магазинів.

Отже, спеціалізація торгівлі повинна поєднуватися з її концентра­цією в меншій кількості магазинів, які у змозі запропонувати покупцеві максимально широкий і глибокий асортимент товарів. Тільки така концентрація дозволяє максимально розширити асортимент товарів, поліпшити !х показ, підвищити рівень вивчення попиту населення.

У продовольчій торгівлі спостерігається тенденція об'єднання мага­зинів, які торгують товарами повсякденного попиту, зі спеціалізованими підприємствами («Хліб», «Молоко і молочні продукти» і т.п.).

Кількість спеціалізованих магазинів, що торгують плодово-овочевою продукцією, значно скоротилася, а її продаж здійснюється на ринках, через вуличну торгівлю.

У зв'язку з цим місцевими органами самоврядування вживаються заходи щодо збереження профілю підприємств торгівлі, які здійснюють продаж населенню соціальне значущих товарів. Безперебійне забезпечен­им ними покупців, зберігання діючої типізації і спеціалізації є одними з обов’язкових умов договорів купівлі-продажу магазинів, комерційних конкурсів, аукціонів.