Тема 4.2. Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі

1. Поняття роздрібної торговельної мережі, її соціально-економічне значення.

2. Класифікація, спеціалізація, типізація торговельної мережі.

3. Основні напрямки розвитку і розміщення мережі магазинів.

4. Ефективність функціонування роздрібної торговельної мережі

1. Поняття роздрібної торговельної мережі, її соціально-економічне значення

Роздрібна торговельна мережа - це сукупність підприємств і торгових одиниць (магазинів, палаток, ларків тощо), що розміщені і діють на визначеній території.

Основні функції, що виконують роздрібні торговельні підприємства:

торговельні

• вивчення попиту покупців на товари;

• визначення обсягів закупівель і складання замовлень на завезення товарів;

• формування асортименту товарів;

• реклама товарів і послуг;

• продаж товарів і здійснення контрольно-касових операцій.

технологічні

• приймання товарів, які надходять в магазин за кількістю і якістю;

• зберігання товарів;

• виконання операцій, пов’язаних з виробничою доробкою товарів (фасування, пакування тощо);

• внутрішньомагазинне переміщення, розміщення і викладання товарів в торговому залі;

• надання покупцям додаткових послуг технологічного характеру (попереднє приймання замовлень на товари, доставка куплених в магазині товарів додому покупцеві тощо).

Обсяг і характер функцій, які виконуються магазином, залежать від його типу і розміру, технічної оснащеності, місця розташування тощо.

Економічна роль роздрібної торгової мережі полягає в тому , що вона забезпечує:

• наявність широкого і стійкого асортименту товарів в магазинах;

• доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці;

• використання найбільш ефективних методів торгового обслуговування населення.

Соціальне значення роздрібної торгової мережі визначається економією часу на придбання товарів і відповідним збільшенням вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, заняття спортом тощо.

Створення розгалуженої мережі підприємств роздрібної торгівлі, розвиненої системи торгового обслуговування на основі підвищення грошових прибутків покупців стимулює збільшення виробництва товарів народного споживання, підвищує рівень життя міського і сільського населення.

2. Класифікація, спеціалізація, типізація торговельної мережі.

Р озвиток торгової мережі тісно ув'язаний з обсягом товарообороту, змінами його структури, розвитком житлового будівництва, ростом або скороченням чисельності населення. Забезпечення раціональної структу­ри торговельної мережі потребує оптимального об'єднання різноманітних типорозмірів магазинів для використання можливостей всіх видів роздрі­бної торговельної мережі.

Види роздрібної мережі

З урахуванням особливостей обслуговування населення та характеру здійснення торговельної діяльності розрізняють три види роздрібної торговельної мережі: стаціонарну, пересувну і посилкову.

Основним видом роздрібної торгової мережі є стаціонарна ме­режа, до якої належать магазини, дрібнороздрібні торгові підприємства -павільйони, палатки, кіоски, ятки і мережа торгових автоматів. На її част­ку припадає більше 85 % загальної кількості торгових одиниць.

Магазини становлять основу роздрібної мережі і забезпечують ос­новну частину роздрібного товарообороту. Вони розміщаються в капіталь­них будинках, мають торгові зали і неторгові приміщення (для прийман­ня, збереження, підготування товарів до продажу, а також адміністратив-но-побутові і допоміжні), оснащені відповідним торговельно-технологічним устаткуванням і забезпечують повний комплекс послуг з торгового обслуговування населення. У них формується різноманітний асортимент товарів, створюються зручності для покупців у їх придбанні, застосовуються прогресивні методи продажу товарів і обслуговування по­купців.

Магазини мають більш широкі можливості для механізації торго­вих процесів, створення належних умов при збереженні товарів і їх реалі­зації, забезпечують сприятливі умови праці працівників магазинів і спри­яють зростанню її продуктивності.

У практиці торгівлі прийнята класифікація магазинів за такими ос­новними ознаками: за розмірами торгових площ, за формами обслугову­вання, за типом споруд, за особливостями об'ємно-планувального вирі­шення, за спеціалізацією, типізацією тощо.

Так, наприклад, за розмірами торгових площ магазини поділяють­ся на дрібні - до 250 кв. м, середні - 251-1000, великі - 1001-5000 та дуже великі - понад 5000 кв. м. За визначальною формою продажу товарів розрізняють магазини, які торгують за методом самообслуговування, з ін­дивідуальним обслуговуванням покупців, за зразками, каталогами, з від­критим викладанням тощо.

За типом споруд торговельні підприємства бувають окремо розта­шовані (спеціально побудовані для здійснення торговельної діяльності) й суміщені (розташовані на перших поверхах житлових, адміністративних та інших споруд).

Розрізняють також магазини за особливостями об'ємно-планувального вирішення (одноповерхові, багатоповерхові, з підвальними приміщеннями чи без них), за спеціалізацією (спеціалізовані, універсальні тощо), за типами ("Продукти", "Промтовари" і т.п.), за належністю (державні, приватні, кооперативні і інші), ціновими рівнями товарів, що Реалізуються тощо.

Незважаючи на деяке зниження питомої ваги магазинів за останні роки, головна роль в організації торговельного обслуговування населення збережеться за ними й у перспективі.

Дрібнороздрібна торговельна мережа представлена павіль­йонами, палатками, ятками і кіосками, які розміщуються в будівлях поле­гшеного типу, а також розвізною і розносною торговельною мережею. На відміну від магазинів дрібнороздрібна торговельна мережа є більш мобі­льною, може бути максимально наближена до покупців. Будівництво її не потребує великих капітальних вкладень, тривалих термінів будівництва І монтажу.

Основними недоліками дрібнороздрібної торговельної мережі є

вузький асортимент товарів, відсутність належних умов праці для продав­ців і зручностей в обслуговуванні покупців.

Частіше всього дрібнороздрібна торгова мережа замінює магазини (в районах новобудов, в невеликих населених пунктах), доповнює мага­зинну (будується поблизу магазинів, розширяючи асортимент товарів або вивільняє торгові зали від великої кількості покупців у період сезонної то­ргівлі овочами, фруктами і т.п.). Як самостійна дрібнороздрібна мережа використовується для реалізації тютюнових виробів, морозива, квітів, пе­ріодичної преси, безалкогольних напоїв, галантереї і т.п.

Згідно з "Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі" продаж товарів за її допомогою здійснюється через пункти некапітальної забудови - кіоски, ларки, ларі, палатки, павільйони, торговельні автомати та засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, лотки, розноски, столики тощо.

Дрібнороздрібні торговельні пункти розрізняються між собою за місцем організації торгівлі, асортиментним профілем, формою власності, періодичністю функціонування, конструктивними особ­ливостями (рис.З-І-5)

Стаціонарна торговельна дрібнороздрібна мережа представлена в Україні павільйонами, палатками і кіосками, на частку яких припадає основна кількість пунктів продажу.

Як правило, це споруди некапітального типу, виготовлені з легких уніфікованих збірно-розбірних конструкцій.

Найкрупнішим з цих видів є павільйон, який має торговий зал і підсобне приміщення для зберігання товарних запасів та підготовки това­рів до реалізації. Асортимент товарів у павільйонах більш широкий, ніж в палатках і кіосках. В павільйонах можуть застосовуватися як традиційні, так і прогресивні методи продажу - самообслуговування, з відкритим ви­кладенням, за зразками тощо.

Палатки - це некапітальні споруди закритого типу, які мають під­собні приміщення на І-2 робочих місця і обладнані прилавками, прилавками-вітринами, столами, а також стелажами, шафами і піддонами для зберігання товарів.

Палатки, як і павільйони, здійснюють торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами як простого, так і складного асортименту. Для реалізації продовольчих товарів, що швидко псуються, ці пункти продажу Додатково обладнують холодильними місткостями, ваговимірювальними приладами. Як правило, розрахунки в них здійснюються через контроль­но-касові апарати.

Кіоски не мають торгового залу для покупців і окремого підсобного приміщення. Обслуговування покупців здійснює продавець. За улашту­ванням - це стаціонарний пункт продажу товарів закритого чи напівза­критого типу на одне робоче місце. Основні види обладнання - прилавок, зйомні вітрини і полиці для показу наявного асортименту товарів, при­ставний столик для розміщення контрольно-касового апарату.

До стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі відносяться також торговельні автомати, але кількість їх в останні роки постійно ско­рочується. Цьому сприяли економічна криза в країні, скорочення їх виро­бництва підприємствами машинобудівного комплексу, високі темпи ін­фляції, введення гривні та інші. •

Одним із видів роздрібної торговельної мережі є пересувна мере­жа, яка представлена двома видами: розвізною і розносною. До розвізної роздрібної торговельної мережі віднесеш автомагазини, автокафе, автоци­стерни, лавки-автопричепи, залізничні вагони-лавки та судолавки на мор­ських і річкових судах, а також авто-мото-велорозвозки, візки тощо.

Розвізна мережа широко використовується для обслуговування на-сслення віддалених хуторів, малонаселених пунктів та поселень, де еконо­мічно недоцільно будувати стаціонарні магазини, а також районів новобу­дов, курортів та місць масового відпочинку, проведення свят, спортивно-культурних заходів тощо.

Розносну торгівлю здійснюють продавці-реалізатори. Вона викори­стовується для продажу окремих специфічних товарів - безалкогольних напоїв, морозива, періодичних видань, квітів, сувенірів і т. ін.

При її організації використовують різне торгово-технологічне облад­нання: столики, ятки, прилавки, ятки-прилавки, розноски тощо.

Розносна торгівля знайшла широке застосування в умовах економі­чної кризи в Україні. Вона розгортається на вулицях, в місцях з високою інтенсивністю потоків покупців (метро, театри, стадіони), в центрах мікрорайонів, на зупинках транспорту.

Маючи багато позитивного - наближення товарів до покупців, ско­рочення часу на придбання товарів тощо, розносна торгівля має і суттєві недоліки - погіршується якість торговельного обслуговування, санітарно-гігієнічні умови реалізації товарів, зростає можливість порушення правил торгівлі — обман, обрахунок, обважування покупців та інше. Разом з тим цивілізована, контрольована організація розносної торговельної мережі може стати вагомим фактором поліпшення торговельного обслуговування покупців.