Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі

Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі являє собою стандартну процедуру внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) згідно з вимогами чинного законодавства.

Реєстрація нового суб'єкта роздрібної торгівлі розпочинається із заснування з урахуванням організаційно-правової форми юридичної або фізичної особи. Для цього засновники - учасники) юридичної особи розробляють і погоджують установчі документи, в яких указують організаційну форму, структуру, відноси­ни власності, права й обов'язки, взаємовідносини учасників тощо. Заснування підприємства на засадах фізичної особи має спрощений порядок, не потребує погодження установчих документів і проводиться на підставі заяви громадянина-підприємця.

На підставі установчих документів засновники юридичної особи або фізична особа (підприємець) звертаються до вповноваженого місцевого органу влади (реєстраційної палати, відділу соціально-економічного розвитку тощо) із заявою про реєстрацію як суб'єкта господарювання. До заяви додаються також довідки і дозволи з місцевих органів: податкової адміністрації (інспекції) — про реєст­рацію як платника податків; статистики — про присвоєння кодів статистичного обліку; установи банку — про відкриття рахунків і відсутність валютних коштів та майна за кордоном; міліції — про реєстрацію печаток; фондів, що мають ди­рективну силу і т. п.

Уповноважений реєстраційний орган у встановлені законодавством строки по­винен здійснити внесення новостворюваного роздрібного торговця до державного реєстру і видати йому свідоцтво про державну реєстрацію, а в противному разі — надати вмотивовану відмову.

Паралельно із проведенням реєстрації власники суб'єкта роздрібної торгівлі вживають організаційних заходів щодо створення матеріально-технічної бази, за допомогою якої, власне, і здійснюватиметься основний процес роздрібного про­дажу. З цією метою ними будується, реконструюється або влаштовується пункт реалізації — магазин, дрібнороздрібна одиниця або засіб пересувної (розносної) торгівлі.

Для введення в дію крамниці будь якого типу власники повинні зареєструвати її в місцевому органі виконавчої влади, що відає питаннями торговельного обслуго­вування, погодити режим роботи даного закладу торгівлі, а також одержати, за по­треби, дозволи і ліцензії встановленого зразка на зайняття певними видами торго­вельної діяльності (торгівля ліками, зброєю тощо) або здійснення реалізації окремих товарних груп (тютюнові, алкогольні вироби).

Місце розташування, режим роботи, зовнішнє оформлення дрібнороздрібних пунктів продажу за межами організованих місць торгівлі (ринків, торговельних майданчиків), як і засобів пересувної торгівлі, також потребують погодження з міс­цевими виконавчими органами влади, а на підприємствах ринків — з їх адміністра­цією.

4. Організаційна побудова роздрібних торговців

О рганізаційна структура організацій і підприємств роздрібної торгівлі від­биває взаємозв'язок їх внутрішніх функціональних підрозділів і модифікується залежно від загальної стратегії даного суб'єкта, яка, своєю чергою, визначається типорозміром, спеціалізацією, технологічними параметрами і продуктивним потен­ціалом роздрібного торговця.

Залежно від стратегічної мети, місії роздрібного торговця, місця та ролі на спо­живчому ринку його внутрішня організаційна структура з огляду на характерні

елементи схожості може бути надскладною, відносно насиченою або спрощеною аж до елементарної.

Безумовно, найскладнішою є структурна побудова великих розгалужених між­регіональних (інтернаціональних) роздрібних торговельних компаній, фірм, мереж тощо. Вони будуються за територіально-функціональним прин­ципом, поєднуючи в єдину структуру головний управлінсько-організаційний (центральний офіс, штаб-квартиру), регіональні центри і мережу суб'єктів роздрібного продажу (універмагів, крамниць, одиниць тощо). Безпосередня робо­та об'єднаних під спільною торговою маркою, але розосереджених територіальне магазинів організується головним центром— в стратегічному та регіональними центрами — в оперативному аспектах.

Загальна структура міжрегіональної роздрібної

торговельної компанії (фірми)

Складність і на перший погляд надмірна централізованість подібних торговель­них організацій пояснюється не тільки територіальною віддаленістю мережі їх кра­мниць, але й масштабністю торговельно-комерційних процесів, що в них відбува­ються. Вдале поєднання централізованого і територіального керування дозволяє залучати в обіг додаткові місцеві товарні ресурси, враховувати регіональні особли­вості попиту населення тощо.

Основним структурним елементом великої торговельної компанії (фірми) є го­ловний центр. Найвищим органом цієї організації залежно від організа­ційно-правової форми є рада директорів або збори учасників, до компетенції яких належить розроблення кардинальних напрямів дальшого розвитку. Безпосередньо їм підпорядковується найвища посадова особа організації— президент або гене­ральний директор.

Для забезпечення окремих напрямів комерційно-господарської діяльності вели­кої роздрібної торговельної компанії створюються такі підрозділи (відділи, гру­пи): комерційний, маркетинговий, економічний, фінансовий, розвитку мережі, кадрів, технічний та ін.

Комерційний підрозділ торговельної компанії очолює комерційний директор. До складу цього підрозділу входять закупівельний, товарні відділи, внутрішній розподільний центр. Закупівельний відділ проводить роботу з організації гурто­вих закупівель товарів від постачальників для забезпечення потреб усіх магазинів компанії. Для цього він використовує дані товарних, а також інших відділів про потребу і рух товарів у розрізі окремих груп (підгруп) товарів, належних до асор­тименту компанії. Розподільний центр головного центру компанії відає організа­цією товаропостачання в масштабах усієї торговельної організації, доставкою заку­плених товарів до кожного локального магазину.

Маркетинговий підрозділ складається з відділів вивчення кон'юнктури та ре­клами. Вони займаються постійним аналізом і прогнозуванням конкурентної ситу­ації у даному сегменті ринку, а також проводять рекламні заходи для стимулюван­ня збуту.

Економічний підрозділ компанії формують аналітичний та плановий відділи. Якщо аналітичний відділ займається збором і аналізом первинної інформації сто­совно до конкретних цільових ринків включно з даними про частку на них даної торговельної компанії, то плановий спільно з маркетинговим, закупівельним, ін­шими підрозділами розробляє плани розвитку підприємства як у цілому, так і окремих його підрозділів на перспективу.

До складу фінансового підрозділу входять відділи розрахунків і кредитів. Розра­хунковий відділ відстежує правильність і своєчасність здійснення розрахунків з по­стачальниками відповідно до умов укладених договорів та проведених поставок. Кре­дитний відділ обґрунтовує необхідність звернення за кредитом, організовує отримання його на найбільш вигідних умовах та стежить за своєчасністю повернення.

Підрозділ розвитку мережі — це особлива структурна вертикаль торговельної компанії, що об'єднує відділ мережі головного центру, регіональні центри і кері­вників пунктів продажу. Він розробляє політику функціонування й розвитку влас­ної торговельної мережі компанії— від архітектурно-планувального вирішення, дизайну і оформлення до забезпечення єдиного стандарту обслуговування.

Кадровий підрозділ проводить добір, розстановку, переміщення, навчання кад­рів та вирішення соціальних проблем персоналу.

До компетенції технічного підрозділу торговельної компанії входить забезпе­чення загальних, технічних умов для нормальної роботи магазинів. З цією метою в його складі організовуються будівельно-ремонтний, технічний, загальний та ін­ші відділи.

Організаційна побудова регіональних центрів торговельної компанії практич­но повторює структуру головного центру за широтою функціональних напрямів, проте є вужчою за кількістю структурних елементів. Скажімо, функції відділів, а по­декуди й цілих підрозділів у регіональних центрах компанії виконують окремі групи (сектори) зведених відділів або персональні менеджери-виконавці за напрямами.

Кількість найманих працівників комерційних, економічних та інших спеціаль­ностей у кожному структурному підрозділі компанії визначається колом та обсягом основних та допоміжних функціональних обов'язків.

Порівно зі структурою центрів торговельної компанії спільні ознаки побудови є і в організаційній структурі універмагів. При цьому спостерігається її певне спрощення до експедиційно-розподільного центру, закупівельного, марке­тингово-рекламного, планового, кадрового, господарського відділів, бухгалтерії. Ці елементи структури проводять оперативне керування сформованими за товар­ною ознакою відділами і секціями в торговельному залі.

Відділ закупівель універмагу складається з товарних секцій (одягу, взуття, культтоварів тощо). Товарознавці окремих секцій установлюють зв'язки з постача­льниками, укладають договори і контролюють хід поставок товарів у розрізі асор­тименту.

Сучасний універмаг (гіпермаркет) неможливо уявити без експедиційно-розпо­дільного центру, що включає інформаційну систему, експедицію і низку підсобних приміщень. Комп'ютерна інформаційна система з'єднує всі елементи структури універмагу, а часто і під’єднана до терміналів основних постачальників, що дозволяє не тільки оперативно відстежувати рух товарних запасів, але й мобільно формувати замовлення на поповнення товарних ресурсів. Отримані експедицією товари від кон­трагентів найчастіше негайно скеровуються в торговий зал, однак, можуть тимчасово розмішуватися у підсобних приміщеннях для кількісного та якісного приймання або з метою проведення передреалізаційної підготовки (підсортування).

Найпростішою організаційною побудовою відрізняються рядові, невеликі за розмірами магазини.

Організаційна структура рядового магазину

Власник магазину — юридична або фізична особа — призначає виконавчого директора, а також формує виконавчий апарат магазину: бухгалтерію, заступни­ків директора з комерційної роботи і з обслуговування (торгівлі). Виконавчий апарат самостійно забезпечує і взаємодію з постачальниками, і роботу в торговель­ному залі, добираючи штат товарознавців, експедиторів, продавців, вантажників, прибиральників, робітників і спеціалістів інших професій.

Особливою організаційною побудовою характеризується галузь роздрібної то­ргівлі системи споживчої кооперації . Роздрібна торгівля споживчої кооперації в основному сконцентрована в низо­вих кооперативних ланках — у районних спілках і товариствах.