- •Змістовний модуль 1.Теоретичні основи соціально-педагогічних досліджень Тема 1 Теоретичні засади соціально-педагогічних досліджень
- •1. Концепція курсу.
- •Програмний матеріал за окремими темами змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Змістовий модуль ііі
- •Теоретичний навчальний матеріал до вивчення дисципліни
- •Тема 1 наука як сфера людської діяльності
- •1.2. Наукова комунікація. Наукова школа
- •1.3. Науково-дослідницька діяльність студентів
- •Науково-дослідницька діяльність студентів внз здійснюється за трьома основними напрямами:
- •1.4. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •1.4.1. Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобування наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Тема 2. Загальна методологія наукової творчості методологія та методи наукового дослідження
- •2.1. Методологія дослідження
- •2.2. Фундаментальна, або філософська, методологія
- •2.3. Загальнонаукова методологія
- •2.4. Конкретнонаукова методологія
- •2.5. Методи і техніка дослідження
- •2.6. Використовування методів наукового пізнання
- •2.6.1. Методи, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях досліджень
- •2.6.2. Методи теоретичних досліджень
- •2.7. Застосування логічних законів і правил
- •Змістовий модуль ііі. Організація і проведення соціологічних досліджень
- •3.1. Етапи соціологічного дослідження
- •2. Збирання та обробка інформації:
- •3. Аналіз та інтерпретація інформації:
- •4. Впровадження одержаних результатів у практику:
- •3.2. Розробка програми дослідження
- •3.3. Характеристика окремих видів досліджень
- •3.3.1. Спостереження
- •3.3.2. Опитування
- •3.3.3. Експеримент
- •3.4. Формування вибіркової сукупності
- •3.5. Підготовка даних до обробки
- •3.6. Методика обробки одержаної інформації
- •3.6.1. Ручна обробка інформації
- •3.7. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •Тема 4. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика
- •4.2. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •4.3. Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •4.4. Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •4.5. Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •4.3. Контрольна схема самоперевірки виконаної курсової (дипломної) роботи
- •Гра як інтегруючий фактор соціокультурного середовища
- •4.6. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •4.7. Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування
- •4.8. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Тема 6 кандидатська і докторська дисертації: написання, оформлення, захист
- •6.1. Дисертація: визначення поняття, основні види
- •6.2. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика
- •6.3. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика
- •6.4. Загальна схема наукового дослідження
- •6.5. Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації
- •6.6. Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми
- •6.7. Складання індивідуального і робочого планів
- •Тема 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації
- •7.1. Підсистема інформації про об’єкт дослідження
- •7.2 . Пошук вторинної документної інформації з теми
- •7.3. Аналіз наукової літератури з теми
- •7.4 .Отримання та аналіз первинної інформації
- •Тема 8. Підготовка публікацій, рефератів, доповідей робота над публікаціями, рефератами і доповідями
- •8.1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види
- •8.2. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача
- •8.3. Наукова монографія
- •8.4. Наукова стаття
- •8.5. Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •8.6. Методика підготовки та оформлення публікації
- •8.7. Техніка написання тексту
- •8.8. Реферат
- •Зразок структури реферату
- •8.9. Доповідь (повідомлення)
- •Плани практичних занять
- •Практичне заняття №1 (4 год.) Тема і специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства
- •Практичне заняття №2 (4 год.)
- •Тема 2. Загальна методологія наукової творчості
- •Практичне заняття № 3 (4год.)
- •Тема 3. Організація, проведення та оформлення результатів наукового дослідження.
- •Завдання до комплексної контрольної роботи
- •Перелік орієнтовних питань до заліку з предмету
- •Завдання для контрольних робіт з предмету
- •Система модульно-рейтингового контролю
- •3 Курсу “основи наукових досліджень” для студентів стаціонарної форми навчання
- •1. Бали за участь та відповіді на практичному занятті
- •2. Бали за виконання самостійної роботи з теми, з якої не передбачено практичне заняття:
- •3. Бали за виконання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •11. Розподіл балів
- •Рейтингові оцінки за шкалою навчального закладу
- •Словник наукової термінології
Тема 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації
7.1. Підсистема інформації про об’єкт дослідження
Відповідальним етапом наукового дослідження є отримання й аналіз первинної та вторинної інформації з теми дослідження.
Первинна інформація — це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.
Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.
Особливе значення первинна і вторинна інформація має для написання дисертації, оскільки служить теоретичним та експериментальним підґрунтям для досягнення мети дослідження і розв’язання його завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни.
Достовірність — це достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, доказ того, що названий результат (закон, закономірність, сукупність фактів та ін.) є істинним, правдивим. Достовірність — це повторюваність результату за одних і тих же умов при багатьох перевірках на багатьох об’єктах.
Достовірність результатів і висновків дисертації обґрунтовується експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевіркою на практиці. Розрізняють три групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтвердження практикою.
Аналітичні методи належать до найважливіших методів наукового пізнання. Їх суть — доказ результату (закону, закономірності, формули, поняття) через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублікованих документів. Суть експериментальних методів перевірки достовірності полягає в проведенні наукових дослідів і порівнянні теоретичних та експериментальних результатів. При зіставленні наукового результату з практикою необхідний збіг виведених у теорії положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях.
Опис процесу дослідження — основна частина дисертаційної роботи, в якій подається огляд основних джерел з теми дослідження, висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил. Важливим е вибір методів дослідження, які є інструментом у добуванні фактичного матеріалу або первинної наукової інформації і виступають необхідною умовою досягнення поставленої в дисертації мети.
Підсистема інформації про об’єкт (предмет) дослідження — це систематична діяльність з отримання інформації, необхідної для вирішення його мети і завдань. До неї входять відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збір даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної і вторинної) для вирішення конкретної проблеми. Детальніше цей процес можна подати у вигляді схеми (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Загальна схема процесу збору та аналізу наукової інформації
Для отримання потрібної інформації з певної теми необхідна реалізація таких етапів (часткових дій). 1. Розробка концепції дослідження.
1.1. Визначення мети і завдань дослідження.
1.2. Постановка проблеми.
1.3. Формування робочої гіпотези.
1.4. Визначення системи показників.
2. Отримання та аналіз вторинної інформації.
3. Отримання та аналіз емпіричних даних.
3.1. Розробка інструментарію для дослідження.
3.2. Процес отримання даних.
3.3. Обробка та аналіз даних.
4. Формування основних висновків і оформлення результатів дослідження.
4.1. Підготовка висновків і рекомендацій.
4.2. Оформлення результатів дослідження. Процес накопичення та обробки наукової інформації включає такі складові:
визначення проблеми — формування об’єкта (предмета) дослідження. Слід провести попередню проробку, тобто чітко визначити тему, використовуючи неформальний аналіз. Потім — підсумкове дослідження, тобто структурований збір даних та аналіз для вирішення конкретного завдання;
аналіз вторинної інформації (тобто опублікованої інформації з теми дослідження);
отримання первинної інформації (тобто тільки отриманих даних для вирішення конкретного завдання чи питання);
висновки і рекомендації (тобто висновки, отримані на основі аналізу літературних джерел і зібраних даних);
використання результатів (можливість використання результатів як нині, так і в перспективі).
Таким чином, підсистема інформації включає планомірне збирання, обробку, аналіз та узагальнення як первинної, так і вторинної наукової інформації з теми дослідження. Кожна зі складових збору та обробки інформації з теми має свої особливості. Тому зупинимося на них детальніше.