- •Змістовний модуль 1.Теоретичні основи соціально-педагогічних досліджень Тема 1 Теоретичні засади соціально-педагогічних досліджень
- •1. Концепція курсу.
- •Програмний матеріал за окремими темами змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Змістовий модуль ііі
- •Теоретичний навчальний матеріал до вивчення дисципліни
- •Тема 1 наука як сфера людської діяльності
- •1.2. Наукова комунікація. Наукова школа
- •1.3. Науково-дослідницька діяльність студентів
- •Науково-дослідницька діяльність студентів внз здійснюється за трьома основними напрямами:
- •1.4. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •1.4.1. Докторантура. Аспірантура
- •1.4.2. Здобування наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою
- •Тема 2. Загальна методологія наукової творчості методологія та методи наукового дослідження
- •2.1. Методологія дослідження
- •2.2. Фундаментальна, або філософська, методологія
- •2.3. Загальнонаукова методологія
- •2.4. Конкретнонаукова методологія
- •2.5. Методи і техніка дослідження
- •2.6. Використовування методів наукового пізнання
- •2.6.1. Методи, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях досліджень
- •2.6.2. Методи теоретичних досліджень
- •2.7. Застосування логічних законів і правил
- •Змістовий модуль ііі. Організація і проведення соціологічних досліджень
- •3.1. Етапи соціологічного дослідження
- •2. Збирання та обробка інформації:
- •3. Аналіз та інтерпретація інформації:
- •4. Впровадження одержаних результатів у практику:
- •3.2. Розробка програми дослідження
- •3.3. Характеристика окремих видів досліджень
- •3.3.1. Спостереження
- •3.3.2. Опитування
- •3.3.3. Експеримент
- •3.4. Формування вибіркової сукупності
- •3.5. Підготовка даних до обробки
- •3.6. Методика обробки одержаної інформації
- •3.6.1. Ручна обробка інформації
- •3.7. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •Тема 4. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика
- •4.2. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •4.3. Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •4.4. Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •4.5. Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •4.3. Контрольна схема самоперевірки виконаної курсової (дипломної) роботи
- •Гра як інтегруючий фактор соціокультурного середовища
- •4.6. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •4.7. Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування
- •4.8. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •Тема 6 кандидатська і докторська дисертації: написання, оформлення, захист
- •6.1. Дисертація: визначення поняття, основні види
- •6.2. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика
- •6.3. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика
- •6.4. Загальна схема наукового дослідження
- •6.5. Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації
- •6.6. Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми
- •6.7. Складання індивідуального і робочого планів
- •Тема 7. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації
- •7.1. Підсистема інформації про об’єкт дослідження
- •7.2 . Пошук вторинної документної інформації з теми
- •7.3. Аналіз наукової літератури з теми
- •7.4 .Отримання та аналіз первинної інформації
- •Тема 8. Підготовка публікацій, рефератів, доповідей робота над публікаціями, рефератами і доповідями
- •8.1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види
- •8.2. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача
- •8.3. Наукова монографія
- •8.4. Наукова стаття
- •8.5. Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •8.6. Методика підготовки та оформлення публікації
- •8.7. Техніка написання тексту
- •8.8. Реферат
- •Зразок структури реферату
- •8.9. Доповідь (повідомлення)
- •Плани практичних занять
- •Практичне заняття №1 (4 год.) Тема і специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства
- •Практичне заняття №2 (4 год.)
- •Тема 2. Загальна методологія наукової творчості
- •Практичне заняття № 3 (4год.)
- •Тема 3. Організація, проведення та оформлення результатів наукового дослідження.
- •Завдання до комплексної контрольної роботи
- •Перелік орієнтовних питань до заліку з предмету
- •Завдання для контрольних робіт з предмету
- •Система модульно-рейтингового контролю
- •3 Курсу “основи наукових досліджень” для студентів стаціонарної форми навчання
- •1. Бали за участь та відповіді на практичному занятті
- •2. Бали за виконання самостійної роботи з теми, з якої не передбачено практичне заняття:
- •3. Бали за виконання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •11. Розподіл балів
- •Рейтингові оцінки за шкалою навчального закладу
- •Словник наукової термінології
Змістовий модуль ііі. Організація і проведення соціологічних досліджень
У проведенні наукових досліджень суттєву роль відіграє соціологія. Соціологія — наука про закони і форми соціального (громадського) життя людей у його конкретних проявах у різних соціальних системах, спільнотах, інститутах^процесах. В її структурі особливе місце посідає прикладна соціологія — наука про закони становлення, розвитку і функціонування конкретних соціальних систем, процесів, структур, організацій та їхніх елементів (соціологія культури, соціологія вільного часу, соціологія читання та ін.).
Частиною прикладної соціології є конкретні соціологічні дослідження.
Соціологічне дослідження — це особливий вид соціального дослідження, коли соціальний об’єкт вивчається комплексно, багатопланово, в усій сукупності зв’язків та залежностей за допомогою послідовних логічних, методологічних та організаційно-технічних процедур.
Для науковця першочергового значення набуває засвоєння теоретичних основ, методики і практичних навичок проведення соціологічних досліджень у відповідній сфері, знання їхніх типів і видів.
Соціологічні дослідження за глибиною розробки головних елементів дослідження — програми та вибірки — поділяють на два типи: опитування громадської думки і власне соціологічні дослідження.
Опитування громадської думки — це збирання інформації про спільну думку певного контингенту населення з актуального питання. Воно в останній час широко використовується в соціокультурній сфері. Ці дослідження проводять за неповною програмою чи взагалі без неї.
Результати опитування громадської думки викладаються у вигляді простих таблиць (одновимірних розподілів) відповідей респондентів; назвами таблиць слугують запитання анкети чи інтерв’ю у тому ж вигляді, як їх пропонували респондентам. Зазначають обсяги генеральної та вибіркової сукупностей, як і в інших видах досліджень
Власне, соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв’язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.
Залежно від глибини аналізу предмета вивчення і складності завдань, що розв’язуються, розрізняють три основні види дослідження: розвідувальне, описове й аналітичне.
Розвідувальне (зондувальне) — найпростіший вид конкретного соціологічного дослідження, яке використовується, коли предмет дослідження недостатньо чи взагалі не вивчався, коли необхідно виявити ступінь задоволення користувачів роботою закладу в цілому та його окремих підрозділів, оціночну реакцію користувачів на заходи, події, що відбулися чи відбуватимуться в певному закладі тощо. У цих дослідженнях використовується лише один із найдоступніших методів збирання інформації, зокрема анкетне опитування чи інтерв’ю. Різновидом розвідувального дослідження є експрес-опитування, мета якого — оперативне одержання окремих відомостей, особливо необхідних у цей час чи за даних умов. Ці дослідження, як і опитування громадської думки, організовують за неповною програмою чи взагалі без неї.
Описове дослідження проводять для одержання більш повної, різнобічної емпіричної інформації про об’єкт, що вивчається, його структуру, виявлення зв’язків між його елементами. Дослідження такого типу проводяться за повною програмою і на базі апробованого інструментарію. Методи збирання інформації в цих дослідженнях визначаються їхніми завданнями та напрямами. Крім письмових та усних опитувань використовується ще аналіз документів (звітів, планів тощо).
Аналітичне дослідження — найбільш поглиблений вид вивчення, метою якого є не тільки описування структурних складових об’єкта, що розглядається, а й з’ясування причин, які лежать в його основі й зумовлюють характер, поширеність та інші притаманні йому властивості.