Змістовний модуль 1.Теоретичні основи соціально-педагогічних досліджень Тема 1 Теоретичні засади соціально-педагогічних досліджень

Лекція 1. Теоретичні засади соціально-педагогічних досліджень

ПИТАННЯ:

1. Концепція курсу.

2. Поняття «конкретне» і «абстрактне» у науковому пізнанні.

3. Сходження від абстрактного до конкретного як загальний метод побудови наукового знання.

4. Логічна структура конкретного соціального дослідження. Поняття теоретичного й емпіричного рівнів знань, критерії і підходи їх розмежування.

5. Принципи співвіднесення теоретичного й емпіричного в соціально-педагогічному дослідженні.

6. Методологічні і методичні проблеми сходження від теоретичного до емпіричного. Головна роль теорії в соціально-педагогічному дослідженні. Методологічні функції теорії.

7. Співвідношення між методом і методологією. Визначальна роль методології.

8. Стисла характеристика методів збору й аналізу інформації в соціально-педагогічному дослідженні.

Основна література для самостійної роботи:

1. Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. –М.: Высшая школа, 1977. –328 С.

2. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. –М. Наука, 1986, С.60 –132.

3. Бережнова Е.В. Фундаментальное и прикладное в педагогических исследованиях // Педагогика.–2001.–№4.–С.3–7.

4. Голофаст В.Б. Методологический анализ в социальном исследовании. –Л. Наука. 1981, С. 128–141.

6. Гурко Е.Н. Эмпирическое и теоретическое в социологическом исследовании. Минск, 1985, С. 11–42.

10. Лазарефельд П. Методологические проблем социологии // Социология сегодня. –М.:, 1965.

11. Логика социологического исследования./ ИСИ АН СССР. –М.: Наука, 1987.–177 С.

12. Методологические проблемы социологического исследования. –М.: Из–во МГУ, 1972, гл. П..

13. Михайлов С. Эмпирическое социальное исследование / пер. с болг. 1978. –383 С.

14. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження / Н.В.Паніна. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 149-163.

15. Рабочая книга социолога. – М: Наука, 1983, С.34–43.

16. Социологический справочник / под ред. В.И. Воловича. – К.:Политиздат Украины, 1990., С.145–149, 173–174.

17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Вип.5. / Н.Черниш. - Львів.1996.С.5-26

18. Швырев В. С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании / В.С.Швырев. – М.: Наука, 1978. – С. 23-96.

19. Штофф В.А. Проблемы методологии научного познания. М.: 1978.

20. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А.Ядов.- М.:Добросвет, Кн.дом “Университет”,1998.-131-192. с.

1. Концепція курсу.

Зростання вимог до підготовки і перепідготовки науково-педагогічних та наукових кадрів, а також до вищої профе­сійної освіти вимагає якісно нового теоретичного і методич­ного забезпечення науково-дослідницької діяльності.

Науково-дослідницька діяльність — це інтелектуальна праця, спрямована на придбання знань, умінь і навичок.

Провідне місце в системі підготовки спеціалістів по­сідають вищі навчальні заклади (ВНЗ) України. У більшості з них створені наукові осередки, спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, магістра­тура, аспірантура, докторантура, система додаткової професій­ної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Знання методології, теорії, технології, методів та органі­зації науково-дослідницької діяльності є базою для аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів, співробітників наукових підрозділів установ різного профілю, організаторів науково-дослідницької діяльності всіх рівнів. Зростання ви­мог до професійної підготовки випускників вищих навчаль­них закладів потребує більш активного залучення до науко­во-дослідницької роботи (НДР) викладачів та студентів. Успішне володіння навичками дослідження і творчої роботи бакалаврами, спеціалістами і магістрами допомагає їм порівня­но легко включатися в професійну діяльність, переводити на­укові знання в площину практичного використання. У зв’язку з цим до навчальних планів більшості вищих навчальних закладів України включено спеціальні навчальні дисциплі­ни з основ науково-дослідницької діяльності, введено елементи наукової творчості у фундаментальні, професійно орієнтовані та спеціальні дисципліни. Для студентів, аспірантів, здобу­вачів наукових ступенів провідні вчені вищих навчальних закладів читають лекції з організації та методики науково-дослідницької діяльності, культури наукових досліджень, методики соціологічних досліджень тощо.

Майбутньому педагогу – випускнику вищого педагогічного закладу освіти, якщо він не байдужий до творчого пошуку, відкритий шлях до науки. Важливою рисою молодого науковця повинно стати прагнення до пізнання нового, до збагачення своїх знань, невтомність наукового пошуку. Відсутність уміння самостійно здобувати нові знання випускником вищого закладу освіти, який мріє пов’язати своє життя з науковою діяльністю, може привести до того, що з часом молодий спеціаліст втратить ініціативу і задовольниться роллю посереднього виконавця. Тому процес навчання студентів у вищому закладі освіти все більше повинен спиратись на самостійну, близьку до дослідницької діяльність студентів. Мета курсу — висвітлення теоретичних ос­нов, питань методики, технології та організації науково-дослідницької діяльності, тобто теоретичного й практичного підґрунтя для ефективного проведення наукових досліджень студентами. Оволодіння методологією і методами дослі­дження сприяє розвиткові раціонального творчого мислення, оптимальній організації наукової творчості.

Навчальна програма курсу спрямована на вивчення студентами основних положень та відомостей про роль і місце науки у розвитку суспільства, про закономірності розвитку науки, про організацію та шляхи забезпечення наукових досліджень у нашій країні. Окремо виділено розгляд питань організації, постановки, проведення і узагальнення результатів дослідження у формі, доступній для студентів будь-якої педагогічної спеціальності.

Програма курсу передбачає читання лекцій та проведення практичних занять. Теми практичних занять визначено з урахуванням змісту відповідної теми. Звісно, що вміщені теми не можуть включати вичерпні відомості про наукові дослідження стосовно до кожної спеціальності педагогічного закладу освіти.

Основна частина інформації повідомляється викладачем та засвоюється студентами у процесі лекційних, практичних занять та самостійній пошуково-дослідницькій діяльності у процесі розучування та засвоєння, а також розробки конкретних індивідуальних тем наукових досліджень студентів