Контрольні запитання.

1. Як пов’язані між собою ефективність виробництва та ефективність праці?

2. Розкрийте взаємозвязок економічного, соціального, психологічного аспектів ефективності праці.

3. Що називається продуктивністю праці; її взаємозвязок із ефективністю праці?

4. Чому інтенсивність праці та рівень екстенсивного її використання мають обмежений вплив на зростання продуктивності праці ?

5. Що є невичерпним джерелом зростання продуктивності праці? Обгрунтуйте відповідь.

6. У чому полягає значення росту ПП ?

7. Які признаки α- та β -праці? Як розраховують рентабельність праці ?

8. У яких випадках праця рентабельна, у яких-ні ? Яке практичне використання має показник рентабельності праці?

Література. [ 1, 2, 3, 4, 11 ]

Тема 6: Система виміру продуктивності праці.

Питання 1. Показники продуктивності праці.

Продуктивність праці – складна економічна категорія, під час визначення якої необхідно знати не тільки результат праці (обсяги продукції,робіт, послуг), але й ураховувати якими витратами праці досягнуто цей результат. Тому рівень ПП може бути виражено системою показників, які класифікуються за різними критеріями.

За місцем виміру виділяють показники суспільної, галузевої, локальної, індивідуальної продуктивності праці.

За методами виміру результатів праці (обсягу продукції, робіт, послуг) розрізняють натуральні, трудові, вартісні показники ПП.

За часом виміру та доцільності результатів виділяють потенційну, фактичну та фіктивну ПП.

За масштабами обліку робочого часу використовують середньорічні, середньоденні, середньочасові показники ПП; річну, квартальну, місячну ПП.

Залежно до витрат праці певної категорії персоналу розраховують показники виробітку на одного основного робітника, робітника, працівника (середньооблікового).

Питання 2 Вимір суспільної продуктивності праці.

На рівні економіки усієї країни визначають показник суспільної ПП(ППс). Остання більшою мірою буде визначати ефективність суспільного виробництва, якщо її розрахунки будуть вестися за кінцевим результатом господарювання та сукупними витратами живої та уречевленої праці за формулою:

C+V+m

ППс = -----------

Тж+Тур.

Але застосування цієї формули утруднено складними розрахунками витрат уречевленої праці. Тому використовують показники національного доходу та

НД

витрат живої праці: ППс = ------

Тж.

Між тим, застосування витрат лише живої праці для оцінки ефективності суспільного виробництва й ігнорування якими витратами уречевленої праці досягався отриманий результат призвело економіку колишнього СРСР до занепаду.

Найбільшого зростання росту ПП можна отримати за умов одночасного зниження як живої, так і уречевленої праці. Але в практиці можливі різні варианти зниження сукупних витрат праці, які забезпечують максимум результату за умов мінімальних витрат.

Якщо витрати живої праці це - Зж, а уречевленої - Зу, а Зжі та Зуі – це їх рівень у нових умовах, то можна визначити п’ять варіантів підвищення ефективності сукупної праці.

1. Зу = Зуі; Зж > Зжі,

2. Зу > Зуі, Зж = Зжі,

3. Зу > Зуі; Зж > Зжі,

4. Зж < Зжі, але Зу – Зуі > Зжі - Зж

5. Зуі > Зу, але Зуі – Зу < Зж - Зжі

В усіх випадках Зж + Зу > Зжі + Зуі, тому зростання ПП має місце у будь-якому з наведених варіантів. Завдання менеджера з праці полягає у тому, щоб визначити такий варіант її зростання, який є найбільш доцільним для підприємства.

Питання 3. Вимір індивідуальної продуктивності праці.

На підприємствах, окремих цехах, ділянках, робочому місці продуктивність праці визначають за показниками трудомісткості (Тр) та виробітку (W), які виходять з результату праці (V – обсяг продукції) та її витрат (Т).

Рівні виробітку та трудомісткості визначають за формулами:

V Т

W = -----; Тр = -----

Т V

де, V – результат праці (обсяг продукції, робіт, послуг) шт, грн;

Т – витрати праці на виробництво продукції, робіт, послуг, чол-год, н-год, чоловік.

Залежність між зростанням ПП (саме виробіток) та зниженням трудомісткості продукції може бути виражена за формулами:

Зтр х 100 ПП х 100 1

Δ ПП = ------------- ; Зтр = ---------------; Іпп = -----

100 - Зтр 100 + Δ ПП Ітр

де Δ ПП – приріст продуктивності праці; %

Зтр – зниження трудомісткості продукції, %

Економічна ефективність праці може бути визначена порівнянням рівнів ПП. у різних робітників, на різних підприємствах, країнах, а також за дінамікою рівня ПП. за різні періоди на певному робочому місці, цеху іншому об’єкті господарювання. З цією метою розраховують індекси зміни ПП, як відношення:

ППз Трб

Іпп = --------, або Іпп = --------,

ППб Трз

де, “з” та “б” – рівень показників у звітному та базовому періодах.

Питання 4. Сучасні підходи до виміру продуктивності праці в Україні.

Сучасний період управління економікою в Україні свідчить про перехід на міжнародну методику оцінки ефективності й продуктивності національної економіки.

Національним центром продуктивності розроблено методичні засади виміру продуктивності з урахуванням підходів, які характерні для світової економіки.

Продуктивність національної економіки виміряють як відношення валового національного доходу до сукупних витрат на його виробництво.

Для міжнародного співставлення ефективності економіки розраховують коефіцієнт продуктивності праці як відношення ВНП й НД до середньорічної чисельності зайнятих в економіці працівників, або до обсягу відпрацьованих нормо-годин.