Контрольні питання.

1. Розкрийте поняття “ресурсів праці”. Яке значення має їх обчислення для економіки країни?

2. Які чинники впливають на обсяг ресурсів праці?

3. Які тенденції використання ресурсів праці притаманні ринковим країнам та Україні у сучасній період?

4. Дайте визначення поняттю “трудовий потенціал” . Якими компонентами він характеризується?

5. Як обчислити величину трудового потенціалу підприємства?

6. Розкрийте поняття “організації праці” в суспільстві. Які елементи вона включає?

7. Охарактеризуйте суспільну організацію праці у функціональному аспекті.

8. Якими напрямами удосконалення організації праці в суспільстві забезпечується ефективне використання ресурсів праці?

9. За допомогою яких елементів організації праці забезпечується використання ресурсів праці на підприємстві?

Література. [2, 3, 11.,]

Тема 4: Елементи організації праці в суспільстві.

Питання 1. Ринок праці та забезпечення його функціонування.

Ринок праці – це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом й пропозицією праці, тобто з її купівлею та продажем; це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці й продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями й найманими працівниками та регулює її попит й пропозицію.

Ринок праці виконує багато функцій: суспільного поділу праці; інформаційну посередницьку; відтворювальну; стимулюючу; оздоровлюючу; регулюючу.Виходячи з цього, ринок праці впливає на стан та механізми функціонування усіх інших елементів суспільної організації праці, а саме на:

• спосіб залучення людей до праці;

• відтворення робочої сили;

• вирішення проблеми зайнятості населення;

• соціальної підтримки безробітних;

• формування доходів населення;

• інші.

В ринковій економіці поєднання робочої сили із засобами виробництва відбувається економічним способом, якій передбачає право власності на робочу силу, юридичну свободу та потребу людини продавати свою “робочу силу” через матеріальний або нематеріальний інтерес до найманої праці.

Питання 2. Відтворення робочої сили та забезпечення її якості.

Як елемент суспільної організації праці відтворення робочої сили передбачає, з одного боку, безперервне відновлення життєвих сил окремого працівника, які витрачаються в процесі виробництва споживчих вартостей, з іншого – постійне відновлення якісного й кількісного складу сукупної робочої сили. Відтворення робочої сили передбачає визначення її вартості.

Лише на ринку діє закон вартості й відбувається загальне визнання витрат праці на відтворення товару “робоча сила” та його суспільної корисності. Основне, на чому будується механізм ціноутворення на ринку праці, - це трудова теорія вартості, та співвідношення і взаємозв’язок попиту та пропозиції. Вітворення робочої сили слід розглядати з позиції найманого працівника, держави, роботодавця.

Просте відтворення робочої сили має забезпечити мінімальна заробітна платня, яка у відповідності до ст. 9 закону України “Про оплату праці” встановлюється в розмірі, не менше, ніж межа малозабезпечення.

В країнах із ринковою економікою основою формування вартості робочої сили є сукупні витрати на робочу силу. Їх джерелами є: витрати роботодавця на робочу силу; бюджетні витрати на соціальні програми; індивідуальні витрати громадян на формування й розвиток здатності до праці, задоволення різних потреб як під час трудової діяльності, так і поза неї.

Економіка праці як наука ставить за мету удосконалення оцінки вартості робочої сили, пошук ефективних важелів держави щодо забезпечення працівникам такого доходу, який би створював матеріальні умови щодо відтворення робочої сили.

Відтворення кількісної та якісної структури сукупної робочої сили здійснюється державою такими заходами:

1. Розробкою політики зайнятості,демографічної та міграційної політики.

2. Розвитком системи профорієнтації, професійного навчання та перенавчання населення.

3. Покращення системи охорони здоров’я, екології.

4. Удосконалення пенсійної системи, системи соціального захисту та підтримки населення, ін.

Основною метою “Економіки праці”щодо якісного відтворення робочої сили є формування працівників, які за загальноосвітнім, професійно-кваліфікаційним, культурним рівнем відповідають вимогам сучасного виробництва та розвитку цивілізації взагалі.

Питання 3. Розподіл доходів у суспільстві

“Економіка праці” вивчає механізм ринкових законів та принципів формування доходів, ставить за мету удосконалення функцій державного регулювання праці:

• установлення мінімального розміру заробітної платні, впровадження мінімальних погодинних ставок заробітної плати;

• розробка законодавчих основ індексації заробітної платні;

• розробка системи оподаткування доходів, зокрема, заробітної плати;

• установлення максимальних розмірів заробітної платні в умовах економічної кризи та спаду виробництва;

• регулювання заробітної плати в державних організаціях;

• розробка законодавчих актів щодо регулювання заробітної плати окремих категорій працівників (жінок, дітей, інвалідів, пенсіонерів, окремих професійних груп працівників);

• інші.

В умовах ринкової економіки дуже актуальною проблемою є пошук оптимального співвідношення розподілу доходів в суспільстві за працею та власністю.

Питання 4. Охорона праці та техніка безпеки.

Однією з передумов ефективного використання ресурсів праці є безпека трудової діяльності працівників, яка спрямована на, збереження здоров’я та працездатності людини, попередження травматизму та професійних захворювань. Охорона праці є одним з напрямків державного регулювання економікою країни, напрямком соціальної політики.

З метою ефективного використання ресурсів праці “Економіка праці” користується висновками та рекомендаціями фахівців з охорони праці, розробляє ефективні системи стимулювання праці працівників в умовах, що відхиляються від нормативних, а також системи стимулювання працівників щодо покращення умов праці та забезпечення її безпеки.

Питання 5. Інформаційне забезпечення й аудит у сфері праці.

Цей елемент передбачає створення інформаційного банку даних з проблем зайнятості населення, безробіття, ринку праці, визначення джерел та засобів отримання інформації.

Інформаційне забезпечення здійснюється за двома напрямами:

• інформаційне забезпечення комплексного аналізу процесів,що відбуваються в сфері праці та статистики праці;

• інформаційне забезпечення трудового посередництва й профорієнтації.

З метою дослідження трудової діяльності розроблюються державні стандартні класифікатори (видів економічної діяльності; професій інші).

Основними джерелами отримання інформації про трудову діяльність є :

1. Вибіркові обстеження домогосподарств.

2. Перепис населення.

3. Адміністративна статистика.

4. Вибіркові обстеження та перепис підприємств.

З метою інформаційного забезпечення трудового посередництва та профорієнтації створюються банки даних про наявність вакантних робочих місць, пропозиції робочої сили, а також про існуючи професії, необхідну кваліфікацію та професійну підготовку; проводиться робота про роз’яснення прав працівників.

Основними банками інформації щодо трудового посередництва є: державні, недержавні (в т.ч. комерційні) служби зайнятості; засоби масової інформації; навчальні заклади.

В структуру цього елемента суспільної праці входить й аудит. Аудит – в сфері праці – це періодично проводимо система заходів щодо збирання інформації, її аналізу й оцінці ефективності діяльності підприємств з організації та використання праці і регулювання соціально-трудових відносин.

Одна з важливіших задач аудиту – оцінка ефективності здійснення програм управління й розвитку трудових ресурсів. Аналіз й оцінка на національному , територіальному, обласному рівнях здійснюється органами держави, місцевими органами влади. На рівні підприємства – його керівником з використанням своїх фахівців або залучених з спеціальних аудиторських фірм.