12.4. Основні напрями попередження насильницьких злочинів

і хуліганства

Попередження насильницьких злочинів і хуліганства ґрунтується на загальних положеннях профілактики злочинів і включає заходи як загальносоціального, так і спеціально-кримінологічного характеру.

Загальносоціальне попередження насильницьких злочинів і хуліганства здійснюється під час соціально-економічного будівництва, в процесі розвитку суспільства. Зменшення суперечностей, диспропорцій в суспільстві вже несе в собі профілактичну спрямованість.

У свою чергу профілактика спеціально-кримінологічних насильницьких злочинів і хуліганства включає заходи щодо усунення причин і умов, сприяючих здійсненню злочинів даного виду, а також заходи індивідуально-профілактичної дії на конкретних осіб.

До заходів щодо усунення причин і умов, сприяючих здійсненню насильних злочинів і хуліганства, відносяться: виявлення і усунення негативних чинників в сім'ї і побуті, сприяючих формуванню особових якостей, типових для насильницьких злочинців і хуліганів; нейтралізація побутових і сімейних конфліктів, на ґрунті яких можуть виникнути насильницькі або хуліганські дії їх учасників; забезпечення своєчасної реєстрації заяв про загрозу вбивством або спричинення тяжкої шкоди здоров'ю і швидкого реагування на них органів внутрішніх справ; обмеження торгівлі спиртними напоями в певний час доби і в певних місцях.

Питання для самоконтролю

1. Основні причини та умови скоєння насильницьких злочинів.

2. Психологічний аспект щодо внутрішнього стану злочинця, який скоює насильницький злочин.

Питання для самостійного вивчення

1. Організаційно-правовий елемент профілактики насильницької чи агресивної злочинності.

2. Ефективна протидія насильницькій чи агресивнійзлочинності.

Тема 13. Корислива злочинність (майнова, господарська, посадова) та її попередження

13.1. Поняття корисливої злочинності

На думку В.В. Лунєєва, корисливу мотивацію можна диференціювати на:

- бажання накопичення грошей і матеріальних цінностей, пожадливість, жадібність, користолюбство;

- прагнення до матеріального комфорту і благополуччя, придбання престижних цінностей, до життя не «гірше інших»;

- пияцтво, прагнення до розгульного життя і інші порочні схильності, що вимагають матеріальних витрат;

- інтереси служби, устремління кар'єристів, що помилково зрозуміли бажання догодити начальнику, придбати і підтримати потрібні для служби знайомства і зв'язки;

- особисті матеріальні потреби (тимчасові або відносно постійні), побутові потреби в дефіцитних предметах або матеріалах, прагнення допомогти сім'ї і інші спонуки.

За об’єктивною стороною корисливі злочини можна розділити на групи:

- пов'язані з насильством (бандитизм, розбій, викрадення людини);

- пов'язані з використанням службового становища (хабарництво, привласнення або розтрата);

- не пов'язані з насильством і службовим становищем (крадіжка, шахрайство, торгівля неповнолітніми).

В кримінології виділяють наступні види корисливої злочинності: загальнокримінальна корислива злочинність; економічна злочинність; корупційна злочинність; податкова злочинність.

13.2. Заходи попередження корисливої злочинності

До числа заходів попередження корисливої злочинності відносяться:

1. Забезпечення політичної і економічної стабільності в країні, вдосконалення соціальних відносин, оздоровлення ідеологічної, етичної атмосфери в суспільстві, вдосконалення законодавства і правозастосувальної практики.

2. Формування правової бази, необхідної для ефективного контролю над корисливою злочинністю (ухвалення законів, що підвищують ризик при розкраданнях, що утрудняють використовування викраденого, полегшують виявлення розкрадачів і притягнення їх до відповідальності).

3. Вдосконалення системи правоохоронних органів; поліпшення організації їх діяльності, підвищення рівня забезпечення криміналістичною технікою і оргтехнікою; поліпшення підготовки кадрів, спеціалізація на виявленні і розслідуванні корисливих злочинів (відбір кадрів, забезпечення додаткової підготовки і регулярного підвищення кваліфікації, обміну досвідом, необхідного рівня захищеності фахівців і членів їх сімей від можливих контрзаходів злочинців); розвиток підрозділів, що спеціалізуються на виявленні фактів корупції в правоохоронних органах; поліпшення матеріального забезпечення правоохоронної діяльності.

4. Організація оптимальної взаємодії між різними правоохоронними органами і спецслужбами: обмін інформацією; координація діяльності, у тому числі проведення спільних операцій в окремих випадках; взаємоконтроль з метою профілактики корупції.

5. Розвиток системи контрольно-ревізійних органів.

6. Поліпшення координації роботи міліції, прокуратури, контрольно-ревізійних органів і фінансової інспекції.

7. Вдосконалення методичного і наукового забезпечення діяльності правоохоронних і ревізійних органів, методик оперативних розробок, прокурорських перевірок і проведення розслідувань.

8. Обладнання сховищ матеріальних цінностей надійними замками, ґратами, охоронною сигналізацією; підвищення рівня організації караульної і сторожової служб, а також позавідомчої охорони.