Питання для самоконтролю

1. Поняття особи злочинця

2. Структура особи злочинця

3. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.

4. Основні риси кримінологічної характеристики особи злочинця.

Питання для самостійного вивчення

1. Класифікація (типологія) злочинців.

2. Практичне значення класифікації злочинців.

Тема 7. Причини та умови конкретного злочину

7.1 Поняття причин і умов здійснення конкретного злочину

Однією з складових частин загального причинного комплексу злочинності є причини і умови індивідуальної злочинної поведінки. Проте якщо причини злочинності в цілому обумовлені суперечностями соціального середовища, то причини і умови здійснення конкретного злочину більшою мірою схильні впливу безпосереднього оточення людини і того мікросередовища, в якому відбувається його формування. Таким чином виявляється складний комплекс причинної залежності – від індивідуальної злочинної поведінки і її безпосередніх детермінант до загальних причин злочинності, оскільки кінець кінцем злочини скоюють конкретні представники суспільства, які є носіями його засад і умов його життєдіяльності у всьому їх різноманітті і реальних проявах. Та й саме мікросередовище, що надає пряму дію на формування конкретного індивіда, похідне від більш широкого суспільного середовища і в певному значенні є її породженням. В загальному вигляді причинами конкретного злочину є криміногенна мотивація особи, що базується на її антигромадській установці. Таким чином, скоєння конкретного злочину є результатом взаємодії негативних морально-психологічних якостей особистості і зовнішніх об’єктивних обставин, які утворюють ситуацію злочину.

7.2. Соціально-психологічний механізм поведінки особи злочинця

При аналізі кримінологічних причин здійснення злочину важливо враховувати роль соціально-психологічного механізму поведінки особи. Під таким механізмом розуміється послідовність і продуманість варіантів поведінки, з яких вибирається найпереважніший. Цей процес надзвичайно складний, він зачіпає всю сукупність якостей і особливостей особи, що виявляються у взаємодії із зовнішнім середовищем.

Центральною ланкою в причинному ланцюжку поведінки є мотив. Як першооснова формування мотиву виступають потреби. Саме через призму потреб сприймається зовнішня ситуація, а самі потреби є продуктом зв'язку людини із зовнішнім середовищем. У міру тог,о як потреби усвідомлюються людиною, вони стають інтересом. Стійкий інтерес у свою чергу стає прагненням. Потреби, інтереси, прагнення в з акумульованому вигляді складають основу мотиву. Він одержує відповідне емоційне забарвлення в різних плотських проявах (радість, засмучення, роздратування і т.д.).

7.3. Ситуація в механізмі здійснення конкретного злочину

В причинному комплексі здійснення конкретного злочину роль криміногенної ситуації вельми значуща. Під криміногенною ситуацією розуміється подія або стан, що викликав у особи рішення вчинити злочин. Інакше кажучи, це сукупність обставин, в яких опиняється людина перед здійсненням злочину, спливаючих на його свідомість, відчуття і волю і відповідно до етичних якостей даної особи безпосередньо обумовлюючих його намір і рішучість вчинити кримінально карані (умисні або необережні) діяння.

За джерелами виникнення криміногенні ситуації можна розділити на:

- наперед створювані самим злочинцем;

- створювані їм же, але ненавмисно (наприклад, шляхом приведення себе в стан сп'яніння);

- виниклі в результаті аморальних і правопорушуючих дій інших осіб;

- створювані потерпілими від злочинів;

- викликані стихійними силами природи;

- виниклі за збігом випадкових обставин.

Іншими підставами класифікації криміногенних ситуацій можуть бути:

- час їх виникнення (короткочасні, виникаючі у момент здійснення злочину, і тривалі, виникаючі задовго до злочину);

- просторова поширеність (загальні і локальні);

- їх зміст (проблемні, конфліктні, екстремальні);

- характер дії (провокуючий, супутній, дотримуючий, розряджаючий, утрудняючий).