- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Морожені яйцепродукти
При зберіганні з яєчних морожених продуктах відбуваються досить значні зміни: колір розмороженого білку стає темнішим, жовтка та меланжу - дещо світлішим; знижується розчинність білка, жовтка та меланжу, білок утворює більш щільну та менш стабільну піну, жовток та меланж гірше стабілізують жирові емульсії. При тривалому зберіганні стають помітними зміни смаку: яєчні продукти набувають старого, лежалого запаху, з'являється відтінок гіркоти. В яєчному жовтку та меланжі збільшуються показники окислення жиру (перекисне, кислотне число).
Із метою перевірки якості яєчних морожених продуктів від партії відбирають 3 % ящиків, але не менше шести. Від кожного відібраного ящика з продуктами, фасованими в пакети та банки, беруть по одному пакету чи банці. З кожної індивідуальної одиниці упаковки стерильним масляним щупом з різних місць відбирають не менше чотирьох проб. Останні об'єднують масою не більше 0,5 кг, поміщають у стерильну склянку. З об'єднаної проби стерильним інструментом у стерильний посуд відбирають 100 г продукту для проведення бактеріологічного аналізу, решту використовують для проведення органолептичних та фізико-хімічних аналізів.
Визначення органолептичних показників
Розморожування відібраної середньої проби яєчних морожених продуктів, упакованих у скляні банки, здійснюють зануренням їх у воду з температурою 15 °С або на повітрі при температурі не вище 24 °С до температури в масі яйце продуктів 15 °С. Після цього яєчну масу обережно перемішують скляною паличкою, протягом 3 хв., не допускаючи піноутворення.
Визначення кольору і консистенції. 100 см3 яєчної маси наливають у склянку із безбарвного скла, ставлять її на аркуш білого паперу й візуально визначають колір та консистенцію.
Визначення запаху. 20 см3 яєчної маси поміщають у склянку, наливають 50 см3 окропу, після чого негайно визначають запах продукту.
Визначення смаку. 100 см3 яєчної маси поміщають у мірний стакан, ретельно перемішують скляною паличкою, виливають на пательню, попередньо нагріту у сушильній шафі при температурі (160+1) °С, запікають при температурі (154+5) °С протягом 8-10 хв., після чого охолоджують до температури 18-20 °С і визначають смак.
Визначення фізико-хімічних показників
Визначення масової частки вологи. Методи ґрунтується на здатності досліджуваних продуктів віддавати вологу при певній температурі.
Масову частку вологи визначають висушуванням проби при температурі 100—105 °С (метод обов'язковий при розбіжностях при визначенні вологи).
У доведений до постійної маси і зважений бюкс із піском (6-8 г) та скляною паличкою поміщають 3-6 г продукту і зважують із похибкою не більш як 0,001 г. За різницею між другим та першим зважуваннями визначають масу взятого продукту. Останній перемішують із піском, поміщають у сушильну шафу з температурою 100-105 °С, сушать протягом 6-7 год. охолоджують.
Допустима розбіжність між результатами паралельних визначень не повинна перевищувати 0,5 %.
Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
Визначення кольору та структури. Колір і структуру встановлюють візуально при природному освітленні. Для цього зразок яєчного порошку масою 5 г розсипають тонким шаром на аркуші фільтрувального паперу та перемішують скляною паличкою.
Визначення смаку і запаху. Метод ґрунтується на органолептичній оцінці смаку та запаху відновленого яєчного порошку.
Для аналізу 20 г яєчного порошку поміщають у склянку, додають 80 см3 води при температурі (20±2) °С, ретельно перемішують скляною паличкою, щоб не було кульок, та залишають на 15 хв. для набрякання.
Одержану яєчну масу виливають на пательню, попередньо нагріту в сушильній шафі до температури (160±1) °С, запікають при температурі (154+2) °С протягом 8-10 хв., потім охолоджують до температури 18-20 °С і визначають смак.
Для визначення запаху 20 г яєчного порошку поміщають у склянку, заливають 20 см3 окропу, перемішують й органолептичне визначають запах.