- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Визначення кислотності
В склянку або фарфорову чашку відважують з точністю до 0,01 г такі кількості сухих молочних продуктів: по 1,25 г сухого незбираного молока, молока сухого для дітей грудного періоду, сухих молочнокислих продуктів, сухого замінника незбираного молока; 0,3 г сухого знежиреного молока; 1,6 г сухих вершків без цукру, 2,25 сухих вершків з цукром; 1,05 г сухого напівжирного молока. Невеликими порціями приливають 10 мл гарячої води (65 °С). ретельно розтираючи скляною паличкою. Потім розчин охолоджують, доливають 20 мл води (20 °С), три краплі фенолфталеїну і титрують 0,1Н розчином лугу (NаОН або КОН) до слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1хв.
Кислотність у градусах Тернера знаходять множенням на 10 кількості мілілітрів 0,1Н розчину лугу, витраченого на титрування.
Визначення розчинності
У градуйовану центрифужну на 10 мл пробірку відважують з точністю до 0,01 г таку кількість молочних продуктів, як для визначення кислотності і добавляють 4-5 мл дистильованої води (65-70 °С). Вміст пробірки розтирають скляною паличкою до одержання однорідної маси. Після цього паличку виймають і споліскують невеликою кількістю води, зливаючи її в ту ж пробірку. Потім добавляють воду до 10 мл.
Закривають пробірку пробкою, перемішують вміст і кладуть на 5 хв. у водяну баню (65-70 0С). Потім пробірку струшують протягом 1 хв., кладуть в патрони центрифуги і центрифугують 5 хв. при швидкості 1000 об/хв. Після закінчення центрифугування відлічують об'єм осаду, держачи пробірку пробкою вверх. При нерівному розміщені осаду відлік проводять по середній лінії між верхнім і нижнім положенням з точністю до 0,05 мл.
Контрольні питання:
4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
Мета заняття: Досягти освоєння студентами методів визначення ступеню свіжості м’яса
Прилади і реактиви: Діючі стандарти на м’ясо різних видів, підручники, посібники, методичні розробки. Водяна баня, піпетки на 2 см3, пробірки, воронки, конічні колби на 150-200 мл, крапельниці, годинникове скло, вата і паперові фільтри, 5%-ний розчин сірчаної міді, м’ясорубка, зразки м’яса.
Теоретичні відомості
Зберігання м’яса супроводжується зміною його якісних показників, характер і інтенсивність яких залежить від умов і режимних параметрів процесу, а також складу і властивостей м'яса.
М’ясо є поживним середовищем для розвитку мікроорганізмів, тому зміна його властивостей при зберіганні в холодному стані може бути зумовлена поряд з діяльністю тканинних ферментів і мікробіологічними процесами.
Інтенсивне розмноження у м’ясі, як білковому продукті головним чином протеолетично-активних бактерій приводить до його мікробіологічного псування - гниття. В практиці ступінь свіжості м’яса оцінюють в залежності від рівня розщеплення білків ферментами гнильної мікрофлори і окислювальних змін жиру при тривалому контакті з киснем повітря.
Свіжість м’яса пропонується визначати при температурі 15-20 °С і природному освітленні. Показники, що характеризують свіжість м’яса, приведені в таблиці 21.
Таблиця 21