Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч пос БД.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
553.47 Кб
Скачать

Практичне заняття №5

ТЕМА: Методи, види, порядок розрахунків на товарних біржах.

Визначити основні методи розрахунків з клієнтами на товарних біржах. Звернути увагу на особливості порядку розрахунків на товарній біржі. Основні види розрахунків.

Запитання для поточного контролю знань Вивчити теоретичний матеріал за літературними джерелами [2] і підготувати відповіді на запитання [1, стор.20-21].

Навчальні завдання. Завдання для проведення практичного заняття [1,стор.21 -31].

Тести

  1. Хто займається реєстрацією біржових угод, підготовкою загальних та аналітичних матеріалів для біржового комітету та структурних підрозділів біржі, визначає їх відповідність правилам біржової торгівлі.

  1. арбітражна комісія

  2. біржовий комітет

  3. інформаційно-довідковий відділ

  4. розрахункова палата

  1. Угода, що передбачає при її здійсненні виплату одним контрагентом іншому певну суму грошової застави як гарантії виконання своїх зобов’язань по біржовому контракту називається:

  1. подвійний опціон

  2. угода з умовою

  3. угода з реальним товаром

  4. угода з заставою

  1. Момент часу, на який визначається ціна продажу товару, встановлюється:

  1. покупцем

  2. продавцем

  1. Оплата праці брокера базується на:

  1. погодинно-преміальній системі

  2. відрядно-преміальній системі

  1. Операції, що мають за ціль отримання доходу від перепродажу товарів (контрактів) по більш вигідних цінах називаються:

  1. хеджування

  2. арбітражні угоди

  3. арбітражні угоди в часі

  4. арбітражні угоди в просторі

2.7. Основи фондової біржі Методичні поради щодо вивчення теми

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або позику, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. (Закон України «Про цінні папери і фондову біржу», стаття 1).

Специфічність товару «цінні папери» заклечається у тому, що вони не маючи вартості (за виключенням праці, яка вкладається у їх виготовлення і доставку) мають споживчу вартість, яка полягає у їх праві на отримання певної частини прибутку або доходу. Цінні папери є документами майнового характеру, із якими будь-яке право пов’язане таким чином, що воно без цих документів не може бути ні здійснено, ні передано іншій особі. Перші цінні папери з’явилися у вигляді векселів у ХУ столітті. Цінні папери повинні відповідати міжнародним стандартам і виконувати слідуючі функції:

  • засобу платежу;

  • засобу обігу скарбів;

  • світових грошей;

  • засобу утворення.

В залежності від використання та призначення всі цінні папери поділяються на:

  • дольові цінні папери, які свідчать про безпосередню долю їх володаря у реальній власності;

  • позикові цінні папери, що мають в основному твердо фіксовану ставку та позикове зобов’язання на виплату суми позики у визначений час.

Цінні папери як біржовий товар поділяються на:

  • основні:

  • первинні – акції, облігації;

  • вторинні – варранти на цінні папери, депозитарні розписки, випуски прав;

  • похідні:

  • ф’ючерсні контракти – товарні, валютні, процентні, індексні;

  • опціони, що вільно обертаються – товарні, валютні, на цінні папери, процентні, індексні, на ф’ючерсні контракти.

Акція – дольовий цінний папір, який випускає корпорація (акціонерне товариство) і свідчить про участь володаря у капіталі цієї корпорації.

Дивіденди – частина прибутку акціонерного товариства, розподілена між акціонерами у вигляді певної частини від вартості їх акцій.

Облігації – це цінні папери, які мають в основному твердо фіксовану процентну ставку та позикове зобов’язання на виплату суми позики у визначений час.

Окрім позикових і дольових цінних паперів, існують ще елементи ринку цінних паперів, які об’єднують в собі елементи акцій і облігацій або є специфічними, з характерними лише їм одним властивостями. Вони отримали назву похідних чи спеціальних цінних паперів. Серед великого їх числа, що застосовуються у світовій практиці, основними є:

  • ощадні (депозитні) сертифікати;

  • векселі;

  • опціонні контракти;

  • ф’ючерсні контракти.

Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» передбачено лише два види похідних цінних паперів:

  • ощадні сертифікати;

  • векселі.

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових засобів, яке свідчить про право володаря після обумовленого строку отримати депозит і відповідні проценти. Випускаються:

  • іменні сертифікати;

  • сертифікати на пред’явника.

Вексель – особливий вид позикового зобов’язання, яке складається на основі встановленої законом форми і дає його володарю право вимагати від особи, яка його видала, його оплати по закінченні обумовленого строку. Векселя поділяться на:

  • прості - надається боржником і представляє собою нічим не обумовлене зобов’язання боржника сплатити визначену суму боргу в призначений час і відсоток по ньому;

  • переказні (тратти) - видається кредитором і є його письмовим наказом боржнику про сплату у визначений строк певної суми грошей указаній у векселі третій особі або його позивачу.

Цінними паперами можуть виступати також ф’ючерсні і опціонні контракти.

Фінансовий ринок представляє собою систему відносин зі здійснення актів купівлі-продажу певних товарів шляхом збалансування попиту і пропозиції за допомогою урівноваження їх ціни. Фінансовий ринок поділяється на:

  • кредитний ринок оперує з тимчасово вільними коштами. При цьому об’єктом ринкових відносин є не самі гроші (вони не продаються і не купуються), а лише право користування тимчасово вільними коштами;

  • ринок цінних паперів (фондовий ринок) – система відносин купівлі-продажу різних фінансових активів або фондових цінностей.

Основні типи ринків цінних паперів:

  • первинний – виникає в момент емісії цінних паперів. Емітент – суб’єкт, який здійснює емісію грошових знаків або цінних паперів.;

  • вторинний – ринок, де цінні папери перепродаються і навіть не один раз.

Термінологічний словник

Індекси акцій – це цифрові показники, які об’єднують інформацію про зміну курсів окремих акцій, що котируються на біржі і тим самим роблять можливим обґрунтований прогноз про зміни вартості цих акцій

Вторинний ринок цінних паперів – це місце, де проводиться торгівля цінними паперами, що пройшли первинний розподіл