Практичне заняття №2

Тема: Основи функціонування товарних бірж

Визначити основні цілі та основні принципи регулювання біржового ринку на сучасному етапі. Врахувати організаційно-правові засади діяльності сучасних українських товарних бірж.

Запитання для поточного контролю знань Вивчити теоретичний матеріал за літературними джерелами [2] і підготувати відповіді на запитання [1, стор.11].

Навчальні завдання. Завдання для проведення практичного заняття [1, стор.11-12].

2.4. Види та особливості угод на товарних біржах Методичні поради щодо вивчення теми

Основне призначення біржі – створення оптимальних умов продавцям і покупцям для здійснення біржових угод. Угода вважається біржовою, якщо:

• вона представляє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, які допущені до обертання на товарній біржі;

• її учасниками є члени біржі;

• вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, які зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Зміст біржової угоди не підлягає розголошенню. Ця інформація може бути надана тільки за вимогою органів слідства і суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

На біржі укладаються три основних види угод:

• угоди з реальним товаром;

• ф’ючерсні угоди;

• опціонні угоди.

Біржові угоди з реальним товаром. В процесі розвитку біржової торгівлі склалися два види біржових операцій:

• угоди на реальний товар з негайною поставкою (спот або кеш). Мета таких угод – реальна закупка товару для покупців та реальна негайна його реалізація для продавців. Такі угоди робили неможливим будь-яку гру на зміні цін;

• угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому. Постійні коливання цін на основні біржові товари примушували учасників біржових операцій шукати нові форм угод. Так з’явилися угоди на реальний товар з його поставкою в певний термін в майбутньому. Цей вид угод на багатьох біржах з’явився вже в перші роки їх функціонування і отримав назву форвард або шип мент. Перша така угода була укладена в 1730 році в Японії на рисовій біржі „Дояма” і називалася „завчасна контрактація”.

Ф’ючерсні угоди. Ціна, за якою укладається ф’ючерсний контракт визначається шляхом вільної конкуренції серед учасників торгівлі в операційній залі біржі. Основні положення ф’ючерсних контрактів:

• розмір поставки стандартизований;

• якість товару стандартизована, відхилення від стандарту зовсім невеликі;

• час поставки наступає в майбутньому, однак стандартизований біржею;

• ціна товару визначається в процесі відкритого торгу;

• виконання контракту – контракт ліквідується;

• угода регулюється законодавством про ф’ючерсну торгівлю;

• гарант угоди – клірингова палата біржі;

• публікація інформації по угоді обов’язкова.

Основні перед посилки створення ф’ючерсних бірж:

• знаходження місця (біржі), де можна було б вести торгівлю на строк;

• стандартизація контракту, яким будуть торгувати на біржі;

• встановлення певних фінансових вимог до своїх учасників.

Ф’ючерсні контракти почали укладатися в 1865 році на Чикагській торговій біржі.

Опціонні угоди. Опціонні угоди на ф’ючерсні контракти відносно новий вид угод в торгівлі на строк. Їх призначення подібне до ф’ючерсів: вони надають страхування від ризиків або можливість спекуляції. На американському ринку опціони на ф’ючерсні контракти вперше були введені в жовтні 1982 року. Опціонні угоди передбачають покупку права (чи продаж обов’язків) укласти біржовий контракт на обумовлену кількість за раніше встановленою ціною в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди називається опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону отримує премію і бере на себе обов’язок продати чи купити, а покупець опціону сплачує премію і отримує право купити чи продати конкретний товар за раніше обговореними умовами. Таким чином, ціною опціону виступає розмір премії, тобто суми, яку сплачує покупець опціону його продавцю. Опціонна угода може бути здійснена як по реальному товару, так і по ф’ючерсному контракту. Покупець опціону, сплативши продавцю премію, не несе перед ним ніяких інших обов’язків. В той же час продавець опціону, отримавши від покупця премію, зобов’язаний на протязі обумовленого опціонним контрактом періоду продати чи купити передбачений товар, якби не змінилися умови біржового ринку. Опціонна угода, так само як і ф’ючерсна, відбувається на основі стандартизованого біржового контракту. Але період здійснення опціонних угод коротший і не перевищує 9 місяців. Куплений опціонний контракт може бути перепроданий іншому покупцю.

Існують наступні види опціонних угод:

• простий опціон, при якому його покупець отримує право вибору – вимагати від продавця опціону виконання його обов’язків чи «відступитися» від угоди;

• подвійний опціон, при якому його продавець отримує право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару чи ф’ючерсного контракту, а також право відмовитися від наступної угоди;

• кратний опціон, при якому його покупець отримує право за певну додаткову премію продавцю опціону – збільшити в декілька разів партію товару чи ф’ючерсних контрактів в майбутній угоді. Ця нова партія повинна бути двох -, трьох -, чотирьох - і т.д. кратною по відношенню до попередньо обумовленого розміру, але в межах максимального розміру, визначеного опціонним контрактом.

Термінологічний словник

Біржова угода – взаємна угода про передачу прав і обов’язків у відношенні біржового товару, яка досягається учасниками торгів у ході біржового торгу, реєструється на біржі у встановленому порядку і відображається в біржовому договорі

Ф’ючерсний контракт – це угода між сторонами про поставку товару певної кількості і якості в певному місці і в певний час, укладена за правилами біржі.