- •Будівельна механіка як наука
- •2. Класифікація розрахункових схем
- •3. Кінематичний аналіз. Кількісний і якісний етап.
- •4.Кількісний етап кінематичного аналізу
- •5. Якісний аналіз. Способи утворення геометрично незмінюваних систем.
- •7. Аналіз геометричної структури споруди
- •6. Миттєво змінювані системи. Навести приклади.
- •10. Спосіб вирізання вузлів при розрахунку плоских ферм
- •11. Метод наскрізних перерізів для розрахунку плоских ферм
- •12. Окремі випадки рівноваги вузлів ферми
- •13. Розрахунок трьох шарнiрних арок на вертикальне навантаження.
- •14.Розрахунок тришарнірної арки з горизонтальною затяжкою на вертикальне навантаження
- •15. Розрахунок тришарніх арок на навантаження загального вигляду
- •16. Порівняння внутрішніх зусиль в тришарнірній арці і еквівалентній балці.
- •17 Класифікація плоских рам
- •18 .Внутрішні зусилля у плоских рамах
- •19. Перевірка епюр внутрішніх зусиль
- •20. Перевірки розрахунку плоских рам
- •21 . Дійсна і можлива робота зовнішніх зусиль
- •22. Узагальнені сили і узагальнені переміщення. Універсальні позначення переміщень.
- •Продовженя дал
- •23. Формула Максвелла-Мора. Техніка обчислення переміщень.
- •24. Застосування формули Максвелла-Мора для різних розрахункових схем.
- •25. Правило Верещагіна
- •26.Формула Сімпсона–Корноухова
- •27. Обчислення переміщень, зумовлених зміщеннями опор
- •28.Переміщення від дії температури
- •29.Теорема про взаємність робіт (теорема Бетті)
- •30. Теорема про взаємність переміщень
- •31. Теорема про взаємність реакцій
- •32. Теорема про взаємність переміщень і реакцій.
- •33.Матриця податливості і матриця жорсткості
- •34) Oснови розрахунку на рухоме намантаження
- •35.Лінії впливу в статично визначуваних багатопрогонових балках
- •36. Лінії впливу при вузловій передачі навантаження
- •37. Лінії впливу у фермах
- •39. Навантаження нерухомими силовими діями
- •40. Навантаження рухомими силами
14.Розрахунок тришарнірної арки з горизонтальною затяжкою на вертикальне навантаження
Розрахунок арки з горизонтальною затяжкою на рівні опор виконується так як і при розрахунку арки без затяжки, за винятком того, що розпір H замінюється на зусилля у затяжці Hзат..
Зусилля у перерізах арки с затяжкою, встановленою вище від рівня опор , визначаються через зусилля в еквівалентній балці у залежності від розташування перерізу.
Для перерезів, розташований нижче від затяжки (у< а):
Мk = Mkб;
Qk = Qkб cos jk ;
Nk = - Qkб sin jk .
Для перерезів, розташований вище від затяжки (у> а):
Мk = Mkб – Hзат(у - а);
Qk = Qkб cos jk – Hзат sin jk ;
Nk = - Qkб sin jk – Hзат cos jk .
Послідовність розрахунку тришарнірної арки:
1. Визначають опорні реакції арки. Арка відокремлюється від опор і замість розсічених в'язей прикладають їх реакції. Складають рівняння рівноваги і виконують перевірку правильності знайдених реакцій.
2. Обчислюють згинальні моменти М, поперечні Q і поздовжні сили N у перерізах арки. Для цього, як правило, розбивають арку вздовж осі Х на рівні відрізки і обчисливши цих перерізах значення внутрішніх зусиль. Більш раціональніше визначати перерізи у характерних точках (точок прикладання зовнішніх зосереджених сил і моментів, початку і закінчення розподілених навантажень, точок примикання затяжки) та у деяких проміжних перерізах (в залежності від характеру епюр).
3. Будують епюри поперечних сил Q, згинальних моментів М та поздовжніх сил N. Епюри будують на горизонтальній базовій лінії (проекції криволінійної вісі арки на пряму, яка з’єднує п’яти арки). Додатні значення згинальних моментів відкладають на кресленні вниз від базової лінії, а від’ємні - вгору. Додатні значення поперечних сил та поздовжніх сил відкладають вгору, а від’ємні - вниз від бази. Враховуючи, що епюри Q, М і N від любого навантаження криволінійні відкладені на кресленні відповідні значення з’єднують кривими.
15. Розрахунок тришарніх арок на навантаження загального вигляду
Тришарнірною аркою називають систему, яка складається з двох криволінійних стержнів, які поєднуються між собою і основою шарнірами.
ΣМА=0→VА ΣFy=0
ΣМВ=0→VB ΣFx=0
ΣMcac=0→HA
ΣMcbc=0→HB
Виникають 3 вида зусиль: згинальні моменти, поперечні сили і поздовжні сили. Обчислюються як і для рам.
Мк=ΣМклів
Мк=ΣМкпр.
Правило знаків:Якщо момент розтягує нижні волокна, то є додатнім. Ці моменти відкладаються знизу.
Qk=ΣFnkлів Qk=ΣFnkпр.
Якщо поперечна сила обертається стосовно перерізу за годинниковою стрілкою, вона є додатною.Для визначення поперечних і поздовжніх сил вводиться в розгляд кут між дотичною до осі арки в даному перерізі і віссю Х.
φ=arctg
Поздовжня сила Nk=ΣFskлів Nk=ΣFskпр
Якщо N діє від перерізу, то додатня. Для побудови епюр арку розбивають на окремі ділянки. Кожна ділянка додатково розбивається ще на кілька ділянок. В кожній точці М, Q, N. Ординати відкладаються по нормалі до осі арки в даній точці і з'єднуються між собою як правило плавною лінією.