budmat2

УДК 691

ББК 38.3 Б 90

Укладачі: Ю.Г. Гасан, канд. техн. наук, доцент М.А. Мохорт, канд. техн. наук

О.М. Петропавловський, канд. техн. наук М.Р. Чермянін, канд. техн. наук, професор В.В. Чистяков, доктор техн. наук, професор

Рецензент О.М. Тропінов, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск П.В.Кривенко, доктор техн. наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри будівельних матеріалів, протокол № 6 від 26 травня 2003 р

Видається в авторській редакції.

спеціальності 8.092101 “ Промислове і цивільне будівництво” / Уклад.: Ю.Г.Гасан, М.А.Мохорт, О.М.Петропавловський та ін. – К.: КНУБА, 2003. – 40 с.

Наведено методичні вказівки щодо вивчення тем дисципліни "Будівельне матеріалознавство" наведено задачі для практичних робіт, а також зміст індивідуальних завдань.

Призначено для студентів спеціальності 8.092101 “ Промислове і цивільне будівництво” для практичного використання студентами при вивченні навчальної дисципліни і виконанні практичних і індивідуальних завдань.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні рекомендації входять до складу обов'язкового мінімуму методичного забезпечення навчальної роботи студентів будівельного факультету спеціальності 8.092101 "Промислове і цивільне будівництво".

Метою проведення практичних занять є поглиблення і закріплення студентами теоретичних знань, які отримані на лекціях з будівельного матеріалознавства, необхідних для визначення доцільного застосування сучасних прогресивних матеріалів і виробів, вирішення інженерних задач з економії та раціонального використання будівельних матеріалів, сировинних та паливно-енергетичних ресурсів, підвищення якості та довговічності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Задачі практичних занять:

-формування у студентів навичок роботи з навчальною, періодичною та нормативною літературою з будівельного матеріалознавства;

-поглиблене засвоєння окремих питань (розділів, тем) теоретичного курсу;

-формування навичок виступів з доповідями перед аудиторією та швидкої відповіді на можливі запитання;

-виховання самостійного мислення, вміння прийняти конкретні рішення при розробці інженерних задач у галузі будівельного матеріалознавства;

-набуття навичок та умінь розпізнання виду матеріалу і виробу за візуальними ознаками, оцінки властивостей будівельних матеріалів для вибору найбільш раціональних їх видів для конкретних умов експлуатації будівель і споруд;

-виробітка навичок виконання деяких найпоширеніших у практичному матеріалознавстві технологічних розрахунків.

Практичні заняття проводять у формі звичайної аудиторної роботи всієї групи під керівництвом викладача, консультацій, роботи у бібліотеці, семінарських занять.

Зміст практичних занять:

-виконання індивідуальних завдань по підготовці рефератів і доповідей за окремими темами;

-вивчення та аналіз структури і видів Державних стандартів;

-рішення задач за темою "Загальні властивості матеріалів";

-розрахунок складу важкого бетону;

-вивчення натурних зразків представницьких будівельних матеріалів та виробів.

Загальні вказівки відносно організації практичних занять.

3

Для ведення записів усіх форм практичних занять крім рефератів студенту необхідно мати окремий від лекційного учнівський зошит. Текст реферату виконують на друкарському папері А-4, брошурують і оформлюють титульний лист.

Текст у зошиті треба писати кульковою ручкою, а графічну частину

– олівцем. На початку першого заняття викладач знайомить студентів з усіма вимогами до виконання практичних занять, а на початку усіх наступних занять – контролює готовність студентів до виконання запланованого заняття.

Наприкінці кожного заняття викладач контролює і оцінює ступінь виконання роботи студентів.

Після виконання усіх запропонованих практичних робіт студент отримує допуск до екзамену чи заліку

Більш конкретні методичні вказівки по організації окремих видів практичних занять наведені на початку відповідних розділів.

1. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Мета виконання індивідуального завдання – поглиблення та розширення спеціальних знань студентів із властивостей і застосування ефективних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

Під час виконання та захисту індивідуального завдання студенти набувають практичних навичок аналітичної роботи з науково-технічною літературою, державними стандартами та приймають участь в учбовому семінарі з публічним виступом за темою завдання, обговоренні прослуханих доповідей.

1.1. Послідовність виконання індивідуального завдання

Згідно з тематикою індивідуальних завдань студент отримує від викладача тему реферату. За погодженням з викладачем студент може запропонувати додаткову тему реферату, пов'язану з актуальними питаннями застосування будівельних матеріалів. Одночасно з видачею теми реферату студент отримує календарний графік виконання індивідуального завдання. У відповідності з графіком викладач проводить зі студентом передбачені розкладом консультації та перевіряє ступінь та якість виконання завдання.

Роботу над рефератом студент виконує в науковій бібліотеці університету. У строки, передбачені графіком, студент звітує перед викладачем, який фіксує ступінь готовності реферату та приймає рішення про допуск студента до виступу з доповіддю на семінарі.

4

Захист індивідуального завдання відбувається на учбовому семінарі. Студент виступає з доповіддю тривалістю 5...6 хвилин та відповідає на запитання викладача та студентів. Загальна тривалість захисту індивідуального завдання, як правило, не повинна перевищувати 8...10 хвилин.

При визначенні оцінки виконання та захисту індивідуального завдання приймається до уваги ступінь розкриття актуальності теми реферату, глибина інформаційного пошуку та якість аналізу використаної літератури і державних стандартів, орієнтація студента з висвітлених питань та обґрунтованість відповідей на поставлені питання.

Реферат після захисту здають викладачу для зберігання на кафедрі будівельних матеріалів.

1.2. Порядок виконання індивідуального завдання

Реферат повинен складатися з таких загальних розділів: плану (простого або розгорнутого), вступу, аналітичного огляду літератури, заключної частини, списку використаної літератури.

Роботу над рефератом студент починає з виконання інформаційного пошуку згідно отриманої теми. Базою для проведення інформаційного пошуку є такі літературні джерела: підручники та учбові посібники, монографії, окремо видані аналітичні огляди, оглядова інформація, реферативні видання (журнали), науково-технічні реферативні збірники, статті в журналах, спеціальні періодичні видання, збірники науководослідних робіт, праці наукових конференцій та ін. Перелік літературних джерел, що рекомендуються для використання під час виконання індивідуального завдання, наведено в додатку № 1. При підготовці реферату студентам також обов'язково потрібно переглянути картотеку статей (наукова бібліотека КНУБА).

В процесі ознайомлення з літературними джерелами студенту рекомендується робити виписки, короткі конспекти або анотації. Виписки слід точно документувати, тобто навести дані про автора, указати назву джерела, місце видання, видавництво, рік, номери сторінок. Потреба в цих даних обумовлюється складанням бібліографічного покажчика.

Інформаційний пошук включає вибір необхідних для розкриття теми багатьох літературних джерел та аналіз отриманої інформації. Це дозволяє визначити коло встановлених під час пошуку питань за темою завдання та скласти план реферату. План сприяє вірному компонуванню та логічному взаємозв'язку розділів реферату, досягненню повноти аналізу науковотехнічної інформації. При цьому, план, як і майбутній огляд, повинен підпорядковуватися методу викладення від загального до часткового.

5

Вступ вміщує актуальність теми завдання, а також перелік питань, які мають бути розглянуті в процесі роботи над оглядом. Під час визначення актуальності особливої уваги заслуговують питання щодо корозійної стійкості, довговічності будівельних матеріалів та споруд, екології навколишнього середовища, економії природних ресурсів, енергоресурсів та інших матеріальних витрат, застосування ефективних технологій, сучасного обладнання для виготовлення матеріалів та ін.

Розділ безпосереднього літературного огляду з теми складається з кількох підрозділів, в яких послідовно висвітлюються спочатку загальні принципові питання, наприклад, визначення та класифікація групи матеріалів за призначенням, основні вимоги до їх властивостей, загальні характеристики технології виробництва та ін. Потім здійснюється перехід до окремого, наприклад, нових рішень в галузі використаної сировини, особливостей нових ефективних технологій в порівнянні з існуючими традиційними, характеристика удосконалених властивостей, що сприяють розширенню можливих галузей використання та ін. У вступі та огляді необхідно робити посилання на джерела інформації.

Заключний розділ складається з висновків, що зроблені на підставі аналізу інформації з проблеми, які поряд з думкою авторитетних спеціалістів можуть вміщувати й особисту думку автора аналітичного огляду. Висновки можуть торкатися, наприклад, переваг розглянутих нових матеріалів в порівнянні з існуючими, технології їх отримання, найбільш раціональних галузей використання матеріалів, можливих перспектив впровадження таких технологій у виробництво та ін.

Приблизний обсяг розділів реферату може бути таким: вступ 2...3 сторінки, аналітичний огляд - 9...11 сторінок, заключна частина - 1...2 сторінки. Бібліографічний покажчик (список використаної літератури) складають одночасно з розділами реферату і наводять в кінці тексту у відповідності з порядком цитування. Посилання на джерело інформації, згідно з його порядковим номером в списку використаної літератури, в тексті вступу та аналітичного огляду наводять в квадратних дужках.

В списку використаної літератури наводять прізвища та ініціали авторів, назву джерела, видавництво, місце та рік видання, сторінки.

Реферат повинен бути написаним на аркушах паперу формату А4 з однієї сторони аркуша та прошитими укупі з титульним аркушем. Сторінки повинні бути пронумеровані у правому верхньому куті. Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку № 2.

Заключним етапом виконання індивідуального завдання є підготовка доповіді, виступ на семінарі, відповіді на питання та обговорення доповіді. Підготовка доповіді базується на плані реферату, який було зроблено раніше. Публічний виступ у вигляді доповіді складається з конкретизації

6

теми індивідуального завдання, встановлення кола питань, яки вона має охоплювати, короткого огляду висвітлених питань та висновків.

1.3. Перелік тем рефератів для виконання індивідуального завдання

Частина 1

1.Морозостійкість будівельних матеріалів та способи її підвищення.

2.Ефективне використання природних кам‘яних матеріалів в будівництві.

3.Використання природних кам‘яних матеріалів в гідротехнічному будівництві.

4.Захист природних кам‘яних матеріалів від дії агресивного середовища.

5.Керамічні дренажні труби, основні характеристики та особливості застосування.

6.Каналізаційні керамічні труби, основні характеристики та особливості застосування.

7.Керамічна плитка: технічні вимоги та характеристики, прогресивні технології виробництва.

8.Ефективні керамічні стінові матеріали.

9.Керамічні матеріали для захисту від дії агресивного середовища.

10.Особливості виробництва, властивості та застосування фарфорових та фаянсових виробів.

11.Нові види будівельного скла: низкоемісійне, теплопоглинаюче, тепловідбиваюче.

12.Повітряне будівельне вапно, характеристики і особливості застосування.

13.Гіпсові в'яжучі, характеристики і особливості застосування.

14.Магнезіальні в'яжучі, характеристики і особливості застосування.

15.Характеристики і особливості застосування глиноземистого цементу.

16.В'яжучі низької водопотреби (ВНВ).

17.В'яжучі автоклавного тверднення.

18.Особливості одержання та використання волокнистих матеріалів на основі силікатних розплавів.

19.Властивості та застосування ситалів в будівництві.

20.Особливості структури та властивості цементних бетонів.

21.Водонепроникний розширний цемент, властивості та застосування.

22.Спеціальні цементи, їх одержання та особливості застосування.

23.Властивості і особливості застосування пуцоланових цементів в гідротехнічному будівництві.

24.Цементи і бетони, що тверднуть при від'ємних температурах.

7

25.Високофункціональні і самоущільнючі бетони.

26.Водонепроникність бетону, фактори, що її обумовлюють та способи її підвищення.

27.Гідротехнічний бетон. Способи підвищення якості та довговічності.

28.Кислотна корозія бетону та способи її зменшення.

29.Корозія бетону під дією м'яких вод та способи підвищення стійкості конструкцій до їх агресивної дії.

30.Влаштування бетонного покриття підлоги промислових будівель.

31.Ефективність застосування силікатних бетонів в будівництві.

32.Ефективність використання легких заповнювачів для одержання бетонів.

33.Ефективність застосування ніздрюватих бетонів в будівництві.

34.Азбестоцементні труби, основні характеристики та особливості застосування.

35.Особливості одержання та використання склоцементних композитів в будівництві.

36.Силікатна цегла.

37.Центрифуговані залізобетонні труби, основні характеристики та особливості застосування.

38.Порівняльний аналіз технологій виробництва та технічних характеристик залізобетонних труб.

39.Способи підвищення корозійної стійкості залізобетонних виробів та конструкцій водогосподарського призначення.

40.Залізобетонні конструкції з попередньо напруженою арматурою (призначення та роль попереднього напруження арматури в формуванні властивостей залізобетонних конструкцій).

41.Сухі будівельні суміші: номенклатура, ефективність застосування.

42.Застосування матеріалів і виробів з деревини у сучасному будівництві.

43.Використання відходів деревообробної промисловості для виготовлення будівельних матеріалів.

Частина 2

1.Ефективні теплоізоляційні матеріали.

2.Використання герметизуючих та гідроізоляційних матеріалів в

будівництві.

3. Застосування рулонних бітумних матеріалів для гідроізоляції споруд водогосподарського призначення.

4.Властивості та застосування бітумних мастик, емульсій та паст для гідроізоляційних робіт.

5.Застосування полімерних матеріалів в промислових і цивільних

8

спорудах і конструкціях.

6.Влаштування хімічно стійкої підлоги на основі полімерних мастик.

7.Застосування полімерних труб в будівництві.

8.Склопластикові труби.

9.Застосування бетонополімерів у виробництві виробів та конструкцій.

10.Застосування полімербетонів у виробництві виробів та конструкцій.

11.Антикорозійні лакофарбові покриття.

12.Порівняльна характеристика матеріалів для влаштування підлог промислових будівель.

13.Екологічні аспекті промисловості будівельних матеріалів.

14.Знешкодження токсичних відходів хімічних виробництв шляхом їх використання у виробництві будівельних матеріалів.

15.Застосування вторинних продуктів у виробництві будівельних матеріалів.

16.Проблеми водозбереження в промисловості будівельних матеріалів.

17.Огляд напрямів утилізації побічних промислових ресурсів у виробництві будівельних матеріалів.

18.Використання відходів металургії у виробництві будівельних

матеріалів.

19. Ефективність та особливості застосування шлаковміщуючих в‘яжучих.

20.Шлаколужні бетони, властивості та застосування в будівництві.

21.Основи довговічності шлаколужних бетонів.

22.Фарбові матеріали для фасадів.

23.Фарбові матеріали для внутрішніх опорядкувальних робіт.

24.Лаки і емалі для деревини.

25.Будівельні матеріали з відходів паливної та енергетичної промисловості.

26.Використання паливних зол та шлаків в гідротехнічному будівництві.

27.Використання золи-виносу ТЕС у виробництві будівельних матеріалів.

28.Застосування фосфогіпсу у виробництві будівельних матеріалів.

29.Застосування відходів хімічної промисловості у виробництві будівельних матеріалів.

30.Застосування в технології бетону добавок на основі відходів хімічної промисловості.

31.Використання вторинної полімерної сировини у виробництві будівельних матеріалів.

32.Огляд наукових розробок вчених КДТУБА по технології будівельних матеріалів та виробів.

33.Професор І.А.Кіреєнко (1879 - 1971) – піонер та основоположник технології бетонних робіт на морозі.

9

34.Професор В.Д.Глуховський (1918 - 1989) – засновник наукової школи шлаколужних в‘яжучих та бетонів.

35.Огляд наукових розробок НДІВМ при КНУБА.

36.Будівельні матеріали на основі контактно-конденсаційних в‘яжучих.

37.Вирішення проблеми енергозбереження в виробництві будівельних матеріалів.

38.Охорона навколишнього середовища в промисловості будівельних матеріалів.

39.Підвищення ефективності використання і економія матеріальних ресурсів в будівництві.

2. ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ

Стандартизація — це встановлення і застосування єдиних норм і правил у визначених галузях діяльності. Стандартизація є засобом здійснення технічної політики держави і формується на єдиних наукових і організаційних засад. Стандарти законодавчо закріплюють комплекс кількісних характеристик, що забезпечують потрібний рівень якості.

Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

Державну систему стандартизації створює Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації – національний орган із стандартизації.

Метою вивчення стандартів у курсі практичних занять є набуття студентами спеціальних знань з стандартизації будівельної продукції та вмінь користування нормативно-технічною документацією різних видів та рівнів застосування.

2.1. Нормативні документи зі стандартизації і вимоги до них

Нормативні документи зі стандартизації поділяються на: державні стандарти України — ДСТУ; галузеві стандарти — ГСТУ; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок — СТТУ; технічні умови — ТУ; стандарти підприємств — СТП.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори технікоекономічної та соціальної інформації. Порядок розробки і застосування державних класифікаторів установлюється Державним комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації.

10