- •Будівельна механіка як наука
- •2. Класифікація розрахункових схем
- •3. Кінематичний аналіз. Кількісний і якісний етап.
- •4.Кількісний етап кінематичного аналізу
- •5. Якісний аналіз. Способи утворення геометрично незмінюваних систем.
- •7. Аналіз геометричної структури споруди
- •6. Миттєво змінювані системи. Навести приклади.
- •10. Спосіб вирізання вузлів при розрахунку плоских ферм
- •11. Метод наскрізних перерізів для розрахунку плоских ферм
- •12. Окремі випадки рівноваги вузлів ферми
- •13. Розрахунок трьох шарнiрних арок на вертикальне навантаження.
- •14.Розрахунок тришарнірної арки з горизонтальною затяжкою на вертикальне навантаження
- •15. Розрахунок тришарніх арок на навантаження загального вигляду
- •16. Порівняння внутрішніх зусиль в тришарнірній арці і еквівалентній балці.
- •17 Класифікація плоских рам
- •18 .Внутрішні зусилля у плоских рамах
- •19. Перевірка епюр внутрішніх зусиль
- •20. Перевірки розрахунку плоских рам
- •21 . Дійсна і можлива робота зовнішніх зусиль
- •22. Узагальнені сили і узагальнені переміщення. Універсальні позначення переміщень.
- •Продовженя дал
- •23. Формула Максвелла-Мора. Техніка обчислення переміщень.
- •24. Застосування формули Максвелла-Мора для різних розрахункових схем.
- •25. Правило Верещагіна
- •26.Формула Сімпсона–Корноухова
- •27. Обчислення переміщень, зумовлених зміщеннями опор
- •28.Переміщення від дії температури
- •29.Теорема про взаємність робіт (теорема Бетті)
- •30. Теорема про взаємність переміщень
- •31. Теорема про взаємність реакцій
- •32. Теорема про взаємність переміщень і реакцій.
- •33.Матриця податливості і матриця жорсткості
- •34) Oснови розрахунку на рухоме намантаження
- •35.Лінії впливу в статично визначуваних багатопрогонових балках
- •36. Лінії впливу при вузловій передачі навантаження
- •37. Лінії впливу у фермах
- •39. Навантаження нерухомими силовими діями
- •40. Навантаження рухомими силами
37. Лінії впливу у фермах
38. Лінії впливу в шпренгельних фермах
У ферми, що мають великі відстані між вузлами вантажного поясу, часто вводять додаткові вузлі, на які спиратимуться поперечні балки, що несуть навантаження від покриття або від проїжджої частини мостів. Для збереження геометричної незмінюваності водночас із вузлами вводять додаткові стержні, які називаються шпренгельиими стержнями. Ферми, які містять додаткові вузли вантажного поясу та відповідні ним додаткові стержні, називають шпренгельиими фермами.З точки зору геометричної структури шпренгельну ферму можна розглядати як таку, що складається з основної ферми, в панелі якої введено додаткові трикутні ферми, які спираються на вузли основної ферми. Такі додаткові однопанельні ферми називаються шпренгеля-ми. Навантаження на шпренгелі здійснюється лише силами, прикладеними в додаткових вузлах поясу. Якщо ці вузли не навантажені, то зусилля у відповідному шпренгелі відсутні. Таким чином, шпренгелі працюють лише на локальне навантаження панелей основної ферми.Деякі типові види шпренгелів розглянемо на прикладі шпренгель-ної ферми (рис. 8.11 ,а).Ферму можна розглядати як основну ферму з паралельними поясами 1-2-3-4-5-6 та Г-?-У-4'-У-Є, в панелі якої вставлено додаткові вузли, трикутні шпренгелі та додаткові стійки, через які навантаження передається на шпренгелі (рис. 8.11,6). Схеми шпренгелів представлено на рис. 8.11,в.Шпренгель, який введено у першу панель, спирається на вузли 1 і 2 основної ферми. Завантажується шпренгель через додаткову стійку 7-7. Навантаження з додаткового вузла 7 верхнього поясу через опорні реакції шпренгеля передаються на вузли 1 і 2 знов-таки верхнього поясу. Такого типу шпренгелі називаються одноярусними.Шпренгель, введений в другу панель, спирається на вузли 2' і З' нижнього поясу. Через стійку 8-8* навантаження з додаткового вузла 8, який розташовано в верхньому поясі, через шпренгель передається на вузли нижньго поясу основної ферми. Шпренгелі такого типу називаються двоярусними.
Усі стержні шпренгельної ферми можна поділити на 4 категорії (рис. 8.Па):
Стержні які відносяться лише до основної ферми. Наприклад, 2-8, 8-3, 2-8', 34' тощо.
Стержні, які належать лише шпреигелям та додаткові стійки, через які шпренгелі навантажуються (2-7', 7-7', 2'-8\ 8-8' тощо).
Стержні, які водночас належать як основній фермі, так і шпрен-гелю (1-7, 7-2, ЩШ 9'-10" тощо).
Стійки основної ферми, якщо принаймні в одній, суміжній зі стійкою, панелі введено двоярусний шпренгель. Наприклад, 2-21,3-3', 4-4', 5-5', але не стійка 1-Г, бо в першій панелі, з якою межує зазначений стержень, немає двоярусного шпренгеля. Це стержень першої категорії.
39. Навантаження нерухомими силовими діями
Н ехай для якоїсь конструкції (наприклад, для двоопорної балки) побудовано лінію впливу якогось фактора Цим фактором може бути опорна реакція, згинальний момент в певному перерізі, прогин деякої точки осі балки тощо). Визначимо величину зазначеного фактора від деяких силових дій за допомогою його лініЇ впливу.Я кщо на конструкцію діє нерухома сила , то величина фактора може бути обчислена за формулою
У цій формулі сила, що спрямована вниз, вважається додатною. Величина фактора при дії зосередженоЇ вертикально!' сили дорівнює добутку величини цієї сили на ординату лінії впливу фактора, в точці прикладення сил . Якщо на конструкцію діє система нерухомих вертикальных сил то на підставі принципу незалежності дії сил величина фактора може бути обчислена за формулою
В еличина фактора від діЇ системи зосереджених вертикальних сил дорівнює сумі добутків величин сил на ординати лінії впливу цього фактора в точках прикладення відповідних сил. Якщо на конструкцію діє рівномірно розподілене навантаження інтенсивністю q (рис.22.6,а), то величина фактора може бути обчислена за формулою Дійсно, замінивши розподілене навантаження на нескінченно малій ділянці dx елементарною силою обчислимо величину факторашляхом інтегрування Постійну величину інтенсивності рівномірно розподіленого навантаження можна винести за знак інтеграла
а визначении Інтеграл - це площа лшії впливу під розподіленим навантаженням. Отже, величина фактора від дії вертикального рівномірно розподіленого
н авантаження дорівнює добутку інтенсивності навантаження q на площу лінії впливу цього фактора в межах навантаження. При навантаженні конструкції зосередженим моментом М (рис.22.7,а), величина фактора може бути обчислена за формулою Зазначене співвідношення легко отримати, якщо зосереджений момент замінити парою сил, кожна з яких дорівнює (рис.22.7,6). Тоді
Таким чином, величина фактора від дії зосередженого момента дорівнює добутку величини момента М на тангенс нахилу дотичної до лінії впливу фактора в точці прикладення момента. Момент, який обертається за годинниковою стрілкою вважається додатним. Тангенс вважається додатним для кута, розташованого в першій або третій чверті. I нарешті, у разі, якщо на систему водночас діє сукупність п зосереджених сил, к -рівномірно розподілених навантажень та т - зосереджених моментів, то величина фактора може бути обчислена за формулою