- •Будівельна механіка як наука
- •2. Класифікація розрахункових схем
- •3. Кінематичний аналіз. Кількісний і якісний етап.
- •4.Кількісний етап кінематичного аналізу
- •5. Якісний аналіз. Способи утворення геометрично незмінюваних систем.
- •7. Аналіз геометричної структури споруди
- •6. Миттєво змінювані системи. Навести приклади.
- •10. Спосіб вирізання вузлів при розрахунку плоских ферм
- •11. Метод наскрізних перерізів для розрахунку плоских ферм
- •12. Окремі випадки рівноваги вузлів ферми
- •13. Розрахунок трьох шарнiрних арок на вертикальне навантаження.
- •14.Розрахунок тришарнірної арки з горизонтальною затяжкою на вертикальне навантаження
- •15. Розрахунок тришарніх арок на навантаження загального вигляду
- •16. Порівняння внутрішніх зусиль в тришарнірній арці і еквівалентній балці.
- •17 Класифікація плоских рам
- •18 .Внутрішні зусилля у плоских рамах
- •19. Перевірка епюр внутрішніх зусиль
- •20. Перевірки розрахунку плоских рам
- •21 . Дійсна і можлива робота зовнішніх зусиль
- •22. Узагальнені сили і узагальнені переміщення. Універсальні позначення переміщень.
- •Продовженя дал
- •23. Формула Максвелла-Мора. Техніка обчислення переміщень.
- •24. Застосування формули Максвелла-Мора для різних розрахункових схем.
- •25. Правило Верещагіна
- •26.Формула Сімпсона–Корноухова
- •27. Обчислення переміщень, зумовлених зміщеннями опор
- •28.Переміщення від дії температури
- •29.Теорема про взаємність робіт (теорема Бетті)
- •30. Теорема про взаємність переміщень
- •31. Теорема про взаємність реакцій
- •32. Теорема про взаємність переміщень і реакцій.
- •33.Матриця податливості і матриця жорсткості
- •34) Oснови розрахунку на рухоме намантаження
- •35.Лінії впливу в статично визначуваних багатопрогонових балках
- •36. Лінії впливу при вузловій передачі навантаження
- •37. Лінії впливу у фермах
- •39. Навантаження нерухомими силовими діями
- •40. Навантаження рухомими силами
35.Лінії впливу в статично визначуваних багатопрогонових балках
Лінія впливу реакцій опор, згинаючих моментів і поперечних сил в будь-якому перетині в багатопрогоновій статично визначуваній балці зручніше будувати з використанням її поверховій схеми,яка, дає наочне уявлення про взаємодію прольотів.Спочатку проводимо кінематичний аналіз , по формулі Чебишова, далі, будуємо міжповерхову схему. Так як шарнір еквівалентний шарнірно-нерухомої опорі по числу зв'язків та ступенів свободи, то, замінивши шарніри в балці на шарнірно-нерухомі опори, можна побудувати поверхову схему. Розрізняють такі типи багатопрогонових балок. Перший тип характеризується тим, що у всіх прольотах, крім одного (можлива і консоль), розташовується по шарнірно-рухомій опорі. При заміні шарнірів на опори отримаємо однопрогонові балки,кожна з яких спирається на консоль попередньої . Другий тип характеризується чергуванням прольотів, що мають двошарнірно-нерухомі опори, з безопорними. При цьому в поверховій схемі на консолі основних балок спираються балки-вставки. Можлива і балка, що поєднує перший і другий типи . Для забезпечення статично визначених балок-вставок горизонтальний зв'язок однієї з опор цих балок переноситься на сусідню праворуч основну балку . У поверховій схемі балки нижній поверх - основна балка, а верхній - другорядна. Поповерхова схема дозволяє будувати епюри для балки (поверху) окремо. Побудову епюр необхідно виконувати з верхнього поверху, опускаючись до нижнього. Поповерхова схема дозволяє будувати епюри для балки (поверху) окремо..Побудувавши епюри внутрішніх силових факторів для верхнього поверху, необхідно знайдені реакції опор замінити на протилежно спрямовані сили і прикласти їх до нижнього поверху поповерхової схеми. Побудова епюр для нижнього поверху виконувати від заданого навантаження і цих сил. Побудувавши епюри внутрішніх силових факторів, потрібно виконати статичну перевірку для всієї багатопролітної балки, тобто сума заданих сил і реакцій опор повинна бути дорівнює нулю. Крім цього,необхідно перевірити, чи дотримується диференціальна залежністьдля кожної ділянки балки, т. е. Q = dм / dx. Міжконсольні балки-вставки відносно основних двох консольних балок є передаточними, і зазнають навантаження тільки тоді, коли вона діє безпосередньо на цю вставку. Лінія впливу у другорядній балці не відрізняється від ліній впливу в однопрогоновій балці і обмежена межами цього елементу з нульовими ординатами на інших ділянках. Лінію впливу в основний балці будуємо як у звичайній. При переміщенні одиничного вантажу по другорядних балках величина його впливу на консоль основної балки змінюється за лінійним законом, а точка передачі навантаження залишається постійною - шарнір. Для побудови ліній впливу досить визначити ординати її в опорах другорядних балок (шарнірах) з відносин подібних сторін подібних трикутників.
36. Лінії впливу при вузловій передачі навантаження
1) 0≤Х≤Х1 2) Х1≤Х≤Х2 3)Х1≤Х≤L
ΣM2=0 V1*d – 1*(d – z) = 0 →V1=
ΣM1=0 -V2*d + 1*z = 0 → V2=
ΣMk=0 ΣViyi = V1*y1 + V2*y2= y1 + y2 = Mk(z)
Завантажуємо л.в. реакціями другорядної балки
Z=0 Mk(0)=y1
Z=d Mk(d)=y2
Для побудови ліній впливу будь-якого фактора при дії вузлового навантаження необхідно:
Побудувати л.в. вважаючи, що одинична сила пересувається безпосередньо по конструкції
На отриману лінію в. спроектувати вузлові точки, через які навантаження передається на головну конструкцію
Отримані точки з'єднати прямими відрізками