56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах

Однією з найважливіших проблем розвитку культури незалежної України є спрямування її на утвердження національної самосвідомості, національного відродження як українців, так і представників ПО інших національностей у нашій країні.Потужним імпульсом культурно-національного відродження України став перший Всеукраїнський національний конгрес, що відбувся в листопаді 1991р. в Одесі. На ньому підкреслювалось, що провідними принципами будівництва незалежної України повинні бути рівність перед законом усіх громадян, право кожної людини на рівний доступ до посад у державних установах, беззастережне дотримання засад Декларації прав національностей України, Конституції.Видатною подією стало прийняття у жовтні 1989р. Верховною Радою України "Закону про мови в УРСР". Українській мові надавав статус державної. Введено викладання українською мовою навчальних дисциплін у вищих, середніх спеціальних навчальних закладах, школах. Було встановлено десятирічний термін для засвоєння української мови для тих, хто нею не володіє.Значним явищем у житті республіки стало створення Товариства української мови ім. Т.Шевченко, яке стало помітною силою у громадсько-політичному житті України.Створення незалежної України відкрило можливості по розбудові і відродженню культурної спадщини українського народу, його духовності, національної системи освіти.Особлива увага приділяється освіті. Шляхи реформування освітньої галузі визначенні "Державною національною програмою "Освіта": Україна XXI століття". Одним із стратегічних завдань реформування освіти України с формування освіченої, творчої особливості, відродження і трансляція культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків.Почалася перебудова вищої і середньої спеціальної освіти. Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти з метою наближення її до нинішньої практики суспільного життя. Поряд з державними створюються навчальні заклади, які базуються на інших формах власності. Процеси оновлення охопили українську літературу та мистецтво. Центральне місце сьогодні належить публіцистиці, що пов'язано з високим рівнем політизації суспільних процесів. Певні здобутки стали помітними в театрі, кінематографі, музиці, образотворчому мистецтві. Нині в Україні діють 43 концертні організації, 139 художніх колективів, у системі концертних організацій створено 29 нових музичних колективів, започатковано велику кількість фестивалів та конкурсів.Відроджується українське кіно. Фільми, створені на державних та незалежних кіностудіях Україні, брали участь у міжнародних кінофестивалях. Так, у 1996р. на Берлінському міжнародному кінофестивалі було представлено вісім фільмів українських режисерів.В той же час відбувається трагічний процес відриву українського кіно від національних проблем. Екрани України заполонила низькопробна продукція Заходу.Розвиток театрального мистецтва характеризується інтенсивними пошуками найефективніших організаційно-творчих і економічних структур. З'являються поряд з державними і недержавні театри. Розвиток театрального мистецтва пов'язаний з новаторською діяльністю таких режисерів, як Р.Віктюк, І.Борис, С.Данченко.Для українського образотворчого мистецтва характерною рисою стає розвиток всіх стилів і жанрів. Було організовано і проведено протягом 1992 -2001рр. більш 170 виставок. В Україні у 90-ті роки з'явилося 26 нових історико-культурних заповідників, 6 одержали статус національного.

Про поглиблення процесу духовного відродження національних меншин свідчить організація численних національно-культурних товариств. Серед них - товариство німців "Відродження", російської культури "Русь" у Києві, румунського ім. Георге Кошбука на Закарпатті та ін. Було створено 10 національних театрів-студій, виникло понад 2 тис. самодіяльних художньоетнографічних колективів. Наприклад, на початку 90-х років у Донецькій області діяло 4 грецьких, у Одеській - 140 болгарських, 100 молдовських. Нині в Україні нараховується 237 національно-культурних товариств.Таким чином, оновлення культурного і духовного життя в Україні відбувається з великими труднощами. І все ж, з кінця 80-х - початку 90-х років виникли сприятливі умови для культурного і духовного розвитку всіх націй і народностей, що мешкають в Україні.