30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради

8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. почалася Лютнева революція в Росії. 12 березня цар Микола II зрікся престолу. Ситуацію використали опозиційні сили; кадети, соціал-демократи (меншовики) та есери, які 15 березня створили Тимчасовий уряд на чолі з князем Ю.Львовом; цей уряд мав управляти Росією до скликання Установчих зборів. В опозиції до уряду залишилися більшовики, які виступали за владу Рад робітничих та солдатських депутатів. Замість губернаторів на місцях з'явилися так звані комісари Тимчасового уряду та громадські комітети, до яких увійшли члени міських дум, підприємці, інтелігенція.

З революційної ситуації скористалася також Україна. У Києві виникла рада об'єднаних організацій міста. Пройшли земські з'їзди, які обрали виконавчі земські комітети. Паралельно утворювалися ради робітничих та солдатських депутатів. Активізувалися старі та виникли нові політичні партії, відродилися «Просвіти», почали діяти кооперативні організації. Революція гарантувала громадянам широкі політичні права і свободи.

17 березня у Києві зібралися представники різних політичних партій, громадських, культурних, професійних установ та заснували Виконавчий комітет, який протягом перших трьох місяців після перевороту являв собою найвищу владу в Києві. Із 12 членів комітету 5 були українці. Тим часом революція поширювалася на всі верстви населення, перетворюючись в масовий рух, якого вже не можна було стримати в рамках старого суспільства. Тепер уже не одиниці, а цілий народ домагався своїх соціальних і національних прав.

Користуючись із цих настроїв, Товариство українських поступовців 17 березня вирішило створити Об'єднавчий центр. Із цією метою 20 березня було скликано збори українських організацій та політичних партій Києва, які ухвалили сформувати Українську Центральну Раду (УЦР). Головою нового уряду обрали професора історії М.С.Грушевського. Впродовж квітня реорганізувалися і почали активно діяти українські політичні формації: Товариство українських поступовців, що перетворилося в Союз автономістів-федералістів (з вересня 1917 р. - Українська партія соціалістів-федералістів), Українська соціал-демократична робітнича партія під проводом письменника В.Винниченка, Українська партія соціалістів-революціонерів (есери). 1 квітня у Києві відбулася масова маніфестація, вулицями міста пройшло 100 тис, чоловік. Натхнена виявами довір'я з боку різних верств населення, УЦР стада дивитися на себе як на український парламент.

За своїм соціальним походженням прибічники УЦР належали переважно до дрібної буржуазії: вони складалися з інтелігенції, сільських учителів, нижчого духовенства, дрібного чиновництва, земських урядників, молодших офіцерів та заможних селян.

Лідер УЦР М.С.Грушевський у той час намагався синтезувати національно-політичні гасла та домагання соціально-економічних реформ. На його думку, Україна мусила мати широку національно-територіальну автономію в російській федеративній республіці - автономію на демократичних засадах, із міцним забезпеченням національних меншостей України.

31

. Дати характеристику гетьманській державі П.Скоропадського (1918 р.)

28 квітня 1918 р. німці розпустили Центральну Раду, а 29 квітня на з'їзді, скликаному в Києві Лігою землевласників, генерал П.Скоропадський був проголошений гетьманом України. Тоді ж було видано «Закони пре тимчасовий державний устрій України», які віддавали гетьману виконавчу і законодавчу владу, він був також «верховним воєводою» армії та флоту. Всі закони, видані УЦР, скасовувалися; назву УНР замінено новою - Українська Держава. Україна визнавала Брестський мир, уряд погодився на заборону виступів проти німців та австрійців, ліквідацію земельних комітетів, віднови власності на землю. Фактична влада в Україні належала німецькому головнокомандуючому фельдмаршалу Г.Айхгорну і шефу його штабу генералу В.Гренеру.

За кілька місяців було відновлено дійовий адміністративний апарат. Гетьманщина обмінялася посольствами з 12 країнами. У червні уклали мирний договір з Радянською Росією.

Суттєві досягнення були у створенні системи освітніх закладів. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників. Було засновано близько 150 нових українських гімназій. У жовтні в Києві та Кам'янці-Подольському відкрилися два нових університети. Було також засновано національний архів та бібліотеку. В листопаді відкрилася Академія наук.

Організація війська за весь час Гетьманщини не вийшла поза межі підготовки кадрів. В червні гетьман видав наказ про організацію козацтва як окремого напіввійськового стану - на зразок донських та кубанських козацьких організацій, Але приймали у козаки лише заможних селян.

Українські політичні партії рішуче відмовилися співпрацювати з гетьманом. Дійсними панами України були німецькі окупанти і колишні царські офіцери. Голова ж Української Держави згодом був тільки декоративною фігурою без вирішального голосу в державних справах.

Режим гетьмана мав численні політичні прорахунки: 1) його компрометувала залежність від німців, які грабували Україну; 2) він був тісно пов'язаний з маєтними класами - промисловою буржуазією, банкірами, поміщиками; 3) гетьман був занадто прихильний до росіян - колишньої царської верхівки. Тому проти Скоропадського склалася широка опозиція (від націоналістів до більшовиків). Усе село було охоплено стихійним повстанням.

14 листопада 1918 р. гетьман призначив новий кабінет, що майже повністю складався з російських монархістів, і проголосив Акт федерації, за яким зобов'язався об'єднати Україну з небільшовицькою Росією. Того ж дня українська опозиція утворила альтернативний уряд - Директорію на чолі з давніми суперниками - В.Винниченком та С.Петлюрою - і відкрито проголосила виступ проти гетьмана. 21 листопада повстанці оточили Київ. На той час Центральні держави програли війну Антанті, і 14 грудня німці залишили Київ, забравши з собою Скоропадського.

Проіснувавши менше 8 місяців, Гетьманщина не спромоглася належним чином підійти до розв'язання двох головних питань Української революції -питання соціально-економічної реформи та національної незалежності.

-----------------------------------------------------------------------------------