- •2.Охарактеризувати основні етапи історії України
- •3. Дати характеристику дослав’янським народам на території України
- •4. Проаналізувати процес розвитку, розселення, господарській діяльності та побуту східних слов’ян
- •5. Утворення давньоруської держави Київська Русь. Теорії походження.
- •6. Охарактеризувати соціально-політичну систему Київської Русі.
- •9. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •7. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •12.Охарактеризувати українські землі під владою Литви та Польщі (кін. 14 – 1пол 16ст .)
- •1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •14 1) Розкрити причини появи Козацтва та його роль в іст Укр.
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •16. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •18. Розкрити причини політичної нестабільності українського суспільства після смерті б.Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний устрій та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •27. Дати х-ку буржуазно-демократичній революції в Росії 1905-1907 року та її вплив на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
Серед істориків у трактуванні цього питання одностайності немає. Вони виділяють декілька причин цієї жахливої катастрофи. Західні історики (Дж. Мейс, Р. Конквест, А. Безансон) вважають, що основними були національно -політичні фактори. Вони стверджують, що голод запланувала Москва для винищення українського селянства як національного бастіону. Група російських, українських і західних істориків (В. Данилов, В. Марочко, Н. Верт) визнають, що основні причини голоду 1932-1933 рр. в Україні зумовлені дією соціальне - економічних чинників, насамперед насильницькими хлібозаготівлями, поверненням до економічно необгрунтованої та політичне скомпрометованої політики продрозкладки. Найбільш обґрунтованою є позиція авторського колективу монографії „Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки"(В. Даниленко, Г. Касьянов, С. Кульчицький), які вважають необхідність синтетичного підходу до вирішення вказаної проблеми, що треба об'єднати обидві гіпотези.Об'єктивно ситуація складалась таким чином. В 1932 р. Україна не виконала план хлібозаготівлі, що було розцінено як підривну роботу у колгоспах куркулів. У республіку було направлено надзвичайну комісію на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим, яка встановила в жовтні1932 р. хлібозаготівельний план в обсязі 282 млн. пудів (стільки ж було заготовлено з червня по жовтень 1932 р.). Комісія перевела республіку на блокадне становище: кордони республіки, ряду областей, районів були блоковані підрозділами НКВС, щоб втікачі не мали змоги потрапити за ці межи.В 1932 р. в селах України та деяких інших регіонів тодішнього СРСР розпочався голод. Залишившись без хліба, селяни їли мишей, горобців, кісткове борошно і кору дерев. Мали місце численні випадки канібалізму. Конфіскації збіжжя продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду вимирали ціпі села. Купи зерна і картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення за кордон, нерідко просто гнили під небом. Але охорона не підпускала до них селян. Влітку люди у відчаї збирали у полі колоски, вдруге обмолочували солому, намагаючись знайти там хоч якусь поживу. Але 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову „Про охорону соціалістичної власності", яка отримала у народі назву „закон про п'ять колосків" За цією постановою навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, або декілька колосків, щоб нагодувати голодних дітей, кваліфікувалась як крадіжка колгоспного майна. Отже за так звану крадіжку вводилася „вища міра соціалістичного захисту" - розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років. На початку 1933 р. за цим законом було засуджено 54.645 чоловік, з них 2.110 де найвищої міри покарання.
Щоб попередити відхід селян з колгоспів у пошуках заробітків, вводилася паспортна система. У листопаді 1932 р. був прийнятий закон, по якому колгосп не міг видавати селянам зерно, поки не був виконаний план здачі хліба державі. Підрахунки показують, що на початку зими 1933 р. на середню селянську родину з 5 чоловік приходилося близько 80 кг. зерна до наступного врожаю, тобто кожен член родини одержував для виживання 1,7 кг. зерна на місяць.Усі ці мери досягнули своєї мети - вирвати_ із рук вмираючого українського селянина близько 200 млн. пудів хліба. Починаючи з березня 1933 р. смертність від голоду стала масовою. Загалом, за різними підрахунками, від голодомору 1932-1933 рр. в Україні загинуло від 3 до 9 млн. чоловік. Особливо болісно лихо відбилося на дітях: у багатьох сіл після голоду закривалися школи - їх більше нікому було відвідувати. Кількість жертв голодомору могла бути набагато меншою, якби сталінське керівництво звернулося за допомогою, як і під час трагічних 1921-1923 р.р., до світового співтовариства. Проте цього не було зроблено. Офіційні органи влади мовчали стосовно вмираючого українського села. Сталін наказав ставитись до голоду як до неіснуючого явища.