Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экзамен у Шрека.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
217.89 Кб
Скачать

45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом

Рух опру на захоплені вермахтом території України розпочався з перших днів введення окупаційного режиму. Погроза розгортання широкомасштабної війни у своєму тилу серйозно стривожила загарбників. 16 вересня 1941р. начальник штабу Верховного головнокомандування вермахту В.Кейтель видав указ про застосування серйозних мір проти руху опору. Першим на шлях збройної боротьби з загарбниками на окупованій території України стали бійці і командири Червоної Армії, партизани і підпільники радянського руху опору. Але партизанський підпільний рух зіткнувся з великими труднощами в процесі свого становлення. Воєнною доктриною Червоної Армії передбачалося, що війна вестиметься на території ворога, тому підготовка населення до партизанської і підпільної боротьби недоцільна. Більш того, створена в лісах прикордонних районів на початку 30-х років мережа матеріально-технічних баз була ліквідована, підібрані для можливої партизанської боротьби досвідчені кадри звинувачено в підготовці "Замаху на товариша Сталіна" і знищено. Організаторами боротьби в тилу ворога стали партійні, радянські, комсомольські органи. Для підпільної роботи на окупованій території республіки було мобілізовано понад 26 тис. комуністів, близько 3 тис. комсомольців. Особлива увага приділялась створенню партизанських сил. Вже в перші місяці війни було організовано і залишено в тилу ворога для розгортання партизанської боротьби 883 загони, 1700 диверсійних і розвідувальних груп. У західні і деякі області Правобережної України через лінію фронту було направлено 13 тис. комуністів і 8,5 тис. комсомольців. Встановлення і розгортання діяльності підпільних органів і партизанських загонів проходило в надзвичайно важких умовах. Чимало погано підготовлених і недосвідчених підпільників і партизанів, зіткнувшись з гітлерівськими каральними органами, не витримували труднощів. Внаслідок ворожих репресій знищено багато підпільних організацій і партизанських загонів, тисячі радянських патріотів.

Проте, як не лютували окупанти, їм не вдалося ліквідувати підпілля і придушити партизанську боротьбу. Рух Опору в тилу ворога набував дедалі широкого розмаху. В кінці 1941 року гітлерівське командування було змушене залучити до боротьби з ним 50 тис. своїх солдатів і офіцерів. В історії війни назавжди залишаться подвиги молодих підпільників ("Молода гвардія", у Краснодоні, "Партизанська іскра" у селі Кримки, група С.Матьокина з Донецька та ін). У період з 1941-1944 року на території України діяла більш 3 тис. партійно-радянських підпільних груп і організацій чисельністю більш 100 тис. чол. У радянському партизанському русі України діяло 46 партизанських об'єднань, близько 2 тис. бійців і командирів. Ворожий тил розхитували добре озброєні і керовані Центром рейдові з'єднання під командуванням С.Ковпака, О.Сабурова, А.Федорова, Н.Наумова і інші. Радянські партизани і підпільники, використовуючи тактику активних бойових дій "рейкової війни", диверсій, саботажу внесли вагомий внесок у розгром загарбників, ліквідацію окупаційної адміністрації, у звільнення разом з частинами Червоної Армії міст і сіл України. Гітлерівці називали партизанську боротьбу "регулярним другим фронтом".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]