- •2.Охарактеризувати основні етапи історії України
- •3. Дати характеристику дослав’янським народам на території України
- •4. Проаналізувати процес розвитку, розселення, господарській діяльності та побуту східних слов’ян
- •5. Утворення давньоруської держави Київська Русь. Теорії походження.
- •6. Охарактеризувати соціально-політичну систему Київської Русі.
- •9. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •7. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •12.Охарактеризувати українські землі під владою Литви та Польщі (кін. 14 – 1пол 16ст .)
- •1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •14 1) Розкрити причини появи Козацтва та його роль в іст Укр.
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •16. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •18. Розкрити причини політичної нестабільності українського суспільства після смерті б.Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний устрій та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •27. Дати х-ку буржуазно-демократичній революції в Росії 1905-1907 року та її вплив на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
35) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
У березні 1921 р. 10 з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продоодатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики.
Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою об'єктивних причин; 1) кризовий стан економіки (харчова, паливна та транспортна криза); 2) декласування робітничого класу, чисельність, якого у порівнянні з 1913 р. скоротилась у двічі; 3) невдоволення селянства продрозкладкою періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади /пик яких був Кронштадтський заколот/; 4) спад світового революційного руху вичерпав надії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату, що змусило більшовицький режим дотримуватися гнучкішої лінії у ставленні до селянства.
Суть непу вбачалась у зміцненні союзу робітників і селян, оскільки внаслідок такої консолідації можна було вирішити проблеми економічної відсталості країни. Спочатку неп розглядався як тактичний хід, тимчасовий відступ, і лише згодом - як один із можливих шляхів до соціалізму.
Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійких грошових одиниць, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; введення господарчого розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій; відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; зміна продрозверстки продподатком.
Таким чином, неп означав перехід від спроб керувати народним господарством вольовими, директивними методами до регулювання його за допомогою ринкових відносин. Проте, уряд залишив за собою контроль за такими „командними висотами" в економіці, як важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля. Також складовою частиною цій політики був жорстокий однопартійний режим у політико-ідеологічної сфері.
У цілому введення непу дозволило швидко відновити зруйноване тривалою війною народне господарство України.
Промисловість поступово виходила з кризи, селяни забезпечували потреби населення у харчуванні; зерно почали продавати за кордон.
2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
Реалізація НЕПу в Україні відбувалася надзвичайно суперечливо. У сільському господарстві було скасовано продрозкладку і встановлено значно менший за обсягом проддодаток (126 млн. пудів зерна замість 180 млн. пудів згідно с продрозкладкою), тобто господар мав щороку здавати державі установлену кількість продуктів, а тим, що залишалось, селянин міг вільно розпоряджатися. В 1923 р. натуральний продподаток було замінено грошовим. Необхідну кількість продуктів держава отримувала не в натуральній формі у селянина, а купувала за гроші на ринку. Почали розвиватися торгівля, відроджуватися різноманітні форми кооперації. Протягом короткого часу сільськогосподарська кооперація республіки зосередила у своїх руках значну частину товарної продукції: до 37% планової заготівлі зерна і майже 50% технічних культур. Наслідком переходу до приватної власності стала продаж землі селянам. К 1923 р. у приватній власності у селян було 92% усіх українських земель, із ріка в рік більша частка незаможних селян звільнялась від податків. У той же час збільшувалися податки на заможні господарства, які поступово втрачали здатність до збільшення товарного виробництва. Крим жорстокої податкової політики використовувались і запозичені від епохи „воєнного комунізму" примусові заходи. Наприклад, під час хлібозаготівельної кампанії 1928 р. до селян - власників хліба, які ухилилися від здачі хлібних лишків за державними цінами, органи влади застосували надзвичайні заходи, зокрема притягували до кримінальної відповідальності.
НЕП зумовив суттєві зміни і в промисловості. Держава передала в оренду організаціям (кооперативам, артілям), а також приватним особам дрібні підприємства (в 1921 р. 5.200 підприємств харчової промисловості, шкіряної, хімічної та інших галузей). Замість надцентралізованих бюрократичних управлінь (главків) було запроваджено трести, перши з котрих було організовано восени 1921 р. Всього у республіці було створено 21 республіканський і 54 губернські трести; найзначніші з них: „Тютюнтрест", „Маслотрест", ,Дукортрест", „Південсталь". Негативним було то, що на підприємства, що входили до складу трестів, фактично не поширювався госпрозрахунок. Тому, ні промислові підприємства, ні їхні трудові колективи не одержали господарської самостійності. Відбудові та піднесенню економіки на індустріальній основі сприяв план ГОЕЛРО, який передбачав розвиток промисловості на базі нових науково-технічних досягнень, насамперед електрики. Ухвалений наприкінці 1920 р., цей план реалізувався в умовах і з урахуванням нових непівських реалій і дав непогані результати. До кінця 20-х років виробництво промислової продукції в Україні зросло майже вдвічі порівняно з 1913 роком, було відновлено й реконструйовано чимало велетнів індустрії, зокрема Дніпропетровський металургійний завод, споруджено Штерівську ДРЕС, а в 1926 р. розпочалось спорудження Дніпрогесу.
У галузі торгівлі створювалися умови для розвитку трьох її форм: приватної, державної та кооперативної. У перші роки непу приватний капітал контролював 75% роздрібного товарообігу республіки, її пожвавлення, безумовно, стимулювало розвиток економіки, водночас зумовлювало і посилення негативних факторів -спекуляції, контрабанди, шахрайства та ін. У 1922-1924 рр. було введено в обіг нову грошову одиницю - червонець, який дорівнював 10 золотим карбованцям, став конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому. Було введено єдину систему податків, створювалися ощадні каси та Ощадний банк.
Таким чином, підсумки НЕПу досить суперечливі та неоднозначні.
Причини згортання НЕПу. НЕП мав багато позитивних наслідків, але він суперечив комуністичної ідеології (товарно-грошові відношення, приватна власність). Відставала більшість галузей важкої промисловості. До того ж неп характеризувався низкою криз: фінансова криза 1922 р., криза збуту 1923 р., товарний голод 1924 р., зростання інфляції 1925 р. Остаточно НЕП був згорнутий у 1929 р.