35) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність

У березні 1921 р. 10 з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продоодатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики.

Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою об'єктивних причин; 1) кризовий стан економіки (харчова, паливна та транспортна криза); 2) декласування робітничого класу, чисельність, якого у порівнянні з 1913 р. скоротилась у двічі; 3) невдоволення селянства продрозкладкою періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади /пик яких був Кронштадтський заколот/; 4) спад світового революційного руху вичерпав надії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату, що змусило більшовицький режим дотримуватися гнучкішої лінії у ставленні до селянства.

Суть непу вбачалась у зміцненні союзу робітників і селян, оскільки внаслідок такої консолідації можна було вирішити проблеми економічної відсталості країни. Спочатку неп розглядався як тактичний хід, тимчасовий відступ, і лише згодом - як один із можливих шляхів до соціалізму.

Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійких грошових одиниць, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; введення господарчого розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій; відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; зміна продрозверстки продподатком.

Таким чином, неп означав перехід від спроб керувати народним господарством вольовими, директивними методами до регулювання його за допомогою ринкових відносин. Проте, уряд залишив за собою контроль за такими „командними висотами" в економіці, як важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля. Також складовою частиною цій політики був жорстокий однопартійний режим у політико-ідеологічної сфері.

У цілому введення непу дозволило швидко відновити зруйноване тривалою війною народне господарство України.

Промисловість поступово виходила з кризи, селяни забезпечували потреби населення у харчуванні; зерно почали продавати за кордон.

2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?

Реалізація НЕПу в Україні відбувалася надзвичайно суперечливо. У сільському господарстві було скасовано продрозкладку і встановлено значно менший за обсягом проддодаток (126 млн. пудів зерна замість 180 млн. пудів згідно с продрозкладкою), тобто господар мав щороку здавати державі установлену кількість продуктів, а тим, що залишалось, селянин міг вільно розпоряджатися. В 1923 р. натуральний продподаток було замінено грошовим. Необхідну кількість продуктів держава отримувала не в натуральній формі у селянина, а купувала за гроші на ринку. Почали розвиватися торгівля, відроджуватися різноманітні форми кооперації. Протягом короткого часу сільськогосподарська кооперація республіки зосередила у своїх руках значну частину товарної продукції: до 37% планової заготівлі зерна і майже 50% технічних культур. Наслідком переходу до приватної власності стала продаж землі селянам. К 1923 р. у приватній власності у селян було 92% усіх українських земель, із ріка в рік більша частка незаможних селян звільнялась від податків. У той же час збільшувалися податки на заможні господарства, які поступово втрачали здатність до збільшення товарного виробництва. Крим жорстокої податкової політики використовувались і запозичені від епохи „воєнного комунізму" примусові заходи. Наприклад, під час хлібозаготівельної кампанії 1928 р. до селян - власників хліба, які ухилилися від здачі хлібних лишків за державними цінами, органи влади застосували надзвичайні заходи, зокрема притягували до кримінальної відповідальності.

НЕП зумовив суттєві зміни і в промисловості. Держава передала в оренду організаціям (кооперативам, артілям), а також приватним особам дрібні підприємства (в 1921 р. 5.200 підприємств харчової промисловості, шкіряної, хімічної та інших галузей). Замість надцентралізованих бюрократичних управлінь (главків) було запроваджено трести, перши з котрих було організовано восени 1921 р. Всього у республіці було створено 21 республіканський і 54 губернські трести; найзначніші з них: „Тютюнтрест", „Маслотрест", ,Дукортрест", „Південсталь". Негативним було то, що на підприємства, що входили до складу трестів, фактично не поширювався госпрозрахунок. Тому, ні промислові підприємства, ні їхні трудові колективи не одержали господарської самостійності. Відбудові та піднесенню економіки на індустріальній основі сприяв план ГОЕЛРО, який передбачав розвиток промисловості на базі нових науково-технічних досягнень, насамперед електрики. Ухвалений наприкінці 1920 р., цей план реалізувався в умовах і з урахуванням нових непівських реалій і дав непогані результати. До кінця 20-х років виробництво промислової продукції в Україні зросло майже вдвічі порівняно з 1913 роком, було відновлено й реконструйовано чимало велетнів індустрії, зокрема Дніпропетровський металургійний завод, споруджено Штерівську ДРЕС, а в 1926 р. розпочалось спорудження Дніпрогесу.

У галузі торгівлі створювалися умови для розвитку трьох її форм: приватної, державної та кооперативної. У перші роки непу приватний капітал контролював 75% роздрібного товарообігу республіки, її пожвавлення, безумовно, стимулювало розвиток економіки, водночас зумовлювало і посилення негативних факторів -спекуляції, контрабанди, шахрайства та ін. У 1922-1924 рр. було введено в обіг нову грошову одиницю - червонець, який дорівнював 10 золотим карбованцям, став конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому. Було введено єдину систему податків, створювалися ощадні каси та Ощадний банк.

Таким чином, підсумки НЕПу досить суперечливі та неоднозначні.

Причини згортання НЕПу. НЕП мав багато позитивних наслідків, але він суперечив комуністичної ідеології (товарно-грошові відношення, приватна власність). Відставала більшість галузей важкої промисловості. До того ж неп характеризувався низкою криз: фінансова криза 1922 р., криза збуту 1923 р., товарний голод 1924 р., зростання інфляції 1925 р. Остаточно НЕП був згорнутий у 1929 р.