2. Основні фази технології критичного мислення.

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі: • У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня; • Навчальний процес обов’язково організовується як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії; • Результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування певних прийомів мислення; • Викладання є оцінюванням результатів із використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель»; • Критичне мислення потребує навичок оперування доводами та формування умовиводами; • Відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв’язання певних проблем. Слід зважати на те, що учні вчаться лише осмислювати, тобто досліджувати, ставити запитання, тому їх слід заохочувати ставити запитання, тобто брати під сумнів інформацію, яку почули. Нарешті , оскільки акт навчання змінює старі ідеї та розширює здатність пізнавати нове, то вчителям слід звернутись до базових уроків та тих фаз, які щоразу повторюються: I. Виклик • Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань. • Активізація учня, напрямлена на свідомий, грунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання. • Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання. Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати - узнали” тощо. II. Реалізація (осмислення) • Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми. • Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового. • Співставлення нової інформації з власними знаннями.   Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом INSERT, складання таблиць (синтезу, “плюс – мінус – цікаво”, концептуальної таблиці), доповнення таблиці провідних та другорядних питань, робота з двочастинним щоденником тощо. III. Рефлексія (самооцінка), або роздуми • Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією. • Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.  • Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору. Види діяльності учнів ті самі, що й у попередніх фазах. Навчання, що засноване на моделі «виклик – осмислення – роздуми (самооцінка)» з використанням певних прийомів, які сприяють розв’язанню задач, що виникають на кожній стадії, дає викладачу можливість: • чітко виділяти цілі навчання; • підвищити мотивацію навчання; • забезпечити активну навчальну діяльність; • забезпечити обробку інформації; • стимулювати зміни; • стимулювати роздуми; • давати можливість почути різні думки; • помагати задавати питання учням; • сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції учнів; • сприяти активній дискусії. Ця технологія допомагає перетворювати педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань. Тому, попри всю свою, здавалось би, суху технологічність, ця модель залишає педагогу широке поле діяльності для професійного зростання, і, що також важливо, для реалізації своїх власних якостей. Крім того, процес критичного мислення в даній технології чітко систематизований і представлений у вигляді алгоритму, що складається з певних етапів. Це дозволяє учням розуміти і послідовно застосовувати кожний етап, а також мати можливість визначити, на якому етапі розумової діяльності вони знаходяться. Це допомагає відслідковувати свій власний розумовий процес та керувати ним під час самостійного навчання. Абсолютно очевидно, що дана технологія спрямована як до учня, так і до вчителя. Технологія розвитку критичного мислення дає учню: • вміння критично мислити; • вміння відповідно ставитись до власної освіти; • вміння працювати у співробітництві з іншими; • бажання і вмінні стати людиною, яка вчиться протягом всього свого життя. Технологія дає вчителю: • вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва; • можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання; • стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність; • стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів. Додаткова інформація.  Зараз існує проект (США), за яким ці три фази називають актуалізацією (передбаченням), побудовою (конструюванням) знання і консолідацією (в англійській мові три перші літери цих слів створюють скорочення «АВС», тобто «алфавіт, основа основ»).