- •1. Законодавство України про видавничу справу
- •2.Взаємодія редактора з іншими творцями видання.
- •3. Способи поширення змі.
- •4. Висвітлення суспільно-політичних проблем у загальнонаціональних виданнях.
- •5. Відтворення суспільно-політичних, актуальних подій в сучасних змі.
- •6. Державні, партійні, громадські незалежні змі.
- •7. Документи, що регламентують книговидання.
- •8. Сучасні інформаційні технології.
- •9. Журналістика та редагування.
- •10. Журналістика як тип суспільно - активної і продуктивної творчої діяльності.
- •11. Загальне поняття про редагування.
- •12. Масова комунікація як орган спілкування.
- •13. Значення винаходу книгодрукування як необхідної складової подальшого розвиту суспільства.
- •14. Книга та її роль у суспільстві.
- •15. Книга, як складова науково-технічного та культурного прогресу освіти, виховання, політики.
- •16. Літературне редагування як сфера суспільно - культурної професіональної діяльності.
- •17. Літературний редактор та його праця.
- •18. Місце редактора у видавничому прогресі.
- •19. Місце та роль видавництва в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •20. Місце та роль преси, радіо, телебачення, інформаційних агентств у розвитку сучасного інформаційного простору.
- •21. Новітні інформаційні засоби у сучасному змі.
- •22. Тенденції розвитку видавничої справи на сучасному етапі.
- •23. Українська видавнича справа у порівнянні з іншими країнами.
- •24. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв.
- •25. Типові структури видавництв.
- •26. Поняття про літературне редагування.
- •27. Провідні постаті видавництва - редактор, коректор, технічний і художній редактори, їх роль у редакційно-видавничому процесі.
- •28. Професійні вимоги до редактора.
- •29. Редагування та літературна діяльність.
- •30. Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •31. Редактор-видавець.
- •32. Редакторсько-видавничий процес.
- •33. Різновиди видавництв.
- •34. Різновиди видань.
- •35. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •36. Роль та місце фото журналів та документального кіно в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •37. Структура та функції видавничого колективу.
- •38. Структура та функції редакторського колективу.
- •39. Тип періодичних видань та характер аудиторії.
- •40. Процеси книго творення.
- •41. Характер національних видань.
- •42. Чому ви обрали фах редактора?
20. Місце та роль преси, радіо, телебачення, інформаційних агентств у розвитку сучасного інформаційного простору.
Телевізор не дарма називають хворобою цивілізації. Адже більшість дітей і дорослих свій вільний час проводять якраз перед екраном. Дитина, сидячи перед екраном телевізора, не має змоги діяти активно – тому після такого сидіння відбувається агресивний та неупорядкований вибух накопиченої, невитраченої активності. Творче мислення в такому випадку взагалі не розвивається, адже немає для цього головних умов: власної активності, уваги, живої зацікавленості реальним світом. Телеперегляд негативно впливає на підростаюче покоління, тому що неусвідомлено міняються життєві настанови індивіда, його світосприймання, поведінкова модель в цілому. Крім того, головними від’ємними ефектам впливу телебачення є рання сексуалізація дітей, штучне їх “одорослішання”, наслідування дітьми асоціальної (кримінальної) поведінки кіноперсонажів, формування у дітей викривлених світоглядних цінностей і настанов, зменшення пізнавальних інтересів, інертність психіки, відволікання дітей від реального життя та ін.
У наш час простежується цікава тенденція: людина все менше читає аналітичні матеріали в пресі, надаючи перевагу легким інформаційним повідомленням телебачення та Інтернету. Телеефір нашпигований численною кількістю не дуже професійно зроблених програм. Проте людині легше сприймати інформацію, не напружуючи свій мозок й очі.
Сьогодні гостро постало ще й таке питання: чи припустимо брати інформацію з Інтернету й друкувати її у газетах?
Про якість деяких сайтів й говорити не треба. Але, з іншого боку, якщо журналіст перевірить інформацію, яка розміщена в Інтернеті, це теж не буде вважатися його власним матеріалом, під яким не забракне духу підписатися своїм ім'ям.
Проблема з радіоефіром теж існує. Він чітко поділяється на дві гілки: державне радіомовлення та модні FM-станції, які мають розважальний характер. Державні радіокомпанії транслюють серйозні й пізнавальні програми. FM-станції часто пропонують дешеву інформаційну продукцію. Але вони мають свій "плюс" — політичну незаангажованість та нейтральність. Це комерційні проекти, які, в принципі, розраховані на молоду аудиторію.
Проте вирішення актуальних проблем інформаційного простору вимагає невідкладної розробки заходів і державної програми щодо інформаційної політики. Але неможливо позбавитися численних проблем за короткий термін, ухваливши закон, де буде розписанa n-на кількість пунктів. Цей документ, безперечно, залишиться на папері.
21. Новітні інформаційні засоби у сучасному змі.
Види сучасних інформаційних технологій
Інформаційна технологія опрацювання даних
Інформаційна технологія керування
Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень
Інформаційна технологія експертних систем
Одним з пріоритетних напрямів в галузі освіти є розвиток технологічних інновацій. Телекомунікації сприяють розширенню освітнього простору, його глобалізації, наданню освітніх послуг незалежно від територіальних і національних кордонів. У свою чергу, технологічні інновації сприяють розвитку неформальної освіти, тобто наданню освітніх послуг соціальними інститутами, для яких освіта не є головною метою (підприємства, музеї тощо).
Ця нова модель освіти згодом отримала назву відкритої. Основою розвитку цієї системи був і залишається один із головних принципів демократичного суспільства – вільний розвиток особистості. Відкрита освіта характеризується насамперед, свободою вибору місця і відкрите планування навчання; свободою вибору часу і темпу навчання, можливістю доступу до всіх рівнів освіти, рух джерела знань до людини.