4. Висвітлення суспільно-політичних проблем у загальнонаціональних виданнях.

Інформування про релігійно-церковне життя в Україні, виховання в людей віротерпимості, адекватного розуміння релігійних процесів, що відбуваються у державі, здійснює релігійна журналістика – галузь журналістики, покликана висвітлювати різні аспекти релігійно-церковного життя в країні. Тому виникла необхідність у дослідженні, яке встановило б, наскільки повно й усебічно церковно-релігійна проблематика представлена на сторінках провідних українських друкованих видань. Тим більше, що до проблеми висвітлення у вітчизняних друкованих ЗМІ діяльності українських церков та релігійних організацій дослідники звертаються замало. У наукових розробках А. Юраша, С. Губенка, А. Бойко, О. Чиркової розглядалася церковно-релігійна преса здебільшого в історичному аспекті. Лише А. Юраш присвятив наукові дослідження сучасному становищу релігійної преси, проте нас наразі цікавить преса світська – загальнополітична – у висвітленні такої важливої для суспільства галузі, як релігія.

5. Відтворення суспільно-політичних, актуальних подій в сучасних змі.

Взагалі, в багатьох сучасних публікаціях українських ЗМІ як наукового, так і публіцистичного характеру національна ідея постає не як суто етнічне, а в першу чергу, як духовно-світоглядне поняття. Дискусія тут відбувається в контексті суперечливих оцінок процесів прискореної масовізації (вестернізації) культури і способу життя в пострадянських країнах. Отже, національна ідея постає як своєрідна альтернатива доктрині споживацького суспільства. Вона «уявляється як заклик до відродження правди, добра, духовної культури, котра, як і в інших країнах, часто піддається корозії»

6. Державні, партійні, громадські незалежні змі.

В розвинутих демократичних країнах левину частку в інформаційному просторі сьогодні складають незалежні від держави та її гілок влади, партій і громадських організацій засоби масової інформації, що функціонують як приватні підприємства, їхня соціальна база - не партія, а згуртований на засадах загальнолюдських та національних цінностей народ, широка читацька аудиторія. На відміну від партійних, такі видання називаються загальними.

За свою найвищу мету вони мають здійснення не пропагандистської, а інформативної функції журналістики. Загальні видання внутрішньо плюралістичні. Під внутрішньою плюралістичністю розуміємо публікацію відмінних точок зору на сторінках одного видання. Загальні газети дозволяють суб'єктам інформаційних відносин обмінюватися думками на своїх сторінках, полемізувати один з одним; причому власна позиція газети може не співпадати з жодним із запропонованих поглядів або взагалі залишатися не сформульованою.

У процесі історичного розвитку журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності пройшла кілька щаблів. Умовно їх можна представити так.

7. Документи, що регламентують книговидання.

Розбудова української держави неможлива без розвитку національного книговидання. Українське книговидання відіграє важливу роль у самоусвідомленні нації, формуванні культури, духовності та водночас є свідченням національно-культурного відродження українського народу. Книга була і залишається найефективнішим засобом передачі знань та ідей у їх єдності та цілісності, а читання книги — найактивніше сприяє виробленню універсальної та фундаментальної картини світу, формування різнобічного світогляду, глибинних переконань людини, стимулюванню її участі в житті суспільства. Численні засоби масової інформації не можуть у цих аспектах конкурувати з книгою, так як дають короткострокову і фрагментарну інформацію про навколишній світ. Розвиток сучасних ЗМІ та інформаційних технологій повинен надавати нові можливості для розвитку книговидання.