- •1. Законодавство України про видавничу справу
- •2.Взаємодія редактора з іншими творцями видання.
- •3. Способи поширення змі.
- •4. Висвітлення суспільно-політичних проблем у загальнонаціональних виданнях.
- •5. Відтворення суспільно-політичних, актуальних подій в сучасних змі.
- •6. Державні, партійні, громадські незалежні змі.
- •7. Документи, що регламентують книговидання.
- •8. Сучасні інформаційні технології.
- •9. Журналістика та редагування.
- •10. Журналістика як тип суспільно - активної і продуктивної творчої діяльності.
- •11. Загальне поняття про редагування.
- •12. Масова комунікація як орган спілкування.
- •13. Значення винаходу книгодрукування як необхідної складової подальшого розвиту суспільства.
- •14. Книга та її роль у суспільстві.
- •15. Книга, як складова науково-технічного та культурного прогресу освіти, виховання, політики.
- •16. Літературне редагування як сфера суспільно - культурної професіональної діяльності.
- •17. Літературний редактор та його праця.
- •18. Місце редактора у видавничому прогресі.
- •19. Місце та роль видавництва в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •20. Місце та роль преси, радіо, телебачення, інформаційних агентств у розвитку сучасного інформаційного простору.
- •21. Новітні інформаційні засоби у сучасному змі.
- •22. Тенденції розвитку видавничої справи на сучасному етапі.
- •23. Українська видавнича справа у порівнянні з іншими країнами.
- •24. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв.
- •25. Типові структури видавництв.
- •26. Поняття про літературне редагування.
- •27. Провідні постаті видавництва - редактор, коректор, технічний і художній редактори, їх роль у редакційно-видавничому процесі.
- •28. Професійні вимоги до редактора.
- •29. Редагування та літературна діяльність.
- •30. Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •31. Редактор-видавець.
- •32. Редакторсько-видавничий процес.
- •33. Різновиди видавництв.
- •34. Різновиди видань.
- •35. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •36. Роль та місце фото журналів та документального кіно в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •37. Структура та функції видавничого колективу.
- •38. Структура та функції редакторського колективу.
- •39. Тип періодичних видань та характер аудиторії.
- •40. Процеси книго творення.
- •41. Характер національних видань.
- •42. Чому ви обрали фах редактора?
10. Журналістика як тип суспільно - активної і продуктивної творчої діяльності.
Журналістика безперечно є видом творчої діяльності, таким собі мистецтвом, адже "вона вимагає насамперед оперативності, максимальної зібраності, зосередженості, вміння шукати інформацію та її найрізноманітніші джерела, здатності налагоджувати контакти з людьми. Журналіст має бути всебічно обізнаною людиною, бути якоюсь мірою універсалом, бачити зв'язки між різними явищами. Він повинен вміти швидко схоплювати сутність подій і явищ. Бачити ... ширше... Нарешті, журналістика вимагає від професіонала постійного фізичного та психологічного напруження, що пов'язане з поїздками, чергуваннями, надзвичайними ситуаціями, непередбачуваними подіями. Складність журналістської праці полягає також у необхідності власне поєднання літературно-творчої та організаторсько-редакційної, а іноді й комерційної роботи".
Творчою ця професія є тому, що вимагає великого потенціалу та інтелектуальних зусиль. Ні для кого не є секретом, що журналістом слід народитися. Істинному професіоналу своєї справи доводиться працювати понад норму, декілька разів переписувати та правити свій інформаційний продукт, намагатися якнайбільш точно та об'єктивно, різносторонньо і не заангажовано висвітлювати події, враховуючи при цьому актуальність, новизну, достовірність, доступність свого матеріалу, тощо. "Творчість у журналістиці - це нові оригінальні думки, погляди на явища, нові образи, втілені у відповідну досконалу форму, руйнування стереотипу. Журналіст просто не може обійтися без творчої уяви та інтуїції" [1, с. 19]. "Сучасний журналіст - це людина зі смаком..."
11. Загальне поняття про редагування.
Редагування — це приведення об'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту. Складається з двох рівноправних процедур: контролю (аналізу) та виправлення (реконструкції) авторського оригіналу.
У друкованих ЗМІ об'єктом редагування є авторський оригінал. Він може містити текстову і/або графічну (ілюстраційну) частини, які є рівноправними об'єктами редагування. Крім авторського оригіналу, у видавничому процесі об'єктами редагування є також видавничий оригінал, конструкція видання і проект видання, коли перевіряють дотримання, наприклад, поліграфічних норм. Украй рідко — за умови наявності дуже грубих помилок — об'єктом редагування може виступати і надруковане видання, причому весь його наклад.
В електронних ЗМІ об'єктом редагування є авторський оригінал (як правило, у формі сценарію, авторської заявки), редакційний оригінал, робочий аудіо- чи відеоматеріал, проект змонтованої та озвученої передачі. Вкрай рідко — за наявності дуже грубих помилок — перед повторною трансляцією передачу, яка вже була передана в ефір, ще раз редагують.
12. Масова комунікація як орган спілкування.
Масова комунікація - процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм і т.п.) за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення та ін) на чисельно великі, розосереджені аудиторії.
Засоби масової комунікації (ЗМК) - це спеціальні канали і передавачі, завдяки яким продам поширення інформаційних повідомлень на великі території.
Масова комунікація перш за все характеризується:
· Наявністю технічних засобів, що забезпечують регулярність, і тиражування;
· Соціальної значімастью інформації, що сприяє підвищенню мотивованості масової комунікації;
· Масовістю аудиторії, яка вследст її рассредоточенности і анонімності вимагає ретельно продуманої ціннісної орієнтації;
· Багатоканального і можливістю вибору комунікативних засобів, що забезпечують варіативність і разом з тим нормативність масової комунікації.
Головною умовою, що визначає масову комунікацію, є специфіка аудиторії і комунікатора.