39. Тип періодичних видань та характер аудиторії.

Газети діляться:

• за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні), *внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);

• за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і тд.;

• за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;

• за форматом — A4, Берлінер, A3, A2;

• за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;

• за вартістю — платні та безкоштовні;

40. Процеси книго творення.

Маркетингова якість книги — це зумовлена типологічним статусом, призначенням сукупність її властивостей, характеристик, завдяки яким вона задовольняє потреби цільових споживачів. Оцінюють її не на основі індивідуальних смаків автора чи видавця, а послуговуючись фаховими критеріями, у системі яких доречними бачаться:

а) відповідність споживчої цінності (змісту, функціональності) книги корінним потребам цільової аудиторії, досконалість основних складових її споживчої цінності. Книга, яка за назвою, призначенням має чітко окресленого адресата, а за змістом, якістю тексту, іншими параметрами не відповідає його потребам, особливостям її використання, програє вдумливіше підготовленим виданням. Навіть за відсутності конкурентних книг вона може бути проігнорованою, якщо її споживча цінність виявиться значно гіршою, ніж характер читацької потреби;

б) відповідність книги критеріям «сильного виробу». Багатьом текстам, як і особливостям роботи з книгою різних читачів, відповідають певні формати, дизайн-концепції, композиції матеріалів. Тому навіть розкішно видані книги можуть бути несприйняті цільовою аудиторією, а також засвідчити низький рівень, видавничої культури, фаховий несмак, відсутність маркетингової волі видавця;

в) функціональність книги. Різні книги покликані задовольняти різні потреби. Саме в цьому полягає їх функціональність. Чим більше потреб спроможна задовольнити книга, чим досконаліше задовольняє вона корінну потребу, тим вища її функціональність, потужніша маркетингова сила. Крім того автор, видавництво зобов’язані запропонувати не просто текст, а створити зручності для читача, що потребує розуміння, якими мають бути ці зручності, і специфічного для їх створення комплексу умінь залежно від типу видання і характеру цільової аудиторії. Тому на початку, у процесі і по завершенні підготовки книги відстежують її функції, наскільки достатньо їх для вибагливих представників цільової аудиторії. Останнім часом набуває значущості статусна ознака книги як товару із підсиленням (збагачення книги специфічними функціями), що підвищує її цінність. Шкодить справі перенасиченість книги не притаманними її статусу елементами;

г) естетичність, надійність, ергономічність (зручність, довговічність, можливість тривалого використання) її матеріальної конструкції. Формат видання, використані в ньому шрифт (гарнітура, кегль), довжина рядка (наприклад, за твердженням психологів, найкраще „працює” белетристичний текст, коли око читача здійснює 9—10 стрибків по рядку, долаючи за один 6 знаків з пробілами), інтерліньяж, якість паперу, друку впливають на сприйняття книги, засвоєння вміщеної в ній інформації, можуть забезпечувати комфорт для читача або створювати незручності, навіть псувати здоров’я. Якщо з якихось причин (відсутність конкурентних видань, інформаційний тиск) ці книги певний час і купують, фахового авторитету видавництву це не додає, а зашкодити може.