- •1. Законодавство України про видавничу справу
- •2.Взаємодія редактора з іншими творцями видання.
- •3. Способи поширення змі.
- •4. Висвітлення суспільно-політичних проблем у загальнонаціональних виданнях.
- •5. Відтворення суспільно-політичних, актуальних подій в сучасних змі.
- •6. Державні, партійні, громадські незалежні змі.
- •7. Документи, що регламентують книговидання.
- •8. Сучасні інформаційні технології.
- •9. Журналістика та редагування.
- •10. Журналістика як тип суспільно - активної і продуктивної творчої діяльності.
- •11. Загальне поняття про редагування.
- •12. Масова комунікація як орган спілкування.
- •13. Значення винаходу книгодрукування як необхідної складової подальшого розвиту суспільства.
- •14. Книга та її роль у суспільстві.
- •15. Книга, як складова науково-технічного та культурного прогресу освіти, виховання, політики.
- •16. Літературне редагування як сфера суспільно - культурної професіональної діяльності.
- •17. Літературний редактор та його праця.
- •18. Місце редактора у видавничому прогресі.
- •19. Місце та роль видавництва в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •20. Місце та роль преси, радіо, телебачення, інформаційних агентств у розвитку сучасного інформаційного простору.
- •21. Новітні інформаційні засоби у сучасному змі.
- •22. Тенденції розвитку видавничої справи на сучасному етапі.
- •23. Українська видавнича справа у порівнянні з іншими країнами.
- •24. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв.
- •25. Типові структури видавництв.
- •26. Поняття про літературне редагування.
- •27. Провідні постаті видавництва - редактор, коректор, технічний і художній редактори, їх роль у редакційно-видавничому процесі.
- •28. Професійні вимоги до редактора.
- •29. Редагування та літературна діяльність.
- •30. Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •31. Редактор-видавець.
- •32. Редакторсько-видавничий процес.
- •33. Різновиди видавництв.
- •34. Різновиди видань.
- •35. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •36. Роль та місце фото журналів та документального кіно в розвитку сучасного інформаційного простору.
- •37. Структура та функції видавничого колективу.
- •38. Структура та функції редакторського колективу.
- •39. Тип періодичних видань та характер аудиторії.
- •40. Процеси книго творення.
- •41. Характер національних видань.
- •42. Чому ви обрали фах редактора?
17. Літературний редактор та його праця.
Але що ж таке літературне редагування — фах чи мистецтво? Очевидно, що добрий літературний редактор потребує певного рівня фахової підготовки, без якого він не зможе вдосконалюватись, зрештою, робити найпростіші правки. Однак у практичній діяльності літературному редакторові необхідно володіти дуже великим обсягом специфічних знань, залежно від галузі життя чи знання, якої стосуються редаговані ним тексти.
Окрім того, літературному редакторові замало бути лише базою даних. Він повинен уміти свої знання творчо використовувати та постійно їх оновлювати.
Літературний редактор повинен мати відчуття мови та стилю. Ця якість взагалі не піддається алгоритмізації чи автоматизації. І нарешті, літературний редактор повинен сам бути добрим комунікатором — людиною, що може донести до сприймача (у даному разі це читач) ідею чи послання. Тому, поза всякими сумнівами, праця доброго літературного редактора є творчою діяльністю принаймні наближеною до мистецтва.
18. Місце редактора у видавничому прогресі.
Робота редактора - справа вимагає особливих знань в галузі орфографії, пунктуації, стилістики, теорії жанрів.
Сучасний редактор - це фахівець в галузі видавничої справи і редагування. У своєї діяльності редактор користується підходами, які обумовлені специфікою редакційно-видавничого процесу та включають певні принципи, методи і способи дій. Необхідна умова успішної роботи редактора - усвідомлене творче і самостійне здійснення своїх функцій, засноване на знанні її суті, структури та механізму редагування.
19. Місце та роль видавництва в розвитку сучасного інформаційного простору.
Видавництво — підприємство (державне, громадське, кооперативне чи приватне), яке здійснює підготовку і випуск (видання) книг, журналів, газет, нот, плакатів та інших видів друкованої продукції.
"Інформаційний простір"— поняття ще досить нове та навіть нехарактерне для нашої молодої держави. Адже за десять років незалежності неможливо було сформувати дійсно інформаційний простір саме у такому контексті, в якому його розуміють у міжнародних колах. Але незалежній країні потрібні засоби масової інформації та інформаційний простір: друковані, аудіовізуальні, інтерактивні ЗМІ та мережа Інтернет.На жаль, наша держава не може похвалитися незаангажованими ЗМІ. Майже ніхто з пересічних громадян не здивується, якщо їм повідомити, що та чи інша "незалежна" газета або канал розподілені між впливовими політичними силами.
Проте це вже політика. Але чи нормальне таке явище, коли ЗМІ маніпулюють політичні "верхи", які час від часу змагаються між собою, "ділять портфелі", або віддають наказ знищити того чи іншого журналіста, який перейшов їм дорогу й сказав (написав) щось зовсім зайве, а потім ще й стверджують, що він помер, перебуваючи в алкогольному сп'янінні, і це аж ніяк не стосується його професійної діяльності?
Для інформаційного простору важлива свобода слова. Проте для різних людей це поняття різне. Але майже всі журналісти проходять цензуру. Ні, звичайно, формально цензура скасована — мається на увазі контроль самого себе та редакторське вимогливе око.