- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
Загальний закон капіталістичного нагромадження
Досліджуючи процес перетворення додаткової вартості в капітал, всі істотні фактори, що впливають на цей процес, і, насамперед технічний прогрес, зростання органічної будови капіталу, його концентрацію і централізацію, посилення експлуатації робітничого класу, збільшення його чисельності, К. Маркс відкрив загальний закон капіталістичного на-громадження. Він сформулював його так: «Чим більші суспільне багатство, функціонуючий капітал, розміри і енергія його зростання, а значить, чим більші абсолютна величина пролетаріату і продуктивна сила його праці, тим більша промислова резервна армія... Але чим більша ця резервна армія в порівнянні з активною робітничою армією, тим більше постійне перенаселення, злидні якого прямо процорціональні мукам праці активної робітничої армії. Нарешті, чим більші злидарські верстви робітничого класу і промислова резервна армія, тим більший офіціальний пауперизм. Це — абсолютний, загальний закон капіталістичного нагромадження» 1.
Загальний закон капіталістичного нагромадження і пов'язане з ним погіршення становища пролетаріату породжує зростання антагонізму між працею і капіталом, що неминуче веде до революційного повалення капіталістичної системи. Ось чому Ф. Енгельс з особливою силою підкреслив, що в теорії нагромадження К. Маркса найвидатнішим є обгрунтування зростання сил пролетаріату і неминучості загибелі капіталізму.
Загальний закон капіталістичного нагромадження функціонує в кожній капіталістичній країні і протягом усього існування капіталістичної системи, [а не в окремі періоди її історії, як прагнуть витлумачити дізЬ цього закону ті економісти, які намагаються переробити марксистську економічну теорію на свій реформістський лад. Проте К. Маркс ніколи не стверджував, що економічні закони «залізні», що зміна умов, в яких вони діють, не має на них і на форми їхнього вияву ніякого впливу. І ніби передбачаючи можливість такого розуміння закону нагромадження капіталу і зростання злиденності мас, К. Маркс закінчив наведене вище формулювання закону таким поясненням: «Подібно до всіх інших законів, у своєму здійсненні він модифікується численними обставинами...» 2.
1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 6Н.
2 Там же.
Залежно від конкретних умов, які складаються в тій чи іншій країні, а також у світовій капіталістичній системі в цілому в різні періоди історії, закон нагромадження капіталу і погіршення становища робітничого класу виявляється в різних формах і з неоднаковою мірою гостроти. Ф. Енгельс у результаті аналізу нових умов у співвідношенні сил буржуазії і пролетаріату, що виникли в останні десятиріччя XIX ст. в Англії, прийшов до висновку, що знижувати заробітну плату або подовжувати робочий день «стало рискованою справою для капіталіста» 1
Марксистсько-ленінська теорія встановлює наявність у капіталістичному суспільстві двох тенденцій, що протиборствують: постійної основної тенденції до погіршення становища робітничого класу, зумовленої самим процесом нагромадження капіталу, і тенденції, яка протиборствує їй і породжується суспільними силами, що зростають усередині капіталістичної системи у вигляді чисельності, організованості і бойової політичної свідомості робітничого класу та його союзників. На певному етапі всесвітньої історії силою, що впливає зовні на внутрішні суперечності капіталізму і створює сприятливі умови для успішної боротьби робітничого класу капіталістичних країн проти буржуазії, стає світова соціалістична система. У Програмі КПРС вказується, що соціалізм, який переміг у ряді країн, величезною мірою полегшує умови боротьби пролетаріату в країнах капіталу.
Але як би не видозмінювалися умови боротьби робітничого класу, як би не підвищувалася в окремі періоди заробітна плата окремих його загонів і груп, економічні закони капіталізму породжують основну тенденцію до погіршення становища робітничого класу. Форми цього погіршення різноманітні. Проте в будь-якій капіталістичній країні і в усій світовій капіталістичній системі вони зводяться до двох основних форм: відносного і абсолютного погіршення становища пролетаріату.
Відносне погіршення становища пролетаріату
Відносне •зубЗ'йШгрлетаріату означає погіршення його становища порівняно з буржуазією, яка багатіє. К. Маркс визначив цей процес такими словами: «...становище робітника відносно гіршає в тій самій пропорції, в якій зростає суспільне багатство, тобто відбувається нагромадження капіталу...» 2.
1 Маркс А'., Енгельс Ф. Твори, т. 19, с. 254.
2 Там же. т. 26, ч. З, с. 325.
Конкретними показниками відносного погіршення становища робітничого класу є:
1) зменшення частки робітничого класу в національному доході країни і збільшення норми додаткової вартості;
2) зменшення частки робітничого класу в сукупному суспільному продукті;
3) зменшення частки робітничого класу в національному багатстві.
В. І. Ленін у статті «Зубожіння в капіталістичному суспільстві» підкреслював, що відносне зубожіння робітників — найбільш наочний процес 1.
Дані статистики показують, що відносне зубожіння відбувається і в періоди промислових піднесень, оскільки, хоч реальна заробітна плата робітників у ці періоди зростає, прибутки капіталістів значно збільшуються.
Буржуазна статистика створює хибне уявлення про розміри національного доходу і його розподілу між різними класами: частка в ньому трудящих завищується, а частка експлуататорських класів зменшується. До доходів трудящих приплюсовують сзаробітну плату» президентів і членів правлінь найбільших корпорацій, яка обчислюється сотнями тисяч доларів і є фактично додатковою вартістю, доходи вищих чиновників і генералітету. Відповідно з доходів буржуазії ці суми викидають. Буржуазні економісти, використовуючи дані статистики, проголосили теорію «вирівнювання доходів». Так, американський економіст С. Кузнєц твердить, що розподіл доходів капіталістичного суспільства в XX ст. змінюється св напрямі до рівності».
Проте цю теорію спростовують об'єктивні наукові дослідження. Тенденція до падіння частки робітничого класу в національному доході виявляється в тому, що рух заробітної плати робітників відстає від зростання прибутків капіталістів.
Скорочується частка робітничого класу і в національному багатстві капіталістичних країн. Так, у США менш ніж 1/10 частина населення захопила в свої руки близько половини національного багатства. В Англії 81% акцій приватних акціонерних товариств сконцентровано в руках лише 1 % дорослого населення. Робітник постійно відчуває величезну безодню між його життєвим рівнем і розкошами буржуазії.
Абсолютне погіршення становища робітничого класу
Характеризуючи загальний закон капіталістичного нагромадження, К. Маркс вказував, що цей закон зумовлює нагромадження злиденності в міру нагромадження капіталу. І якою б не була заробітна плата робітника, становище його внаслідок об'єктивних законів капіталізму має тенденцію погіршуватися.
Щоб виявити абсолютне погіршення становища пролетаріату і різні форми його прояву, потрібно в кожному випадку уважно аналізувати конкретну обстановку. "Буржуазні соціологи намагаються заперечувати всі форми погіршення становища робітничого класу при капіталізмі на тій підставі, що в окремих країнах спостерігалось деяке підвищення реальної заробітної плати, поліпшення житлових умов певної частини пролетаріату тощо. Проте неприпустимо плутати питання про ті чи інші конкретні зміни в становищі певної частини робітників у той чи інший період часу з питанням про закономірності, які визначають становище пролетаріату при капіталізмі в цілому. В. І. Ленін у 1899 р. в рецензії на книгу К. Каутського відмічав два явища: а) зростання злиднів як «фізичних злиднів» і б) зростання злиднів «не в фізичному, а в соціальному розумінні*2.
1 Див.: Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 22, с. 211.
2 Там же, т. 4, с. 200.
Фізичні злидні означають недоїдання і навіть «справжнє голодування мас населення»1, погані житлові умови, вкрай обмежені можливості задоволення елементарних потреб в одязі і предметах домашнього вжитку, високу смертність, тобто абсолютне зубожіння в прямому розумінні цього слова.
1 Ленін В. І. Повне зібр. творів, т. 4, с. 200.
Найбільш яскраво зубожіння спостерігається в тих країнах капіталістичного світу, які тривалий час зазнавали пограбування колонізаторів і лишаються об'єктами експлуатації іноземних монополій сьогодні. Так, за даними відомого бразільського дослідника Жозуе де Кастро, 3/5 населення латиноамериканських країн страждають від хронічного голоду. В цих країнах хатини і будинки, що напіврозвалилися, служать житлом для більш як 100 мли. чоловік. Але і в нанбагатших капіталістичних країнах є великі райони, де розміщені галузі індустрії, що занепадають, а кількість безробітних досягає часом 15—20% працездатного населення.
У стані фізичної злиденності перебуває значна частина трудового населення, що включає різні категорії робітників, які зазнають дискримінації в оплаті праці за расовою, національною ознакою, за статтю і віком, зайнятих у важких, шкідливих для здоров'я умовах виробництва.
Капіталістичному суспільству властива також зростаюча невідповідність між рівнем споживання, що підвищується, і рівнем реального споживання життєвих благ робітничим класом, тобто зростання злиденності в соціальному розумінні. Збільшення цієї невідповідності означає, що становище робітників погіршується абсолютно.
У ряді капіталістичних країн після другої світової війни під натиском робітничого класу, якого надихало неухильне зростання життєвого рівня трудящих у соціалістичних країнах, підприємці змушені були піти на деяке підвищення заробітної плати. Проте рівень споживання робітників підвищився аж ніяк не відповідно до рівня їхніх потреб. Капіталізм за своєю природою найменше зважає на розміри і зростання потреб робітничого класу. Вій визнає за робітником право лише на ті мінімальні потреби, задоволення якиї безумовно необхідне для відтворення робочої сили.
Як було вже сказано в розділі IV, до вартості робочої сили входять історичний і моральний елементи. Це означає, що обсяг предметів споживання, необхідних для нормального відтворення робочої сили, не є незмінною величиною. За останні десятиліття він значно розширився. Потреби суспільства, а отже й робітничого класу, визначаються розвитком продуктивних сил. Сучасний науково-технічний прогрес покликав до життя нові потреби і галузі виробництва, що задовольняють їх. З'явилися нові види товарів, розширився асортимент предметів споживання, виникла, зокрема, потреба користуватися такими життєвими благами, як радіоприймачі, телевізори, мотоцикли, побутові електроприлади тощо. Заробітна плата робітників якщо й підвищується, то вона в цілому не відповідає величині вартості робочої сили. Часто споживання нових товарів збільшується через зменшення споживання інших необхідних предметів.
Надзвичайна напруженість праці вимотує сили робітника, і, щоб відновити їх, йому потрібно значно більше предметів споживання. Зокрема, він потребує поліпшення житлових умов і медичного обслуговування, яке в капіталістичних країнах дуже дороге. З технічним прогресом зростають вимоги і до загальноосвітнього рівня робітника, для досягнення і підтримання якого робітник повинен нести певні витрати. Підвищується рівень суспільної активності пролетаріату, внаслідок чого робітникові необхідні певні кошти, наприклад для підтримання профспілки, членом якої він є.
Великий вплив на абсолютне погіршення становища трудящих мають економічні кризи, коли величезні маси робітників позбавляються роботи, лишаються без засобів для існування, стають безробітними. Капіталісти використовують багатомільйонну армію безробітних для того, щоб тримати заробітну плату працюючих на низькому рівні і тим самим ще більше погіршувати становище всього робітничого класу.
Таким чином, розвиток капіталізму, з одного боку, спричинює зростання потреб, без задоволення яких робоча сила може відтворюватися лише занепадаючи, а з другого боку, зумовлює зростаючу незабезпеченість робітничого класу. Тенденція до погіршення становища робітничого класу — соціально-економічний закон капіталізму.
Погіршенню становища пролетаріату протистоїть його класова боротьба проти буржуазії. Якщо опір робітничого класу капіталістам, які прагнуть підвищити прибутки за рахунок його життєвого рівня, послаблюється, то дія факторів, що зумовлюють погіршення становища пролетаріату, посилюється. Тоді різко збільшується відставання споживання робітничого класу від його потреб і відбувається зубожіння пролетаріату навіть у фізичному розумінні. Якщо робітничий клас веде успішну боротьбу проти буржуазії, дія факторів, що зумовлюють погіршення його становища, слабне, може відбутися певне підвищення життєвого рівня робітників, скорочення розриву між потребами робітничого класу і реальним його споживанням.