- •1.Призначення курсу. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.1 Предмет курсу, його роль і місце серед інших дисциплін
- •1.2 Класифікація електричних апаратів
- •1.3 Вимоги до електричних апаратів
- •1.3.1 Загальні поняття про вимоги до електричних апаратів
- •1.3.2. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.4 Основні позначення апаратів та елементів в електричних системах
- •2. Електродинамічні зусилля в електричних апаратах та їх методи розрахунку
- •2.1 Загальні відомості про електродинамічну стійкість
- •2.2 Основні фізичні поняття, формули, закони, необхідні для розрахунку електродинамічних зусиль електричних апаратів
- •2.3 Електродинамічні сили, що діють між провідниками із струмом. Метод розрахунку електродинамічних зусиль на основі законів Ампера і Біо-Савара-Лапласа
- •Метод енергетичного балансу провідників із струмом
- •2.5 Електродинамічні зусилля при різних формах провідників
- •2.6 Зусилля та моменти, що діють на взаємоперпендикулярні провідники
- •3. Електродинамічні сили в різних умовах роботи, характерних для електричних апаратів
- •3.1 Практичне застосування метода енергетичного балансу
- •3.2 Електродинамічні сили в місці контакту двох провідників з різними діаметрами або в місці зміни перерізу провідника
- •3.3 Зусилля при наявності феромагнетика (сили взаємодії між провідником із струмом та феромагнетичною масою)
- •3.4 Електродинамічні сили при змінному струмі
- •3.4.1 Однофазне коло
- •3.4.2Трифазна сітка; сили, що виникають між провідниками різних фаз
- •3.5 Механічний резонанс
- •3.6 Процес вмикання електричного кола змінного струму. Ударний коефіцієнт
- •3.7 Додаток
- •3.7.2 Розрахунок електродинамічної стійкості шин
- •4. Основи теплових розрахунків
- •4.1 Втрати в електричних апаратах
- •4.2 Втрати в феромагнетиках, які не несуть струм
- •4.3 Способи передачі тепла в середині та з поверхні нагрітих тіл. Коефіцієнт тепловіддачі
- •5. Теплопередача і нагрів провідників при різних режимах роботи
- •5.1 Стаціонарний режим нагрівання
- •5.2 Номінальна сила струму для провідника в повітрі
- •5.3. Термічна дія струму короткого замикання. Термічна стійкість провідників
- •5.4 Тривалі і короткочасні допустимі температури
- •5.5 Допустимий періодично повторюваний режим нагрівання-охолодження
- •5.6 Розподіл температури в котушках та приклади допустимих температур провідників із різних матеріалів
- •6. Електричні контакти
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Фізичні явища в контактах
- •6.3 Матеріали контактів. Вимоги до них
- •6.4 Температура площадки контактування. Контакти в режимі проходження тривалого струму
- •6.5 Розбірні контакти в режимі короткого замикання
- •7.1 Контакти в режимі короткого замикання. Розмикання, замикання та зварювання контактів
- •7.1.1 Основні види сил
- •7.2 Зварювання контактів
- •7.3 Зношування контактів при їх розмиканні
- •7.3.1 Електрична ерозія
- •7.3.2 Ерозія контактів при малих струмах
- •7.3.3 Зношування контактів при великих струмах та боротьба із ерозією
- •7.4 Конструктивна форма контактів і контактних з’єднань.
- •7.4.1 Найважливіші параметри контактних конструкцій
- •7.4.2 Конструкції контактних вузлів і їх типи
- •7.5 Способи компенсації електродинамічних сил в контактах
- •7.6 Задача
- •8. Вимикання електричного кола постійного і змінного струму
- •8.1 Загальна характеристика вимикання електричних кіл. Відновлювана напруга та відновлювана міцність. Умова вимикання кола апарату
- •8.2 Стадії в міжконтактному проміжку при вимиканні кола. Дуга і її властивості
- •8.3 Статична і динамічна вольтамперна характеристика (вах) дуги. Умови стабільного горіння та гасіння дуги
- •9. Відновлювана міцність та особливості горіння дуги
- •9.1 Відновлювана міцність та її стадії відновлення.
- •9.2 Загальні характеристики дуги
- •9.2.1 Електрична міцність. Теплова стала дуги. Перенапруга. Швидкість відновлення напруги
- •9.2.2 Опір і потужність дуги. Енергія, що виділяється в дузі
- •9.3. Особливості горіння і гасіння дуги змінного струму при вимиканні активного навантаження
- •9.4 Вимикання індуктивного кола змінного струму
- •9.4 Вимикання змінного струму трьохфазної сітки
- •10. Дугогасіння. Дугогасильні решітки та камери
- •10.1 Загальні принципи гасіння дуги
- •10.2 Гасіння відкритої дуги в магнітному полі. Швидкість руху дуги на різних ділянках
- •10.3 Повздовжня щілина. Щілина з декількома перегородками
- •10.4 Системи магнітного дуття
- •10.5 Дугогасильна решітка
- •10.6 Гасіння дуги в маслі
- •10.7 Розрахункові формули дугогасильної системи
- •11. Електричні апарати низьковольтних схем.
- •11.1 Загальні відомості про апарати автоматичного дистанційного управління
- •11.2 Рубильники і перемикачі. Пакетні вимикачі
- •11.3 Командоапарати
- •12.1. Контактори та їх вибір
- •12.2 Реле. Геркони
- •12.3 Вибір реле
- •13.Запобіжники
- •13.1 Призначення та основні елементи запобіжника
- •13.2 Плавка вставка при тривалому часі навантаження. Часово-струмова характеристика запобіжника
- •13.3 Металургійний ефект
- •13.4. Нагрівання плавкої вставки при короткому замиканні
- •14. Вибір та конструкція запобіжників
- •14.1 Вибір запобіжників
- •14.2 Селективний метод захисту кіл
- •14.3 Конструкція запобіжників (загальні відомості)
- •14.4 Захист напівпровідникових приладів (нп)
- •15. Високовольтні запобіжники (ввз) Швидкодіючі запобіжники
- •15.1 Призначення (ввз), вимоги до ввз
- •15.2 Конструкції запобіжників високої напруги.
- •15.2.1 Запобіжники із дрібнозернистим наповнювачем серії пк і пкт
- •15.2.2 Запобіжники, що стріляють (з автогазовим і рідким гасінням). Патрон типу псн – 35
- •15.2.3 Вибір запобіжників високої напруги
- •15.3 Запобіжники із рідкометалічним контактом
- •15.4 Швидкодіючі запобіжники для захисту напівпровідникових приладів
- •15.5 Вибір швидкодіючих запобіжників для захисту напівпровідникових приладів
- •16. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •16.1 Призначення автоматів. Аварійні режими
- •16.2 Основні види автоматів та їх основні параметри.
- •16.2.1 Різновидності автоматів та їх характеристики
- •16.2.2 Основні вузли і параметри автоматів
- •16.3 Струмоведуча система автоматів
- •16.4 Дугогасильні системи
- •17. Електромеханіка автоматів
- •17.1 Приводи та механізми установочних і універсальних апаратів
- •17.2 Розчеплювачі автоматів
- •17.3 Час вимикання автоматів
- •17.4 Напівпровідникові розчеплювачі
- •17.5 Вимикачі гасіння магнітного поля
- •18. Автоматичні вимикачі загально-промислового застосування
- •18.1 Вибір і характеристики автоматичних вимикачів.
- •18.2 Загальна характеристика серійних автоматів
- •18.3 Принцип роботи автомата а3100 та а3700
- •18.4 Швидкодіючийир автомат . Ваб – 20м
- •19.Роз’єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі
- •19.1 Роз’єднувачі, їх призначення. Схеми вимикання
- •19.2 Вимоги до роз’єднувачів
- •19.3 Вибір роз’єднувачів
- •19.4 Конструкції роз’єднувачів
- •19.5. Відокремлювачі і короткозамикачі.
- •20. Вимикачі змінного струму високої напруги
- •20.1. Параметри високовольтних вимикачів
- •20.2. Номінальний струм вимикання. Номінальна потужність
- •20.3. Автоматичне повторне вмикання вимикача (апв)
- •20.4 Вимоги до вимикачів та їх класифікація
- •21. Особливості високовольтних вимикачів
- •21.1 Масляні вимикачі
- •21.1.1 Принцип роботи масляного вимикача
- •21.1.2Особливості конструкції масляних бакових і маломасляних вимикачів
- •21.2 Повітряні вимикачі
- •21.2.1 Особливості повітряних вимикачів
- •21.2.2 Функціональна схема полюса генераторного вимикача із повітрянаповненим відокремлювачем
- •21.3 Електромагнітні та вакуумні вимикачі.
- •21.3.1 Електромагнітні вимикачі
- •21.3.2 Вакуумні вимикачі
- •22. Реактори, конструкція і основні параметри.
- •22.1 Реактори. Відносний опір генератора та реактора
- •22.2 Номінальні напруга та струм реактора
- •22.3 Конструкція реактора
- •22.4 Розрядники
- •23.Трансформатори струму
- •23.1 Призначення, схема вмикання, основні параметри трансформаторів струму
- •23.2 Похибки трансформаторів в залежності від різних факторів
- •23.3 Особливості роботи трансформаторів струму
- •23.4 Особливості конструкції трансформаторів
- •24. Методика розрахунків та вибору електричних апаратів
- •24.1 Основні принципи проектування електричних апаратів
- •24.2 Струмоведучі системи (свс) електричних апаратів
- •24.3 Граничний струм контактних систем електричних апаратів
- •24.4 Розрахункові формули дугогасильних систем
24.2 Струмоведучі системи (свс) електричних апаратів
Під струмоведучою системою розуміють частину електричного апарату, що являє собою сукупність струмоведучих елементів, контактів, контактних з’єднань і виводів, що утворюють єдине коло, або декілька паралельних кіл.
Система (СВС) включає в себе елементи різні по призначенню, формі і розмірах. Вони виконані із різних елементів. Деякі із них можуть об’єднуватись в конструкційний вузол, що здійснює комутацію кола.
Елементи СВС можуть бути рухомими (контакти) і нерухомими (виводи для з’єднання з елементами силового кола).
Основними задачами проектування СВС апаратів є вибір матеріалів, перерізу і форми елементів в СВС, вибір системи охолодження, вибір контактів СВС.
1. Матеріали вибирають із розрахунку їх функціональної особливості елементів СВС а також ціни та дефіцитності.
Як правило, СВС і оболонки струмовпроводів виконуються із Al. Але контактні з’єднання в основному виконують із міді, а в СВС на великі струми – виключно із Cu.
Для матеріалів контактних поверхонь необхідно обмежувати температуру у зв’язку із утворенням оксидів при підвищеній температурі, а, значить, і збільшення електроопору контакту.
Слід відмітити, що у Ag оксиди при збільшенні температури руйнуються, але збільшується сила тертя. Тому температура контактів із покриттям Ag обмежується 105 – 120
2. Вибір перерізу СВС здійснюється, виходячи із оптимальної густини струму, необхідних технічних характеристик і функціональних особливостей.
3. Вибір форми перерізу і поверхні СВС здійснюється, виходячи із доцільності зменшення додаткових активних втрат, викликаних поверхневим ефектом, забезпеченням необхідного тепловідведення і необхідної механічної міцності.
Якщо по довжині елемента СВС розподіл навантаження рівномірний, то застосовують для розрахунку механічної міцності модель, згідно якої окремі елементи СВС представляють собою балки із розподіленим навантаженням, що лежать на опорі. При цьому згинаючий момент М рівний:
де – рівнодіюча всіх сил, прикладених до даного елемента;
– плече сили.
Найбільший згинаючий момент М при рівномірно розподіленому СВС навантаженні рівний:
де – сила, що діє на одиницю довжини;
– відстань між опорами на яких покоїться даний елемент.
де – момент опору елемента СВС відносно осі перпендикулярно силі, що діє.
Виявилось, що СВС із коробчастою формою перерізу має більшу електродинамічну стійкість при струмі Iкз, чим прямокутної форми або трубчастої із порожнистим перерізом круглої форми при рівних розмірах площі поперечного перерізу.
24.3 Граничний струм контактних систем електричних апаратів
Електричне коло комутується за допомогою розривних контактів.
Надійна робота, конструктивні особливості, розміри і маса комутаційного апарату в значній мірі визначається конструктивними параметрами контактної системи.
Так, в комутаційних апаратах керування (контактори, пускачі) контактний зазор і швидкість розмикання контактів визначають розміри дугогасильної камери і електромагнітної системи, необхідної для гасіння дуги і забезпечення необхідного електромагнітного зусилля.
Навпаки, для апаратів високої і надвисокої напруг міжконтактна відстань регламентується не процесами дугогасіння, а необхідною електричною міцністю міжконтактного проміжку.
Конструктивні параметри контактних систем визначаються струмом, що комутується і напругою сітки.
Крім того, вибір конструктивних параметрів контактних систем обумовлений принципом дугогасіння і процесами, що відбуваються на контактах в різних дугогасящих середовищах (повітря, масло, вакуум, елегаз, суміш елегаз + інші).
Крім сили контактного натискання при тривалому протіканні струму та сили контактного натискання при струмі короткого замикання, що визначається силою електродинамічного та електромеханічного відкидання, важливим є запобігання зварюванню.
Граничний струм зварювання сильнострумових контактів при тривалому проходженні струмів перенавантаження можна знайти по емпіричній формулі:
де – коефіцієнт зварювання, що залежить від властивостей контактного матеріалу.
Для слабострумових контактів граничний струм зварювання знаходиться з такої формули:
де – напруга плавлення;
– сила контактного прижиму;
– типомий опір матеріалу контакту;
– перехідний опір.