2 Електротехнічна частина
2.1 Вибір напруги та джерел живлення
Відповідно до ДБН для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватися напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при заземленій нейтралі й у мережах постійного струму.
Для живлення окремих ламп варто застосовувати напругу не вище 220 В, що допускається для всіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їхньої установки в приміщеннях без підвищеної небезпеки. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних при установці світильників загального освітлення з лампами розжарювання на висоті менш 2,5 м при відсутності спеціальної конструкції світильника, що виключає доступ до лампи без застосування інструмента, використовується напруга не вище 42 В.
Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В допускається встановлювати на висоті менш 2,5 м від підлоги за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин.
Для живлення ксенонових, дугових, металогалогенних і натрієвих ламп, розрахованих на напругу 380 В, і пускорегулюючих апаратів для газорозрядних ламп, що мають спеціальні схеми (наприклад, трифазні, з послідовним з'єднанням ламп), застосовується напруга не вище 380 В, у тому числі фазна напруга системи 660/380 В з заземленою нейтраллю при дотриманні наступних умов:
введення в світильник чи ПРА має виконуватися проводом або кабелем з мідними жилами і з ізоляцією, розрахованою на напругу не менше ніж 660 В;
заборона введення у світильник двох чи трьох проводів різних фаз системи 660/380 В;
нанесення на світильник відмінного знаку з вказівкою застосовуваної напруги "380 В" при установці світильника в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних;
забезпечення одночасного відключення усіх фазних проводів, що вводяться у світильник; це стосується і багатолампових світильників системи 380/220 В, за винятком світильників, які встановлюються у приміщеннях без підвищеної небезпеки.
Для
світильників місцевого стаціонарного
освітлення з лампами розжарювання
застосовується напруга не вище 220 В в
приміщеннях без підвищеної небезпеки
і не вище 42 В для приміщень з підвищеною
небезпекою й особливо небезпечних.
Допускається застосування напруги до
220 В для світильників спеціальної
конструкції: тих, що являються складовою
частиною аварійного освітлення,
під'єднаного до незалежного джерела
живлення; тих, що встановлюються у
приміщеннях з підвищеною небезпекою
(але не особливо небезпечних).
Для місцевого освітлення допускається застосовувати світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 – 220 В за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин. Застосування люмінесцентних ламп місцевого освітлення в сирих, особливо сирих, жарких і приміщеннях з хімічно активним середовищем допускається тільки в арматурі спеціальної конструкції.
Для живлення ручних світильників переносного освітлення в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних має застосовуватися напруга не вище 42 В, при особливо несприятливих умовах – не вище 12 В.
При напрузі світильників 380 В можна використовувати мережі 660/380 В.
Використання самостійних освітлювальних трансформаторів необхідне лише тоді, коли силове навантаження викликає недопустимі коливання напруги або напруга 380/220 В 220/127 В не можна прийняти за умовами безпеки. Сполучення трансформаторів для силового і освітлювального навантаження зменшує їх загальну кількість та сумарно встановлену потужність, скорочує кількість апаратури та об’єм приміщень підстанції, а також дозволяє спростити загальну схему електропостачання.
В якості джерела живлення використовую трансформатор потужністю 400 кВА cos φ = 0,9%, Кз = 0,9%, ∆U=5% (л.с. 344 Таб. 12-6)