Електроніка
.pdfЗавдання №1
Елементи якої групи таб. Менделєєва необхідно добавити до кремнію (4-а група), щоб одержати напівпровідник з дірковою провідністю (р-типу)?
Відповідь: 3-ї групи Розв’язання. Для одержання напівпровідника з дірковою (р) провідністю необхідно до кремнію, який є 4-х валентним, добавити елементи з меншим числом валентних електронів. Це є елементи 3-ї групи таблиці Менделєєва (наприклад, індій). Атоми таких домішок легко забирають на свої локальні енергетичні рівні електрони з валентної зони атомів кремнію. Внаслідок цього виникає від'ємний іон домішки, а на місці обірваного ковалентного зв’язку атома кремнію – додатній заряд, так звана дірка. Трьохвалентна домішка називається акцепторною, а напівпровідники , в яких основними носіями зарядів є дірки –
напівпровідниками р-типу.
ЗАВДАННЯ № 2
Елементи якої групи таб. Менделєєва необхідно добавити до кремнію (4-а група), щоб одержати напівпровідник з електронною провідністю (n-типу)?
Відповідь: 5-ї групи Розв’язання. Для одержання напівпровідника з електронною (n) провідністю до 4-х валентного кремнію вводять домішки 5-ї групи таблиці Менделєєва
(наприклад, миш'як). При невеликих додатних температурах атоми домішки легко іонізуються, віддаючи п’ятий електрон (який не задіяний у ковалентному зв’язку). В напівпровіднику виникають вільні електрони. П’ятивалентна домішка називається донорною, а напівпровідники, в яких основними носіями зарядів є електрони, називають напівпровідниками n-типу.
ЗАВДАННЯ № 3
Яка буде напруга на виході параметричного стабілізатора, якщо послідовно вмикнути два стабілітрони з напругами Uст1=9 В і Uст2=15 В?
Відповідь: 24 В
Розв’язання. При послідовному з'єднанні стабілітронів загальна напруга буде дорівнювати сумі напруг на окремих стабілітронах. Таким чином, Uст
=Uст1+Uст2=9+15=24В.
ЗАВДАННЯ № 4
IE |
VT |
IK |
IБ |
VT |
IБ |
VT |
|
IK |
IE |
||||||
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
RH |
|
RH |
|
RH |
|
UÂÕ |
|
|
UÂÕ |
|
UÂÕ |
|
|
|
СБ |
|
|
СЕ |
|
СК |
Яка з приведених схем вмикання транзисторів з СБ , з СЕ, з СК має найбільший коефіцієнт підсилення за напругою? (Кu=Uвих/Uвх; Uкб>Uке>Uбе)
Відповідь: Схема з СБ Розв’язання. Коефіцієнт підсилення за напругою є відношення вихідної напруги до вхідної Кu=Uвих/Uвх.Для приведених схем можна записати:
КuСБ=UКБ/UЕБ; КuСЕ=UКЕ/UБЕ; КuСК=UЕК/UБК. Враховуючи, що напруги між електродами транзистора, що працює в активному режимі, мають такі
співвідношення: UКБ>UКЕ>UБЕ, то КuСБ=UКБ/UЕБ має найбільше значення. Таким чином, найбільшим коефіцієнтом підсилення за напругою має схема ввімкнення з СБ.
|
|
|
ЗАВДАННЯ № 5 |
|
|
||
IE |
VT |
IK |
IБ |
VT |
IБ |
VT |
|
IK |
IE |
||||||
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
RH |
|
RH |
|
RH |
|
UÂÕ |
|
|
UÂÕ |
|
UÂÕ |
|
|
|
СБ |
|
|
СЕ |
|
СК |
Яка з приведених схем вмикання транзисторів з СБ , з СЕ, з СК має найбільший коефіцієнт підсилення за струмом? (Кі=Івих/Івх; Іе>Ік>Іб)
Відповідь: Схема СК Розв’язання. Коефіцієнт підсилення за струмом визначається відношенням вихідного струму до вхідного Кі=Івих/Івх. Для зображених схем можна записати:
КіСБ=ІК/ІБ; КіСЕ=ІК/ІБ; КіСК=ІЕ/ІБ. Враховуючи, що найбільшим струмом у транзистора є струм емітера ІЕ, а найменшим – струм бази ІБ (ІЕ>ІК>ІБ), то
найбільший коефіцієнт підсилення за струмом має схема з СК.
IE VT IK
RH
UÂÕ
СБ
ЗАВДАННЯ № 6
IБ |
VT |
IБ |
VT |
|
IK |
IE |
|||
|
|
|||
|
RH |
|
RH |
|
UÂÕ |
|
UÂÕ |
|
|
|
СЕ |
|
СК |
Яка з приведених схем вмикання транзисторів з СБ , з СЕ, з СК має найбільший коефіцієнт підсилення за потужністю?
[ Кр=Кu х Кi=
(Uвих/Uвх)х(Івих/Івх));
2
Ср1 |
|
|
r |
Б |
|
|
² Á |
К |
Ср2 |
|
(Uкб>Uке>Uбе; Іе>Ік>Іб) ] |
|
|
|
|
|
|
||
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Rі |
|
|
|
|
rЕ |
rК |
|
|
U ÂÈ Õ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
RД |
|
Е |
|
|
|
RК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
U ÂÕ |
|
|
|
|
|
СЕ |
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: |
Схема СЕ |
||||
|
|
|
RЕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1) |
|
|
|
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення за потужністю є |
||||||||
Б |
|
|
rБ |
|
|
² Á |
К |
|
|
відношення |
потужності |
на |
навантаженні |
Рвих |
до |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Rі |
|
|
|
|
|
|
rК |
|
|
U ÂÈ Õ |
потужності |
на |
вході пристрою Рвх |
Кр= |
Рвих/ Рвх. |
||||
R |
|
|
|
r |
|
|
R |
|
|
||||||||||
|
Д |
|
|
Е |
|
К |
|
||||||||||||
U ÂÕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, |
що потужність |
визначається |
як |
добуток |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
|
діючих значень |
напруги |
і струму можемо |
визначити |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2) |
|
|
|
коефіцієнт підсилення КР= Рвих/ Рвх= Uвих Івих/ Uвх Івх. Для |
||||||||
Б |
|
|
rБ |
|
|
² Á |
К |
|
|
||||||||||
Rі |
|
|
|
|
rЕ |
rК |
|
|
U ÂÈ Õ |
схеми з СБ КРСБ= UКБ ІК/ UЕБ ІБ, для схеми з СЕ КРСЕ= UКЕ |
|||||||||
|
RД |
|
|
СК |
RК |
С0 |
ІК/ UБЕ ІБ, для |
схеми з СК КРСК= UЕК |
ІЕ/ UБК |
ІБ. |
|||||||||
U ÂÕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Е |
|
|
3) |
|
|
|
Приймаючи |
до |
уваги, що UКБ>UКЕ>UБЕ; |
ІЕ>ІК>ІБ, |
а |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
також, що UКБ ≈UКЕ, ІК≈ІЕ, запишемо, що КРСЕ≈UКБ ІЕ/UБЕ |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
ІБ; тобто найбільший коефіцієнтом підсилення за потужністю є у схеми зі СЕ. |
|
Ср1 |
|
r |
|
² Á |
Ср2 |
Б |
|
|
Б |
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
rК |
Rі |
|
|
|
rЕ |
U ÂÈ Õ |
RД |
|
|
RК |
||
|
|
Е |
|
||
U ÂÕ |
|
|
СЕ |
|
|
|
|
RЕ |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) |
|
Б |
|
rБ |
² Á |
К |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
rК |
Rі |
|
|
|
|
U ÂÈ Õ |
RД |
|
|
rЕ |
RК |
|
|
|
|
|||
UÂÕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
2) |
|
Б |
|
rБ |
² Á |
К |
|
|
|
||||
|
|
|
|
Rі |
|
|
|
rК |
|
|
U ÂÈ Õ |
|
|
|
|
|
|
||
R |
|
rЕ |
R |
|
С |
|
|
|
Д |
К |
0 |
||||
|
|
|
СК |
|
|||
|
UÂÕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е
3)
ЗАВДАННЯ №7
Котра із еквівалентних схем є схема заміщення підсилювача для низьких частот?
Відповідь: 1
Розв’язання. На низьких частотах зменшення коефіцієнта підсилення пов’язана з наявністю у схемі підсилювачів роздільних конденсаторів Ср1, Ср2 і блокуючого конденсатора СЕ. Схема 1) пояснює процеси, які характеризують роботу підсилювача на низьких частотах
Ср1 |
|
r |
|
² Á |
Ср2 |
Б |
|
|
Б |
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
rК |
Rі |
|
|
|
rЕ |
U ÂÈ Õ |
RД |
|
|
RК |
||
|
|
Е |
|
||
U ÂÕ |
|
|
СЕ |
|
|
|
|
RЕ |
|
||
|
|
|
|
1) |
|
Б |
|
rБ |
² Á |
К |
|
|
|
|
|
|
rК |
Rі |
|
|
|
|
U ÂÈ Õ |
RД |
|
|
rЕ |
RК |
|
|
|
|
|||
U ÂÕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
2) |
|
Б |
|
rБ |
² Á |
К |
|
|
|
|
|
Rі |
|
|
rК |
U ÂÈ Õ |
|
|
|
|
|||
RД |
rЕ |
RК |
С0 |
||
|
|||||
|
U ÂÕ |
|
СК |
|
|
|
|
|
|
Е
3)
ЗАВДАННЯ №8
Котра із еквівалентних схем є схема заміщення підсилювача для середніх частот?
Відповідь: 2 Розв’язання. Присутність в еквівалентній схемі підсилювача ємностей приводить до зменшення коефіцієнта підсилення на низьких частотах (Ср1, Ср2, СЕ) і на високих частотах (СК і С0). На середніх частотах коефіцієнт підсилення підсилювача практично залишається незмінним, тобто схема веде себе так ніби в ній відсутні реактивні елементи (ємності). Таким чином схема 2) відображає процеси в схемі підсилювача на
3
середніх частотах ,тобто, є її еквівалентною схемою заміщення.
ЗАВДАННЯ №9
Котра із еквівалентних схем є схема заміщення для високих частот?
Відповідь: 3 Розв’язання. На високих частотах на коефіцієнт підсилення підсилювача оказують вплив ємність колекторного переходу (СК) і ємність (С0), яка є сумою ємності монтажу і ємності навантаження. На еквівалентній схемі 3) показані тільки ємності СК і С0 і тому вона є еквівалентною схемою на середніх частотах.
|
|
|
|
|
ЗАВДАННЯ № 10 |
|
|
|
|
|
Як зміниться коефіцієнт підсилення підсилювача, якщо опір |
R1 |
Rk |
|
|
RК збільшити у два рази (Кu=Kі*Rн/Rвх) ? |
|
|
|
Ср2 |
|
|
|
Ср1 |
|
Uвих |
|
|
|
Uвх |
|
Ek |
Відповідь: Збільшиться у 2 рази |
||
|
|
|
|||
|
VT |
|
|||
|
|
|
|||
R2 |
R |
С |
е |
|
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення підсилювача за напругою |
|
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
прямо пропорційно залежить від коефіцієнта підсилення за |
|
|
|
|
|
струмом, еквівалентного опору навантаження і обернено |
пропорційно його вхідного опору. В разі збільшення у зображеній схемі вдвічі опору RК, який є опором навантаження підсилювача в режимі холостого ходу, коефіцієнт підсилення підсилювача за напругою збільшиться також у два рази.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗАВДАННЯ № 11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як зміниться коефіцієнт підсилення підсилювача, якщо опір |
|
|
|
|
|
|
|
R |
1 |
|
|
|
|
Rk |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ср2 |
|
|
|
|
Rвх збільшити у два рази (Кu=Kі*Rн/Rвх) ? |
|||
|
Ср1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uвих |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Uвх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ek |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VT |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
R2 |
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
Відповідь: |
Зменшиться у 2 рази |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
е |
е |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення підсилювача за |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
напругою прямо пропорційно залежить від коефіцієнта |
підсилення за струмом, еквівалентного опору навантаження і обернено пропорційно його вхідного опору. В разі збільшення у зображеній схемі вдвічі опору RВХ, коефіцієнт підсилення підсилювача за напругою зменшиться у два рази.
ЗАВДАННЯ №12
Який негативний зворотний зв’язок має місце в схемі емітерного повторювача:
1.Послідовний за струмом;
2.Послідовний за напругою;
3.Паралельний за струмом;
4.Паралельний за напругою. Вказати номер
пункту.
Відповідь: 2
4
Розв’язання. В зображеній схемі напруга між базою і емітером UБЕ=UR2-URe, де UR2 є вхідною, а URe є вихідною напругою. Таким чином, напруга між базою і емітером транзистора є різницею між вхідною і вихідною напругами, тобто в схемі має місце від'ємний послідовний зворотний зв'язок за напругою.
|
|
|
RВЗЗ |
ЗАВДАННЯ №13 |
|
|
|
|
Як зміниться коефіцієнт підсилення |
інвертуючого |
|
|
|
|
ДА |
||
|
R1 |
|
підсилювача, якщо збільшити RВЗЗ вдвічі? |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Вх |
|
|
|
Вих |
|
|
|
R2 |
|
Відповідь: Збільшиться у 2 рази. |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення інвертуючого підсилення |
на операційному підсилювачі визначається відношенням KUi=-RВЗЗ /R1, а тому в
разі збільшення у два рази RВЗЗ |
коефіцієнт |
підсилення |
підсилювача також |
|||
збільшиться у 2 рази. |
|
|
|
|
||
|
|
ЗАВДАННЯ №14 |
|
|
||
|
RВЗЗ |
Як зміниться |
коефіцієнт |
підсилення |
інвертуючого |
|
|
підсилювача, якщо збільшити R1 вдвічі? |
|
|
|||
R1 |
ДА |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Вх |
|
Вих |
Відповідь: |
Зменшиться у 2 рази |
||
|
|
|
|
|
R2
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення інвертуючого підсилення на операційному підсилювачі визначається відношенням KUi=-RВЗЗ /R1, а тому в разі збільшення у два рази R1 коефіцієнт підсилення підсилювача зменшиться у 2 рази.
|
|
|
ЗАВДАННЯ №15 |
|
RВЗЗ |
|
Як одержати неінвертуючим підсилювачем коефіцієнт |
R2 |
ДА |
|
|
|
|
|
|
Вх |
|
Вих |
підсилення КU=1? (КU=1+RВЗЗ/R1) |
|
|
R1
Відповідь: RВЗЗ=0 Розв’язання. Коефіцієнт підсилення неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі визначається виразом КUн=1+RВЗЗ/R1. Для одержання коефіцієнта підсилення рівного одиниці необхідно, щоб RВЗЗ/R1=0. Це буде у тому разі, якщо RВЗЗ=0.
ЗАВДАННЯ №16
RВЗЗ
R2 |
ДА |
|
Чому |
буде |
дорівнювати |
коефіцієнт |
підсилення |
||
Вх |
|
Вих |
неінвертуючого підсилювача, якщо RВЗЗ=2R1? (КU=1+RВЗЗ/R1) |
||||||
|
R1 |
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: 3 |
|
|
|
Розв’язання. |
Коефіцієнт |
підсилення |
неінвертуючого |
підсилювача на операційному підсилювачі визначається виразом КUн=1+RВЗЗ/R1. Вразі, якщо RВЗЗ=2R1, коефіцієнт підсилення буде дорівнювати 3.
5
ЗАВДАННЯ №17
RВЗЗ
R1 |
ДА |
|
При яких умовах |
коефіцієнт підсилення |
інвертуючого |
|
|
||||
Вх |
|
Вих |
підсилювача буде дорівнювати –1? |
|
|
|
|
|
|
||
|
R2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: |
Коли RВЗЗ=R1 |
Розв’язання. Коефіцієнт підсилення інвертуючого підсилення на операційному підсилювачі визначається відношенням KUi=-RВЗЗ /R1. а тому при RВЗЗ=R1 коефіцієнт підсилення інвертуючого підсилювача буде дорівнювати -1.
ЗАВДАННЯ №18
Умови самозбудження автогенератора гармонійних коливань: 1) Баланс амплітуд KU*β=1; 2) Баланс фаз φK+φβ=2πn, де n=0,1,2,... .
Який підсилювач (інвертуючий чи неінвертуючий) необхідно використати в схемі автогенератора, якщо φβ=0?
Відповідь: Неінвертуючий Розв’язання. Для виконання умови балансу фаз необхідно, щоб сума фазових зсувів підсилююча φK і кола зворотного зв’язку φβ дорівнювала нулю або кратному 2π. В разі, коли φβ=0, фазовий зсув підсилювача повинен дорівнювати 0 чи кратному величині 2π. Таку умову задовольняє неінвертуючий підсилювач на операційному підсилювачі, або парне число каскадів підсилювачів на транзисторах за схемою з спільним емітером (найменше число каскадів 2).
ЗАВДАННЯ №19
В транзисторному ключі в режимі насичення Ікнас=Ек/Rк. Який мінімальний струм необхідно подати в базу транзистора, щоб він перебував у режимі насичення, якщо Ек=15 В, Rк=1кОм, β=50? (β – коефіцієнт підсилення транзистора за струмом)
Відповідь: 0,3 мА Розв’язання. Мінімальний струм бази, що забезпечує насичений стан транзистора, визначається з виразу ІБнас= Ікнас/ β= Ек/β Rк.=15/50∙1=0,3 мА.
ЗАВДАННЯ №20
В режимі насичення транзистора колекторний струм на границі насичення Ікнас=10мА, а базовий Ібнас=0,01мА. В скільки разів зменшиться колекторний струм, якщо базовий струм зменшиться у 2 рази?
6
Відповідь: У 2 рази Розв’язання. Колекторний струм на границі насичення зв’язаний з базовим струмом таким відношенням Ікнас=β Ібнас, де β – коефіцієнт підсилення транзистора за струмом є сталою величиною. Очевидно, що в разі зменшення базового струму у два рази , у стільки ж разів зменшиться колекторний струм.
ЗАВДАННЯ №21
Яку логічну функцію реалізує схема, якщо логічному нулю (ХО) відповідає низький потенціал, а логічній одиниці (Х1) – високий потенціал?
Відповідь: 2І-НІ Розв’язання. Якщо на обидва входи зображеної схеми подати логічні одиниці (Х1=Х2=Х1), то емітерні p-n-
переходи транзисторів VT1 I VT2 будуть закриті і базові струми цих транзисторів через колекторні p-n- переходи будуть поступати в базу транзистора VT3, забезпечуючи його насичений стан і відповідно нульовий рівень напруги на виході Y. Якщо, хоч би на одному вході Х1чи Х2 буде присутній логічний нуль, то струм резистора R1 потече через емітерний перехід відповідного транзистора і базовий струм транзистора VT3 буде відсутній і транзистор перейде у режим відтинання (закриється). Напруга на виході Y підвищиться приблизно до рівня ЕК, тобто, буде дорівнювати логічній одиниці. Залежність Yвід Х1 іХ2 можна записати як Y=X1×X2 , тобто, схема реалізує логічну функцію 2І-НЕ.
ЗАВДАННЯ №22
В якому режимі перебуває транзистор VT3, якщо Х1=Х2=”1”?
Відповідь: В реж. насичення Розв’язання. Якщо на обидва входи зображеної схеми подати логічні одиниці (Х1=Х2="1"), то емітерні p-n- переходи транзисторів VT1 і VT2 будуть закриті і базові
струми цих транзисторів через колекторні p-n- переходи будуть поступати в базу транзистора VT3, забезпечуючи його насичений стан і відповідно нульовий рівень напруги на виході Y.
ЗАВДАННЯ №23
В якому режимі перебуває транзистор VT3, якщо Х1=”0”,
Х2=”1”?
Відповідь: В режимі відтинання Розв’язання. Якщо, хоч би на одному вході Х1 буде присутній логічний нуль, а на вході Х2 – логічна одиниця,
то струм резистора R1 потече через емітерний перехід транзистора VT1. Потенціал колекторів транзисторів VT1 і VT2 (і бази транзистора VT3) практично
7
зменшиться до нуля і транзистор VT3 закриється, тобто, транзистор VT3 буде знаходитись в режимі відтинання.
ЗАВДАННЯ №24
Перевести двійкове число 111012 в десяткове
(N10=Qn*2n-1+Qn-1*2n-2+....+Q2*21+Q1*20),
де Q ="0” або “1”).
Відповідь: 29 Розв’язання. Двійкова система числення належить до позиційних систем, у яких одна і та сама цифра має різні значення (різну вагу 2n) залежно від її позиції в числі. Основою числення у двійковій системі є цифра 2. У даному випадку для запису чисел використовуються дві цифри (0 і 1). Перетворення числа представленого в двійковому коді здійснюється підсумовуванням значень степені числа 2, відповідних тим розрядам переводи мого двійкового числа, в яких є одиниці. Таким чином, задане пятирозрядне двійкове число буде відповідати десятковому 111012=1∙24+1∙23+1∙22+0∙21+1∙20=16+8+4+0+1=2910.
ЗАВДАННЯ №25
Скласти два двійкових числа:
А = 10011
+
В = 01011
С =
Відповідь: 11110
Розв’язання. |
|
0 |
1 1 - перенесення |
||
А = 1 0 0 1 1 |
|||||
+ |
|
|
|
|
|
|
В = 0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
С = 1 |
1 |
1 |
1 |
0 - сума |
ЗАВДАННЯ №26
Який з приведених логічних елементів є схемою логічного множення?
Відповідь: DD1 Розв’язання. Схемою логічного множення є схема DD1.
8
|
|
ЗАВДАННЯ №27 |
|
Чому логічний елемент І-НЕ |
є універсальним? |
|
|
1.Тому, що він може додатково виконувати логічну операцію І? |
|
||
2. |
Тому, що він може додатково виконувати логічну операцію АБО? |
|
|
3. |
Тому, що він може |
додатково виконувати логічну операцію |
НЕ? |
4. |
Тому, що він може виконувати всі три операції І, АБО, НЕ ? |
|
|
(Вказати номер пункту вірної відповіді та обгрунтувати відповідь) |
|
||
|
|
Відповідь: |
4 |
Розв’язання. Логічний елемент І-НЕ є універсальним тому, що він може реалізувати три логічних операцій І, АБО, НЕ.
1) Операція НЕ |
2) |
|
Операція |
|
І. |
3) |
Операція АБО. Запишемо, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
реалізується |
|
|
Спочатку, |
|
|
|
|
|
використавши |
|
|
аксіому |
|||||||||||||||||||||||||||||||
об'єднанням |
|
|
використавши |
|
|
|
|
|
подвійного заперечення та |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
входів |
|
|
аксіому подвійного |
|
|
теорему |
|
|
|
|
|
|
де |
||||||||||||||||||||||||||||||
логічного |
|
|
заперечення, |
|
|
|
|
|
Моргана |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
елементу |
|
|
запишемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Y X1 X 2 X1 X 2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тотожність |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Х |
Х |
& |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X1 X 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y X1 X 2 X1 X 2 |
(На |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
Х1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Y X X X |
онові аксіоми, |
що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
подвійне заперечення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y X1 X 2 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
не є заперечення) |
|
|
|
Х2 |
|
& |
|
|
|
X 2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х1 |
|
& |
X1 X 2 |
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y X1 X1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X1X 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗАВДАННЯ №28
Яке логічне рівняння описує логічну функцію І-НЕ
1.Y = X1+X2
2.Y = X1*X2
3.Y X1* X 2
(Вказати номер пункту вірної відповіді)
Відповідь: 3
Розв’язання. Логічна функція І-НЕ описується рівнянням 3) Y X1* X 2
ЗАВДАННЯ №29
Яке логічне рівняння описує логічну функцію АБО-НЕ
1.Y X1 X 2
2.Y = X1+X2
3.Y X1* X 2 (Вказати номер пункту вірної відповіді)
Відповідь: 1
9
Розв’язання. Функція АБО-НЕ описується рівнянням 1) Y X1 X 2
ЗАВДАННЯ №30
Довжина вихідних імпульсів одновібратора залежить від параметрів елементів схеми:
ti=RCln(1/(1-σ)), де σ=R1/(R1+R2).
Як зміниться довжина імпульсів, якщо збільшити опір резистора R2?
1.Збільшиться;
2.Зменшиться;
3.Залишиться без змін.
(Вказати номер пункту вірної відповіді та її обгрунтування)
Відповідь: 2
Розв’язання. В разі збільшення опору R2 вихідного дільника, зменшиться напруга на прямому вході операційного підсилювача Uп= UR1=UВИХ∙R1/(R1+R2)= σUВИХ. Довжина вихідних імпульсів визначається часом перезаряду конденсатора С до величини σUВИХ. Через те, що при збільшенні опору R2 σ зменшиться, довжина вихідних імпульсів також зменшиться.
ЗАВДАННЯ №31
Чому буде дорівнювати коефіцієнт підсилення двокаскадного підсилювача, якщо
К1 каск.=10, К2 каск.=50?
Відповідь: 500
Розв’язання. В багатокаскадних підсилювачах загальний коефіцієнт підсилення дорівнює добутку коефіцієнтів підсилення кожного із каскадів. В двокаскадному підсилювачі коефіцієнт підсилення Кпідс.=К1каск.∙К2 каск= 10∙50=500.
ЗАВДАННЯ №32
У симетричного мультивібратора довжина вихідних імпульсів ti=RC·ln(1+R2/R1)=50·10-6 сек. Чому буде дорівнювати частота (в герцах) вихідних імпульсів мультивібратора в разі збільшення добутку RC в двічі?
Відповідь: 5000 Гц.
Розв’язання. Симетричний мультивібратор – мультивібратор, в якого довжина імпульсів дорівнює довжині паузи. Період повторення вихідних імпульсів T=ti=tп=2ti. Частота імпульсів визначається як f=1/T=1/2ti. Через те, що довжина імпульсів прямо пропорціональна добутку RC, то збільшення його у два рази приведе до збільшення у два рази довжини імпульсів. В даній задачі в разі
10