- •1 Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Розрахунок 1-го варіанту
- •1.1.3 Розрахунок 2-го варіанту
- •1.1.4 Розрахунок 3-го варіанту
- •1.2 Порівняння варіантів теплопостачання
- •1.2.1 Визначення капіталовкладень
- •1.2.3 Кількість експлуатаційного персоналу
- •1.2.4 Визначення річних експлуатаційних витрат тец
- •1.3 Калькуляція собівартості електроенергії та тепла на тец
- •1.3.1. Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2. Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.2.2. Економія палива за рахунок комбінованого виробітку електроенергії та тепла
- •1.3.3. Розподіл річних витрат між електроенергією і теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розрахунок капіталовкладень у будівництво тец
- •1.4.2 Розрахунок доходів
- •1.4.2.1. Розрахунок доходів від відпуску електроенергії
- •1.4.2.2 Розрахунок доходів від відпуску тепла
- •1.4.3 Амортизаційні витрати
- •1.4.4 Розрахунок річних витрат
Завдання:
Студент Бевзицький А.О.
Групи ТС-82 курсу 4
Потреба у теплі 1. У парі 1,3…1,5 МПа , 800 т.
2. У горячій воді 150/70 ˚ С , 750 МВт, Річне споживання пари 4400 тис. т.
Частка гарячого водопостачання 21 %, вентиляції 10 %
Район будівництва ТЕЦ Луцьк
Кількість годин використання електричної потужності ТЕЦ 6100 год/рік
1 Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
У зв'язку з величезною роллю енергетики в народному господарстві вибір оптимального варіанту проекту електростанції має велике значення для економіки країни.
Електростанції характеризуються дуже великими капіталовкладеннями, терміном будівництва і тривалим періодом експлуатації. До них висувають високі вимоги з забезпечення надійності й економічності роботи, високого рівня продуктивності і безпеки праці.
Далі проводяться розрахунки двох варіантів ТЕЦ і котельні та вибір найбільш оптимального з них.
1.1 Варіанти систем енергопостачання
1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
При виборі варіантів енергопостачання необхідно керуватися тим, що електростанція повинна покривати всі потреби як у виробничій парі, так і по навантаженню в гарячій воді.
Розрахуємо теплові навантаження на вентиляцію, гаряче водопостачання й опалення:
Qрв=у Qmax , (1.1)
де: Qрв - розрахункове теплове навантаження на вентиляцію, МВт,
Qmax - максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
у - частка вентиляції.
Qрв=0,10*750=75 МВт,
Qгвп=гвп Qmax , (1.2)
де: Qгвп - розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання, МВт,
Qmax - максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
гвп - частка гарячого водопостачання.
Qгвп=0,21*750=157,5 МВт,
Qгвпліт=0,7*157,5 =110,25 МВт,
Qро= Qmax - Qрв - Qгвп, (1.3)
де: Qро - розрахункове теплове навантаження на опалення, МВт,
Qmax - максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
Qрв - розрахункове теплове навантаження на вентиляцію, МВт,
Qгвп - розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання, МВт.
Qро=750 – 75 – 157.5=517.5 МВт,
Qот= Qгвп + 0,5*(Qро + Qрв), (1.4)
де: Qвідб - теплове навантаження відборів турбін, МВт,
Qгвп - розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання, МВт,
Qро - розрахункове теплове навантаження на опалення, МВт,
Qрв - розрахункове теплове навантаження на вентиляцію, МВт.
Qвідб=157.5+0,5*(517.5+75)=453.75 МВт.
1.1.2 Розрахунок 1-го варіанту
Оберемо такий варіант комбінованого виробітку енергії: ТЕЦ з турбінами ПТ-135/165-130/15.
З додатка 1 [8] знаходимо, що для турбіни ПТ-135/165-130/15 номінальні виробничий і теплофікаційний відбори пари дорівнюють:
(Dвир)ном=320 т/ч, (Dоп)ном=210 т/год,
Одержимо необхідне значення виробничого відбору (виберемо 3 турбіни):
(Dвир)ПТ= Dвир/3, (1.5)
де: (Dвир)ПТ - необхідне значення виробничого відбору, т/год,
Dвир – витрата пари на виробництво (за завданням Dвир=800 т/год), т/год,
3 – кількість турбін.
(Dвир)ПТ=800/3= 267 т/год.
Дійсний теплофікаційний відбір для турбіни ПТ-135/165-130/15 у цьому випадку збільшиться на 53 т/год тому:
(Dоп)ПТ=210+53=263 т/год
Зробимо перерахунок із т/год у МВт (коефіцієнт перерахунку дорівнює 0,617):
(Qоп)ПТ=(Dоп)ПТ *0,617, (1.6)
де: (Qоп)ПТ – теплове навантаження відборів турбіни ПТ-135/165-130/15, МВт,
(Dоп)ПТ - дійсні витрати пари через виробничий відбір турбіни ПТ-135/165-
130/15, т/год.
(Qоп)ПТ=263*0,617=162,27 МВт.
Знайдемо коефіцієнт теплофікації:
=3*(Qоп)ПТ /Qmax , (1.7)
де: - коефіцієнт теплофікації,
(Qоп)ПТ – теплове навантаження відборів турбіни ПТ-135/165-130/15, МВт,
Qmax - максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт.
=3*162,27/750=0,6491
що задовольняє граничним межам (0,5..0,65).
Робимо вибір енергетичних та водонагрівальних котлів.
Максимальні витрати пари на турбіну з додатка 1 [8] ПT-135/165-130/15:
(D0)ПТ=760 т/год
Обираємо 6 котлів паропродуктивністю по 420 т/год. Резерв по паропродуктивності:
420 · 6 – 760*3 = 240 т/год.
Для покриття пікового навантаження у гарячій воді:
Qпвк= Qmax -3·(Qоп)ПТ, (1.8)
де: Qпвк - теплове навантаження в гарячій воді, що покривається ПВК, МВт,
Qmax - максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
(Qоп)ПТ - теплове навантаження теплофікаційних відборів турбіни
ПТ-135/165-130/15, МВт
Qпік =750-3*162,27 =263,19 МВт.
Обираємо 3 водонагрівальні котлів потужністю 100 Гкал/год або теплове навантаження в гарячій воді, що покривається піковими водонагрівальними котлами:
3·100 · 1.163 = 348,9 МВт (КВГМ-100).