- •Намалювати функціональну схему автоматизованого електропривода и пояснити призначення основних вузлів.
- •Пояснити дві основні функції електропривода.
- •Чому потрібен перехід від кінематичної схеми до розрахункової, і як він виконується?
- •Рівняння руху та структурна схема одномасової розрахункової схеми механічної частини електропривода
- •Ліфт рухається уверх с сталою швидкістю, потім двигун вимикається. Показати та пояснити механічний перехідний процес, що виникне.
- •Пояснити різницю між активним та реактивним статичними моментами.
- •Які умови наявності статичного режиму електропривода? Чи може сталий режим бути динамічним? Від чого це залежить?
- •Пояснити принцип дії дпс з нз.
- •Вивести вираз для статичної механічної характеристики дпс з нз.
- •Пояснити, чому дпс з нз неможна підключати до мережі без додаткових опорів.
- •Чому неможна зменшувати потік збудження дпс з нз при постійному статичному моменті, близькому до номінального?
- •Пояснити суть режиму рекуперативного гальмування дпс з нз и проілюструвати статичними механічними характеристиками.
- •Режим гальмування противмиканням дпс з нз при активному Мс.
- •Режим гальмування противмиканням дпс з нз при реактивному Мс.
- •Режим динамічного гальмування дпс з нз.
- •Пояснити форму статичної електромеханічної та механічної характеристик дпс з пз.
- •Як побудувати природну електромеханічну характеристику дпс з пз?
- •Режим гальмування противмиканням дпс з пз при активному Мс.
- •Режим гальмування противмиканням дпс з пз при реактивному Мс.
- •28. Пояснити принцип роботи ад
- •29. Показати характерні точки на статичній механічній характеристиці ад.
- •Як побудувати природну механічну характеристику ад?
Намалювати функціональну схему автоматизованого електропривода и пояснити призначення основних вузлів.
функціональну схему електропривода представлено на рис.В4.
Рис.В.4.
Для виконання своїх функцій електропривод підключено до електричної мережі, із якої він споживає електроенергію. Якщо електропривод живиться не від мережі, а від окремого джерела електроенергії (акумуляторна чи сонячна батарея, дизель-генератор тощо), то він називається автономним.
Електродвигунний пристрій (ЕДП) – це основний елемент електропривода. В якості ЕДП виступають рушії різних типів (двигуни постійного струму, асинхронні та синхронні двигуни змінного струму, лінійні та дугостаторні двигуни, вентильні та крокові двигуни тощо), які перетворюють електричну енергію в механічну. (В окремих режимах роботи згідно зворотності електричних машин ЕП може здійснювати зворотне перетворення механічної енергії від механізму в електричну енергію та віддавати її до мережі).
Перетворювальний пристрій (ПП) керує потоком електричної енергії, яка поступає від електромережі до електродвигунного пристрою, із метою зміни режиму роботи останнього. ПП може бути простим, у вигляді силових перемикачів, або складним, у вигляді керованих випрямлячів, перетворювачів частоти, інверторів, широтно-імпульсних перетворювачів тощо. ПП складає силову електричну частину системи керування електроприводом.
Передавальний пристрій (ПДП) необхідний для передачі механічної енергії від двигуна до механізму. Це редуктори, ремінні, рейкові та кривошипно-шатунні передачі, передачі “гвинт-гайка” тощо. Якщо передавальний пристрій відсутній, то електропривод називається безпосереднім.
Керуючий пристрій (КП) призначено для керування електродвигунним пристроєм за допомогою перетворювального, а також збору та обробки інформації. Він являє собою несилову інформаційну частину системи керування електроприводом. КП у залежності від складності електропривода може бути реалізовано за допомогою кнопок, реле, командоапаратів чи інтегральних мікросхем, мікропроцесорів, керуючих ЕОМ тощо.
Пояснити дві основні функції електропривода.
Електропривод – це електромеханічна система
Таким чином сучасний ЕП є індивідуальним і виконує дві основні функції:
перетворення електричної енергії у механічну;
керування рухом робочого органу механізму.
Чому потрібен перехід від кінематичної схеми до розрахункової, і як він виконується?
Кожен елемент кінематичної схеми характеризується жорсткістю, масою чи моментом інерції, сукупністю діючих на нього моментів чи сил, але має свою швидкість, тому для безпосереднього порівняння вказаних параметрів їх необхідно привести до однієї швидкості. Найчастіше приведення здійснюється до швидкості двигуна, але інколи - до лінійної швидкості робочого органу. В результаті приведення реальна кінематична схема замінюється енергетично еквівалентною розрахунковою. Найбільший вплив на рух мають елементи з найбільшою масою, як найбільш інерційні, та зв’язки з найменшою жорсткістю, бо призводять до коливань мас. Виділивши їх, можна спростити розрахункову схему й тим самим забезпечити меншу складність системи керування електроприводом.
На рис.1.3 представлено кінематичну схему підйомного механізму.
Рис.1.3.