18.4 Швидкодіючийир автомат . Ваб – 20м

Швидкодіючі автомати – особлива група вимикачів, застосовуються в основному для захисту в перетворюючих установках. Вони забезпечують підвищення швидкодії за рахунок скорочення часу спрацювання рухомої частини. Час гасіння дуги скорочується при цьому; для зменшення власного часу вимикання швидкодіючий автомат має безпосередній зв’язок якоря із електромагнітом, тобто в них не застосовуються механізми із ламаними важелями і електромагнітні розчеплювачі з великим вільним ходом якоря.

Швидкодія апаратів, відповідно до формули 17.1, може бути підвищена за рахунок скорочення власного часу вимикання і часу гасіння дуги. В даний час основна увага приділяється скороченню власного часу вимикання автоматів.

На рисунку 18.2 показано принцип роботи швидкодіючого апарату ВАБ­-20М.

1 – детальконтакт;

2 – деталь-контакт;

3,8 – якір;

4 – магнітопровід;

5 – струмоведуча шина;

6 – полюсний наконечник;

7 – важіль;

9 – вал;

10 – короткозамкнуті витки.

Принцип роботи ВАБ – 20М (принцип витиснення):

Струмоведуча шина (5) оточена магнітопроводом (4). Внаслідок цього струм, що протікає по (5) створює магнітний потік, що може замикатись через зазор б₁, або зазор б₂. З шиною механічно зв’язаний якір (8) і важіль (7), який може повертатись навколо осі О₁. Короткозамкнуті витки (10) знаходяться на полюсних наконечниках – (6).

Якщо струм в шині не змінюється в часі, то в коротко замкнутих витках (10) немає вихрових струмів, і магнітний реактивний опір, що ним створюється, рівний нулю. При цьому потік замикається через зазор б₁, оскільки він значно менший, чим б₂.

В результаті цього якір (8) притягається до полюсів (6) – це притягання передається шині (5) із жорстко зв’язаними з нею контактами головного кола.

Якщо в колі виникає коротке замикання, струм збільшується, магнітний потік викликає в (10) великі вихрові струми. Реактивний опір в цих місцях зростає, основна доля магнітного потоку замикається через контакт б₂. Результуюча сила переміщує якір і шину вправо, і відбувається вимикання апарату. Для вмикання апарату треба подати напругу на котушку W_0. Тоді осердя (3) притягнеться і контакти (1), (2) замкнуться.

19.Роз’єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі

При ремонті високовольтних кіл широко застосовують спеціальні апарати. До них відносять: роз’єднувачі; відокремлювачі і короткозамикачі. Їх можна назвати високовольтними апаратами безпеки.

19.1 Роз’єднувачі, їх призначення. Схеми вимикання

Роз’єднувачі – апарати призначені для вмикання і вимикання кола високої напруги при струмах значно менших номінальних або при номінальних струмах, але коли напруга на контактах апарату недостатня для утворення дуги.

Роз’єднувачі служать для аварійних вимикань, для забезпечення у високовольтних установках видимого розриву при вимиканні якоїсь ділянки кола або при перемиканні з кола одної вітки на іншу і набору потрібної схеми.

QF – високовольтний вимикач;

QS – роз’єднувачі;

QS_1-2 – нормально замкнуті.

Для безаварійної роботи відповідно до правил техніки безпеки, устаткування має бути відключено:

1. спочатку вимикають коло вимикачем QF;

2. розмикають контакти роз’єднувачів QS₁ і QS₂;

3. після вимикання QF, він повинен бути заземлений роз’єднувачами QS₃ і QS₄. Якщо ножі заземлювачів не заземлені, то можуть виникнути високі потенціали за рахунок ємнісного зв’язку із лініями високої напруги на виводах вимикача QF.

Роз’єднувачі використовуються для вимикання невеликих струмів – струмів холостого ходу трансформаторів, зарядних струмів, повітряних і кабельних ліній.

В ряді випадків роз’єднувачі використовуються для перемикання з одної лінії на другу.

При цьому QS₂ замкнутий, QS₁ розімкнутий в початковий момент. Тоді відбувається перевід навантаження з вітки А на вітку Б. Після цього вимикають QS₂. Дуга на QS₂ не утворюється, оскільки напруга на них дорівнює спаду напруги на QS₁. А напруга на QS₂ є дуже малою.