- •1.Призначення курсу. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.1 Предмет курсу, його роль і місце серед інших дисциплін
- •1.2 Класифікація електричних апаратів
- •1.3 Вимоги до електричних апаратів
- •1.3.1 Загальні поняття про вимоги до електричних апаратів
- •1.3.2. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.4 Основні позначення апаратів та елементів в електричних системах
- •2. Електродинамічні зусилля в електричних апаратах та їх методи розрахунку
- •2.1 Загальні відомості про електродинамічну стійкість
- •2.2 Основні фізичні поняття, формули, закони, необхідні для розрахунку електродинамічних зусиль електричних апаратів
- •2.3 Електродинамічні сили, що діють між провідниками із струмом. Метод розрахунку електродинамічних зусиль на основі законів Ампера і Біо-Савара-Лапласа
- •Метод енергетичного балансу провідників із струмом
- •2.5 Електродинамічні зусилля при різних формах провідників
- •2.6 Зусилля та моменти, що діють на взаємоперпендикулярні провідники
- •3. Електродинамічні сили в різних умовах роботи, характерних для електричних апаратів
- •3.1 Практичне застосування метода енергетичного балансу
- •3.2 Електродинамічні сили в місці контакту двох провідників з різними діаметрами або в місці зміни перерізу провідника
- •3.3 Зусилля при наявності феромагнетика (сили взаємодії між провідником із струмом та феромагнетичною масою)
- •3.4 Електродинамічні сили при змінному струмі
- •3.4.1 Однофазне коло
- •3.4.2Трифазна сітка; сили, що виникають між провідниками різних фаз
- •3.5 Механічний резонанс
- •3.6 Процес вмикання електричного кола змінного струму. Ударний коефіцієнт
- •3.7 Додаток
- •3.7.2 Розрахунок електродинамічної стійкості шин
- •4. Основи теплових розрахунків
- •4.1 Втрати в електричних апаратах
- •4.2 Втрати в феромагнетиках, які не несуть струм
- •4.3 Способи передачі тепла в середині та з поверхні нагрітих тіл. Коефіцієнт тепловіддачі
- •5. Теплопередача і нагрів провідників при різних режимах роботи
- •5.1 Стаціонарний режим нагрівання
- •5.2 Номінальна сила струму для провідника в повітрі
- •5.3. Термічна дія струму короткого замикання. Термічна стійкість провідників
- •5.4 Тривалі і короткочасні допустимі температури
- •5.5 Допустимий періодично повторюваний режим нагрівання-охолодження
- •5.6 Розподіл температури в котушках та приклади допустимих температур провідників із різних матеріалів
- •6. Електричні контакти
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Фізичні явища в контактах
- •6.3 Матеріали контактів. Вимоги до них
- •6.4 Температура площадки контактування. Контакти в режимі проходження тривалого струму
- •6.5 Розбірні контакти в режимі короткого замикання
- •7.1 Контакти в режимі короткого замикання. Розмикання, замикання та зварювання контактів
- •7.1.1 Основні види сил
- •7.2 Зварювання контактів
- •7.3 Зношування контактів при їх розмиканні
- •7.3.1 Електрична ерозія
- •7.3.2 Ерозія контактів при малих струмах
- •7.3.3 Зношування контактів при великих струмах та боротьба із ерозією
- •7.4 Конструктивна форма контактів і контактних з’єднань.
- •7.4.1 Найважливіші параметри контактних конструкцій
- •7.4.2 Конструкції контактних вузлів і їх типи
- •7.5 Способи компенсації електродинамічних сил в контактах
- •7.6 Задача
- •8. Вимикання електричного кола постійного і змінного струму
- •8.1 Загальна характеристика вимикання електричних кіл. Відновлювана напруга та відновлювана міцність. Умова вимикання кола апарату
- •8.2 Стадії в міжконтактному проміжку при вимиканні кола. Дуга і її властивості
- •8.3 Статична і динамічна вольтамперна характеристика (вах) дуги. Умови стабільного горіння та гасіння дуги
- •9. Відновлювана міцність та особливості горіння дуги
- •9.1 Відновлювана міцність та її стадії відновлення.
- •9.2 Загальні характеристики дуги
- •9.2.1 Електрична міцність. Теплова стала дуги. Перенапруга. Швидкість відновлення напруги
- •9.2.2 Опір і потужність дуги. Енергія, що виділяється в дузі
- •9.3. Особливості горіння і гасіння дуги змінного струму при вимиканні активного навантаження
- •9.4 Вимикання індуктивного кола змінного струму
- •9.4 Вимикання змінного струму трьохфазної сітки
- •10. Дугогасіння. Дугогасильні решітки та камери
- •10.1 Загальні принципи гасіння дуги
- •10.2 Гасіння відкритої дуги в магнітному полі. Швидкість руху дуги на різних ділянках
- •10.3 Повздовжня щілина. Щілина з декількома перегородками
- •10.4 Системи магнітного дуття
- •10.5 Дугогасильна решітка
- •10.6 Гасіння дуги в маслі
- •10.7 Розрахункові формули дугогасильної системи
- •11. Електричні апарати низьковольтних схем.
- •11.1 Загальні відомості про апарати автоматичного дистанційного управління
- •11.2 Рубильники і перемикачі. Пакетні вимикачі
- •11.3 Командоапарати
- •12.1. Контактори та їх вибір
- •12.2 Реле. Геркони
- •12.3 Вибір реле
- •13.Запобіжники
- •13.1 Призначення та основні елементи запобіжника
- •13.2 Плавка вставка при тривалому часі навантаження. Часово-струмова характеристика запобіжника
- •13.3 Металургійний ефект
- •13.4. Нагрівання плавкої вставки при короткому замиканні
- •14. Вибір та конструкція запобіжників
- •14.1 Вибір запобіжників
- •14.2 Селективний метод захисту кіл
- •14.3 Конструкція запобіжників (загальні відомості)
- •14.4 Захист напівпровідникових приладів (нп)
- •15. Високовольтні запобіжники (ввз) Швидкодіючі запобіжники
- •15.1 Призначення (ввз), вимоги до ввз
- •15.2 Конструкції запобіжників високої напруги.
- •15.2.1 Запобіжники із дрібнозернистим наповнювачем серії пк і пкт
- •15.2.2 Запобіжники, що стріляють (з автогазовим і рідким гасінням). Патрон типу псн – 35
- •15.2.3 Вибір запобіжників високої напруги
- •15.3 Запобіжники із рідкометалічним контактом
- •15.4 Швидкодіючі запобіжники для захисту напівпровідникових приладів
- •15.5 Вибір швидкодіючих запобіжників для захисту напівпровідникових приладів
- •16. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •16.1 Призначення автоматів. Аварійні режими
- •16.2 Основні види автоматів та їх основні параметри.
- •16.2.1 Різновидності автоматів та їх характеристики
- •16.2.2 Основні вузли і параметри автоматів
- •16.3 Струмоведуча система автоматів
- •16.4 Дугогасильні системи
- •17. Електромеханіка автоматів
- •17.1 Приводи та механізми установочних і універсальних апаратів
- •17.2 Розчеплювачі автоматів
- •17.3 Час вимикання автоматів
- •17.4 Напівпровідникові розчеплювачі
- •17.5 Вимикачі гасіння магнітного поля
- •18. Автоматичні вимикачі загально-промислового застосування
- •18.1 Вибір і характеристики автоматичних вимикачів.
- •18.2 Загальна характеристика серійних автоматів
- •18.3 Принцип роботи автомата а3100 та а3700
- •18.4 Швидкодіючийир автомат . Ваб – 20м
- •19.Роз’єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі
- •19.1 Роз’єднувачі, їх призначення. Схеми вимикання
- •19.2 Вимоги до роз’єднувачів
- •19.3 Вибір роз’єднувачів
- •19.4 Конструкції роз’єднувачів
- •19.5. Відокремлювачі і короткозамикачі.
- •20. Вимикачі змінного струму високої напруги
- •20.1. Параметри високовольтних вимикачів
- •20.2. Номінальний струм вимикання. Номінальна потужність
- •20.3. Автоматичне повторне вмикання вимикача (апв)
- •20.4 Вимоги до вимикачів та їх класифікація
- •21. Особливості високовольтних вимикачів
- •21.1 Масляні вимикачі
- •21.1.1 Принцип роботи масляного вимикача
- •21.1.2Особливості конструкції масляних бакових і маломасляних вимикачів
- •21.2 Повітряні вимикачі
- •21.2.1 Особливості повітряних вимикачів
- •21.2.2 Функціональна схема полюса генераторного вимикача із повітрянаповненим відокремлювачем
- •21.3 Електромагнітні та вакуумні вимикачі.
- •21.3.1 Електромагнітні вимикачі
- •21.3.2 Вакуумні вимикачі
- •22. Реактори, конструкція і основні параметри.
- •22.1 Реактори. Відносний опір генератора та реактора
- •22.2 Номінальні напруга та струм реактора
- •22.3 Конструкція реактора
- •22.4 Розрядники
- •23.Трансформатори струму
- •23.1 Призначення, схема вмикання, основні параметри трансформаторів струму
- •23.2 Похибки трансформаторів в залежності від різних факторів
- •23.3 Особливості роботи трансформаторів струму
- •23.4 Особливості конструкції трансформаторів
- •24. Методика розрахунків та вибору електричних апаратів
- •24.1 Основні принципи проектування електричних апаратів
- •24.2 Струмоведучі системи (свс) електричних апаратів
- •24.3 Граничний струм контактних систем електричних апаратів
- •24.4 Розрахункові формули дугогасильних систем
12.3 Вибір реле
До всіх реле без винятку пред’являється вимога – бути надійними. До реле захисту пред’являються вимоги по термічній і динамічній стійкості.
Коефіцієнт запасу по спрацюванню – найважливіша характеристика реле.
Він визначається за формулою:
– усталене значення величини x, під дією якої сприймаючий елемент без перегрівання може знаходитись тривалий час.
– значення діючої на реле величини, при якому реле спрацьовує. Наприклад, установка реле по струму (тобто значення струму, при якому реле спрацьовує) повинно бути Іуст≥(1.3–1.5)Іпуск. Де Іпуск – пусковий струм двигуна.
Для захисту двигунів із фазним ротором Іспр вибирається із умови Іуст≥(2.25–2.5)Іном двигуна.
Теплові реле доцільно застосовувати при тривалості вмикання двигуна більше 30 хв. Номінальним значенням напруги при цьому U можна вважати, те max U сітки при якому реле можна застосовувати. Номінальним струмом реле і нагрівача є найбільший струм, тривале протікання якого не викликає спрацювання реле.
До реле керування і автоматики пред’являється підвищена вимога відносно комутаційної і механічної стійкості. Як правило, в таких реле комутаційна стійкість нижча механічної.
Крім того, конструкція реле повинна:
-
забезпечувати достатній коефіцієнт запасу по спрацюванню;
-
мати мінімальне значення X спрацювання при максимальній потужності керування;
-
мати мінімально-можливу масу і габарити;
-
бути простим у виробництві та в експлуатації.
Спостерігається тенденція заміни контактних реле на безконтактні, на основі тиристорів, мікроелектронних пристроїв. Там, де контакти неможливо усунути, створюють реле із штепсельним приєднанням, для швидкої заміни апаратів.
Марки розповсюджених в даний час реле:
РТ – реле струму;
РН – реле напруги;
РП – проміжні реле (для керування струмами 1...4А)
РТП – теплові реле;
РВ – реле часу.
13.Запобіжники
13.1 Призначення та основні елементи запобіжника
Запобіжники – це електричні апарати, призначені для захисту електричних кіл від струмових перевантажень і короткого замикання. Це – найпростіші і найпоширеніші електричні апарати, що захищають систему від перевантажень.
Запобіжники спрацьовують, як правило, від струмів, що мають величину від мА до 1000 А. В історії електротехніки це – перші електричні апарати для захисту від короткого замикання.
Вони поділяються на:
-
запобіжники низької напруги (до 660 В при I= до 1000 A);
-
запобіжники високої напруги(до 35 кВ при I= до 15кА).
Основними елементами запобіжника є:
- плавка вставка, що включається послідовно із колом, яке захищається;
- дугогасильний пристрій;
Запобіжники при спрацюванні проходять через декілька стадій:
-
нагрівання вставки до температури плавлення;
-
плавлення і випаровування вставки;
-
поява і гасіння дуги.
На рис. 13.1 показано різновиди запобіжників низької напруги:
а) 1 – цинкова пластина (вставка); б) 1 – вставка;
2 – фібротрубка; 2 – фарфорова трубка;
3 – електроди. 3 – електрод;
4 – захисний ковпачок.
Найбільш розповсюджені матеріали вставок: Cu, Zn, Al, Pl, Ag.
Срібні вставки найбільш стабільні , але дорогі.
Zn і Pb мають високу чутливість, але і великий опір.
Якщо треба забезпечити тривалу витримку часу, наприклад, при перевантаженнях, то застосовують плавкі вставки із Zn і Pb. Вони є стабільні і мають великий потенціал іонізації, що сприяє гасінню дуги. Їх негативна сторона – значний питомий електричний опір, а значить, великі затрати матеріалу, щоб отримати потрібне невелике значення опору вставки.
Al – вставки застосовують для економії дорогих матеріалів. Великий опір окисної плівки Al затрудняє реалізацію роз’ємних контактів на цьому матеріалі.
Cu – вставки покривають шаром олова, щоб зберегти стабільність їх перерізу, інакше він зменшиться за рахунок окислення, а значить, стабільність характеристики понизиться.
Конструкція плавкої вставки
Плавкі вставки роблять у вигляді набору окремих дротів або у вигляді пластин із фігурними вирізами, – які забезпечують необхідну конфігурацію температурного поля. Наприклад, на звужених ділянках вставки виділяється більше теплоти, чим на ширших.
Така форма сприяє дугогасінню; вона необхідна для того, щоб теплота виділялася в цих звужених областях, і при перевантаженнях запобіжник перегоряв або розплавлявся в зазначених місцях.
Можлива також така конструкція запобіжника, що при певних формах плавкої вставки електродинамічні сили розривають її раніше, ніж вона розплавиться.